Від теорії до практики: як юридичні клініки досліджують правові потреби громад

У межах ініціативи «Посилення спроможності юридичних клінік для доступу людей до правових послуг у громадах України» три юридичні клініки отримали можливість провести власні соціологічні дослідження. Це — юридичні клініки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Сумського державного університету.

Отримані дані допоможуть командам клінік краще розуміти правові потреби своїх цільових груп та планувати роботу відповідно до актуальних запитів клієнтів. Як відбувається підготовчий етап до проведення досліджень, які напрацювання юридичні клініки вже мають та яку цінність вбачають у соціологічному напрямі проєкту, дізнавайтеся у цій статті.

Участь у проєкті «Посилення спроможності юридичних клінік для доступу людей до правових послуг у громадах України», який впроваджує Мережа правового розвитку за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансової підтримки уряду Данії, загалом беруть 13 юридичних клінік із п’яти областей Півдня та Сходу України. Команди всіх клінік, а це — викладачі, студенти, представники/ці партнерських громадських організацій — пройшли теоретичну підготовку. З-поміж іншого навчання передбачає розвиток навичок проведення соціологічних досліджень. Експертки проєкту Марина Шпікер та Катерина Єрошенко на своїх вебінарах зосередили увагу слухачів/ок на загальних принципах: як планувати дослідження, які моменти необхідно врахувати у складанні вибірки та розробці інструментарію.

Спираючись на отримані знання, кожна з команд юридичних клінік обрала тему та підготувала концепцію дослідження. Найбільш глибокими, ґрунтовними та фіналізованими виявилися концепції трьох юридичних клінік, чиї соціологічні дослідження отримали підтримку проєкту.

На фото: соціологиня, експертка проєкту Марина Шпікер

«Усі юридичні клініки здобули базові знання щодо процесу підготовки концепції, збору та аналізу даних. Представлені концепції багатьох клінік, на мою думку, можуть мати прикладну цінність для подальшого юридичного супроводу клієнтів у громадах. Зокрема, запам’яталися напрацювання команди юридичної клініки Національного університету «“Запорізька політехніка»”, Чорноморського національного університету імені Петра Могили, правової лабораторії “Pro Bono” Східноукраїнського національного університету імені Даля, які запланували глибоко дослідити правові потреби своїх потенційних клієнтів. Хоча концепції соціологічних досліджень цих клінік не отримали підтримки проєкту, вони мають високий потенціал реалізувати свої ідеї самостійно», — розповідає соціологиня, експертка проєкту Марина Шпікер.

З відібраними ж командами експертки продовжують роботу, а ті, у свою чергу, випробовують теоретичні знання на практиці. Марина Шпікер консультує юридичні клініки щодо методологічного оформлення дослідження, як-от: правильність складання анкет, принципи відбору респондентів, а Катерина Єрошенко координує організаційний процес підготовки до польового дослідження. На кінець вересня команди мають концепції досліджень, готові анкети, гайди для фокус-груп.

На фото: старша студентка-консультантка юридичної клініки Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Поліна Дорошенко

«Ми досліджуємо рівень правової обізнаності та доступу до правосуддя людей старшого віку Київського району міста Харкова. Очікуємо, що результати дослідження допоможуть нам виявити проблеми, з якими стикаються містяни. А це дозволить зробити правову допомогу, яку надає юридична клініка, більш цілеспрямованою та ефективною. Наша команда вже напрацювала гайд для фокус-груп та анкету для проведення інтерв’ю», — ділиться старша студентка-консультантка юридичної клініки Національного юридичного університету (НЮУ) імені Ярослава Мудрого Поліна Дорошенко.

Вибір теми юрклініки НЮУ зумовлений попереднім досвідом консультування клієнтів, значну частину яких становлять люди передпенсійного та пенсійного віку. Це — жителі Харкова, які в період повномасштабного вторгнення залишаються у громаді та, відповідно, є постраждалими від війни. Клініка прагне виявити ті правові проблеми людей, які, на перший погляд, можуть здаватися не очевидними.

Інша харківська клініка — Харківського національного педагогічного університету (ХНПУ) імені Г.С.Сковороди — досліджує реалізацію права на інклюзивну освіту дітей із особливими освітніми потребами (ООП) у Харківській області в умовах війни. 

На фото: керівниця юридичної клініки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди Тетяна Головань

«Ми хочемо з’ясувати, з якими бар’єрами стикаються діти та їхні родини, наскільки громади здатні забезпечувати інклюзивне навчання та як впливає віддаленість від лінії фронту на доступність освітніх послуг, — зазначає керівниця юридичної клініки Тетяна Головань. — Тема обрана тому, що в практичній роботі ми бачимо численні порушення прав дітей з ООП і брак системних рішень із боку держави та місцевої влади. Водночас, якісних емпіричних даних у цьому питанні немає, а вони необхідні для формування ефективної політики та правозахисних ініціатив».

