«Уроки грузинського досвіду» – шанс для України не повторити помилки минулого

Не завжди грузинський досвід може слугувати прикладом для наслідування. Поведінка грузинської влади під час російсько-грузинського військового конфлікту щодо документування воєнних злочинів та ...

Грузія
«Уроки грузинського досвіду» – шанс для України не повторити помилки минулого

Не завжди грузинський досвід може слугувати прикладом для наслідування. Поведінка грузинської влади під час російсько-грузинського військового конфлікту щодо документування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, а також дії спрямовані на встановлення міжнародного правосуддя свідчать саме про цей випадок.

Далі мова піде про “уроки грузинського досвіду” співпраці із Міжнародним кримінальним судом та проведено паралелі із Україною, та про всі плюси та мінуси ратифікації Римського статуту.

Схожість української та грузинської влади в тому, що вони бояться відповідати за злочини, які начебто вчиняються українськими військовими.

«МКС навряд буде розслідувати поодинокі випадки солдат з фронтової лінії. Мандат Суду розповсюджується на розслідування найтяжчих злочинів. Також, якщо Україна хоче захистити своїх громадян від МКС, то вона має сама провести ефективні розслідування. В такому випадку, і МКС не втручатиметься»,- зазначив експерт з міжнародного правосуддя, представник малійських та камбоджійських жертв в МКС, Алекс Презанті.

Також, Алекс Презанті відповів на питання, що ж буде з громадянами Росії, якщо в МКС все таки буде розглядатись справа щодо притягнення їх до відповідальності:

«Навіть якщо Росія буде захищати своїх громадян, не видаючи їх суду, ордер МКС на арешт не має терміну давності. Переслідувані особи не зможуть відвідати жодну з країн, на яку поширюється юрисдикція МКС. Також, у такому випадку, країна, яка захищає злочинця, буде стигматизована та підпаде під міжнародну ізоляцію. Так, як це було з президентом Судану, наприклад».

На думку експерта, важливо зазначити, що найбільший успіх Міжнародного кримінального суду полягає не в кількості засуджених, а в кількості потенційних злочинців, яких перспектива бути засудженими зупинила.

«Грузинський уряд від початку обрав шлях не вести ефективне розслідування злочинів, що були вчинені під час грузинсько-російського конфлікту в серпні 2008 року. Хоча була така можливість, згідно Римського статуту та зважаючи на практичні обставини, передати розслідування Міжнародному кримінальному суду. Замість цього, вони зробили все, щоб Суд втрутився якомога пізніше. Як наслідок, за сім років жоден із злочинців не був ідентифікований та притягнений до відповідальності» - наголосив Сімон Папуашвілі, адвокат жертв конфлікту в Міжнародному кримінальному суді, голова грузинської коаліції “За Міжнародний кримінальний суд”, колишній Урядовий Уповноважений Грузії в Європейському суді, експерт Міжнародного партнерства за права людини.

«П’ятиденний конфлікт призвів до великих соціальних та економічних проблем, які досі не є вирішеними. Грузинське громадянське суспільство активно документувало злочини та поділилося результатами роботи з урядом Грузії та Міжнародним кримінальним судом. Однак, відсутність ефективних дій зі сторони влади призвела до розчарувань серед жертв, які сподівалися на встановлення справедливості» – прокоментувала ситуацію Єлена Філеєва, виконавчий директор «Стаття 42», однієї з неурядових організацій, яка займалась документуванням порушень під час російсько-грузинського військового конфлікту.

Слід зазначити, що на час збройного конфлікту Грузія вже була приєднана до Міжнародного кримінального суду, на відміну від України сьогодні, тому питання ратифікації Римського статуту для Грузії не стояло.

Одним з принципів, за яким діє МКС, є принцип комплементарності, що передбачає неможливість МКС втручатися в справи з розслідування злочинів та встановлення правосуддя у випадку, якщо держава робить це самостійно. Протягом років застосуванням цього принципу активно користувалась Грузія створюючи «видимість» розслідування.

«Коли я, як адвокат жертв, звернувся з задокументованими матеріалами про порушення зі сторони Росії до Прокурора МКС, він запитав мене, що відбувається, адже отримав від російської сторони стоси матеріалів, в той час як від грузинської – жодного. Матеріали, отримані від неурядових організацій, були першими, які він отримав», – зазначив Сімон Папуашвіллі.

Також експерти з Грузії провели паралелі між Грузією і Україною та закликали не повторювати помилки Грузії, і натомість посилити розслідування і документування всіх злочинів, що вчиняються на території України у зв’язку з агресією Росії, та негайно ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, залучивши незалежну міжнародну інституцію для здійснення правосуддя.

«… Можливо, замість того, щоб уникати ратифікації Римського статуту і боятись, що хтось коли-небудь, кого-небудь притягне до відповідальності, варто зробити так, щоб запобігти вчиненню злочинів, зайняти відкриту відповідальну позицію країни, яка має намір рухатись далі в Європу, та самим почати документування порушень і злочинів, почати їх розслідування, почати активну роботу з Міжнародним кримінальним судом … Окрім всіх раціональних аргументів, думаю важливим є і той факт, що якщо ми будемо безкінечно боятись та нічого не робити, то в принципі, – це саме те, чого хоче агресор, чого хоче Російська Федерація, а головне, десятки тисяч, можливо навіть мільйони громадян України назавжди залишаться без правосуддя.» – відмітилаОлександра Делеменчук, координатор ГО «Центру громадянських свобод», представник платформи «Правозахисний порядок денний».

Для України також дуже важливо долучити до розслідувань МКС як незалежну та неупереджену інституцію. Залучення Міжнародного кримінального суду покаже злочинцям серйозні наміри держави, що буде мати суттєвий ефект.

«Давайте подивимось на наш регіон та його недавню історію: війна в Південній Осетії, війна в Абхазії, дві війни в Чечні, війна в Нагірному Карабасі, війна в Придністров’ї, тепер в Україні, і в усіх цих конфліктах є одне спільне – причетність Російської Федерації. Зараз в України є історичний шанс ініціювати та підтримати розслідування Міжнародного кримінального суду злочинів вчинених Російською Федерацією та тим самим, можливо, зупинити агресивні дії не тільки стосовно того, що вже зараз відбувається, але й можливо щодо того, що РФ збирається зробити з нашим регіоном в майбутньому» – додав на останок Сімон Папуашвіллі.

Круглий стіл «Міжнародний кримінальний суд: досвід Грузії» організований Комітетом з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин Верховної Ради України спільно з платформою правозахисних організацій «Правозахисний порядок денний».

Запис круглого столу «Міжнародний кримінальний суд: досвід Грузії» доступний за посиланням.

З будь-якими питаннями прохання звертатись до Марії Іваник – +380507058672, [email protected]

Джерело : ccl.org.ua


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Про ефективну комунікацію та право на інформацію

"Опіка Ангела": як громадські активісти впроваджують систему допомоги батькам, які втратили немовлят

Соціальна програма «Гроші за роботу»

У Торецьку обговорили законопроект про населені пункти «сірої зони»

Шляхи від мрії до добрих доріг на Березанщині

Що змінить впровадження відсоткової філантропії в Україні?