В Ромнах пройшла презентація та обговорення книги «Місто, з якого почалася війна»

19 вересня в м.Ромни, Сумської області в приміщенні Роменського краєзнавчого музею відбулася презентація книги «Місто, з якого почалася війна».Книга розповідає про порушення прав людини, які ...

Додано:
eucci

IMG_20230919_145401
В Ромнах пройшла презентація та обговорення книги «Місто, з якого почалася війна»

19 вересня в м.Ромни, Сумської області в приміщенні Роменського краєзнавчого музею відбулася презентація книги «Місто, з якого почалася війна».

Книга розповідає про порушення прав людини, які відбувалися під час окупації Слов’янська у 2014 році – обстріли та мінування цивільної інфраструктури, функціонування незаконних місць несвободи. Видання висвітлює реакцію місцевої влади та правоохоронних органів на окупацію, розгортання проросійської пропаганди в місті та інші реалії життя в окупації.

Голова «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» Володимир Щербаченко розповів про ідею створення даної книги та порушив питання як надалі уникнути захоплення росіянами українських міст:

«Ми з 2014 року документували порушення прав людини. Всі попередні 8 років цією роботою ми, зокрема, намагалися упередити те, що сталося у 2022 році.

В тому числі в цій книзі намагалися ставити питання про те, як так сталося що цілі українські міста можна було швидко захопити. Але відбувся 2022 рік і знову значною мірою повторилося те, що ми описували у 2014-му. Знову ці танки і вони вже не лише на Донбасі. Вони їдуть по роменському району, на Чернігівщині, на Київщині, на Харківщині».

Галина Тищенко, представниця ГО «Сема Україна» двічі стикнулась з російською агресією і окупацією  у 2014 на Донбасі, і у 2022 на Київщині. Вона пригадала як відбувалося захоплення міськради Краматорська дев’ять років тому:

«Під’їхав автобус. Вийшли військові, всі в камуфляжі. Почали стріляти по міськвідділу, але жодне скло не падає. Тобто міськвідділ був вже порожній. Те, як учасники незаконних збройних формувань його брали – це зробили вид і картинку для преси».

Жінка розповіла, що після того, як стала свідком обстрілу при якому загинули люди, вони з родиною вирішили переїхати з Донбасу. Після довгих роздумів обрали Київщину, оскільки були впевнені що тут точно будуть в безпеці.  Невдовзі після початку повномасштабного вторгнення російські військові були вже в її будинку.

Під час презентації учасники обговорили чи можна уникнути повторення такого ж швидкого захоплення українських територій в майбутньому.

Роменчани згадали свої перші способи протистояти проросійським наративам: «В нас один захотів пройти через міст з російським прапором ще у 2014 році. Посперечалися між собою. То його скинули з мосту».

Також частина учасників зазначила, що майже у всіх регіонах є частка проросійських людей, але толерувати їхню поведінку в подальшому не можна, адже це питання нашого виживання.

 

 

Книга «Місто, з якого почалася війна» підготовлена ГО “Східноукраїнський центр громадських ініціатив” разом з партнерськими організаціями (БФ «Восток SOS», Правозахисним центром громадських досліджень, ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», які є членами Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі»), за підтримки Kurve Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках програми «Громадянська служба миру», яка фінансується Федеральним урядом Німеччини.


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Як і навіщо молоді впливати на справи громади: поради та інструменти експертів проєкту «Активна молодь – сильна громада»

Під’їзд, якого не стало. Як у Запоріжжі відновлюється будинок на Соборному

Як чернігівська броварня відновлює виробництво — історія з циклу Суспільного «ТутРемБуд»

Про садівництво під постійними обстрілами — історія з циклу Суспільного «ТутРемБуд»

Представлено результати проєкту «Розробка рекомендацій щодо формування ефективних місцевих політик через вимірювання згуртованості громад»

“Ветерани справляться з будь-якими завданнями. Наш досвід і є нашою перевагою”, – ветеранка Світлана Келип