На цей час юрклініка ХНПУ доопрацьовує інструменти збору даних. Команда вже сформулювала дослідницькі питання, гіпотези, алгоритм відбору вибірки і завершує підготовку анкет та гайдів для фокус-груп. Поряд із супроводом експерток-соціологинь, зусилля юридичної клініки підтримує менторка — юристка та громадська діячка Інна Колесник. Менторка зазначає, що незважаючи на зумовлене воєнною небезпекою перебування представників/ць клініки у різних містах, команда не сприймає це як виклик і повною мірою використовує процес підготовки дослідження для свого розвитку.

На фото: менторка Інна Колесник

«Клініцисти/ки переживали через те, що їхню концепцію могли не відібрати для проведення дослідження у межах проєкту. Тепер же вони на повну використовують цей шанс. Юридична клініка має досвід, професіоналізм і стратегічне бачення свого майбутнього. Все це вони гарно прив’язали до своєї соціологічної роботи. Я як менторка активно працюю із командою, щоб вони не залишилися на рівні перфекціонізму та мали більше впевненості у своїх діях. Адже насправді їхні напрацювання виглядають дуже якісно», — каже Інна Колесник.

Менторка третьої клініки, яка готує власне дослідження, Наталія Єсіна покладає великі надії на соціологічну складову проєкту як джерело прикладних даних для щоденної практики. Спеціалізована юридична клініка з питань, пов’язаних із війною, Сумського державного університету (СумДУ) має на меті дослідити проблеми, з якими стикаються люди, чиє житло пошкоджене або зруйноване, при фіксації руйнувань та поданні заяв на компенсацію, а також визначити рівень поінформованості та потреби у підтримці таких громадян.

На фото: менторка Наталія Єсіна

«Соціологічне дослідження допоможе юридичній клініці СумДУ зрозуміти реальні бар’єри, та ті проблеми, з якими стикаються жителі міста Суми при фіксації руйнувань і отриманні компенсацій. Руйнування в громаді відбуваються щодня, останнім часом щоночі ми потерпаємо від обстрілів, тому у процесі дослідження команда не лише збиратиме дані, а й допоможе людям розібратися з алгоритмами дій. Отримані результати дадуть можливість адаптувати роботу клініки до реальних потреб, створити зрозумілі інформаційні матеріали та вдосконалити навчання студентів. Крім того, проєкт допоможе посилити співпрацю з органами місцевого самоврядування, партнерськими організаціями і громадою загалом», — зазначає Наталія Єсіна.

На фото: керівниця юридичної клініки Сумського державного університету Людмила Руденко

«Завдяки нашій участі у проєкті ми змогли підготувати концепцію нашого дослідження, анкети для опитування постраждалих жителів Сумської міської громади, визначилися, яким чином робитимемо відбір 257 респондентів, підготували гайди для глибинних інтерв’ю: окремо — для постраждалих жителів, окремо — для представників органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, юристів та партнерських громадських організацій. Також визначаємося з форматом інтерв’ювання, у тому числі з можливістю залучення людей, які безпосередньо звертаються в нашу юридичну клініку: як будемо отримувати інформовану згоду, хто у команді буде інтерв’юерами», — розповідає керівниця юридичної клініки Сумського державного університету Людмила Руденко.

За словами Людмили Руденко, юридична клініка СумДУ планує на основі отриманих даних розробити прості покрокові інструкції щодо фіксації зруйнованого житла та подання заяв для компенсації. Ці інструкції стануть орієнтирами для людей, які переживають трагічні події, перебувають у стані стресу та через це не завжди можуть діяти логічно. Іншим результатом дослідження можуть стати подальші навчання на базі юридичної клініки для місцевих активістів, старост, голів ОСББ, волонтерів — усіх тих, хто є першою лінією інформування для постраждалих людей.

Упродовж жовтня 2025 року відбуватиметься польовий етап соціологічних досліджень юридичних клінік. Навчені інтерв’юери підуть до своїх цільових аудиторій, аби з перших вуст дізнатися про їхні життєві виклики та правові проблеми. Тож про те, яким був цей процес, чи вдалося все заплановане та про що говорять отримані дані, розповімо у наступних матеріалах.

Матеріал підготовлений у межах ініціативи «Посилення спроможності юридичних клінік для доступу людей до правових послуг у громадах України», яку впроваджує громадська спілка «Мережа правового розвитку» за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансової підтримки Уряду Данії.