Українське міжмор’я: інвестиції в безпеку людини для зміцнення безпеки Європи

Південні райони Херсонської та Запорізької областей, розташовані між північним узбережжям Чорного та Азовського морів, все ще є потенційною зоною розширення збройного конфлікту між Росією та ...

76602120_539611660161682_7559031579264155648_n
Українське міжмор’я: інвестиції в безпеку людини для зміцнення безпеки Європи

Південні райони Херсонської та Запорізької областей, розташовані між північним узбережжям Чорного та Азовського морів, все ще є потенційною зоною розширення збройного конфлікту між Росією та Україною. Контроль над відповідною територією чи її частиною може бути використаний Росією для забезпечення доступу до водопостачання окупованого Криму чи створення «сухопутного мосту» до нього. Відносно невелике населення регіону знижує негативні гуманітарні наслідки потенційної військової операції та видатки на його утримання у випадку окупації.

За таких умов попередження масштабних внутрішніх конфліктів у регіоні, зокрема шляхом підвищення рівня безпеки людини (яка включає як фізичний вимір, так і можливість підтримувати прийнятний для особи спосіб життя) є важливим чинником забезпечення стабільності в Україні у цілому та у Європі.

Водночас негативний вплив соціальних та економічних наслідків бойових дій на Донбасі та незаконної окупації Автономної Республіки Крим попри зусилля органів державної і місцевої влади, міжнародних донорів, а також активістів, ослаблює опірність українського Міжмор’я негативним тенденціям.

74585849_3112965738778583_5465768362913038336_n

 

У процесі реалізації Центром близькосхідних досліджень (AMES), за сприяння National Endowment for Democracy, проекту “Попередження конфліктів у Південній Україні” було підготовано аналітичні матеріали та рекомендації для органів державної влади і місцевого самоврядування; 17-го жовтня та 02 листопада для презентації й обговорення напрацювань у, відповідно, Запоріжжі та Херсоні було проведено експертні семінари.

74615440_3112965845445239_4140307181528416256_n

Нижче ми подаємо текст рекомендацій, а з повним змістом аналітичніх матеріалів можна ознайомитися, завантаживши файл на сайті Національного інституту стратегічних досліджень.

 

logoРЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо можливих заходів покращення рівня людської безпеки півдня Запорізької і Херсонської областей


 

Транспортна доступність

«Азовська залізниця» - масштабним проектом, який спроможний не лише інтенсифікувати соціальне та економічне життя у регіоні, але мав би значний позитивний вплив на стратегічні позицію України на Азовському морі стало б прокладення прибережної залізниці від Маріуполя до Херсону.

Водночас реалізація цього проекту потребує тривалого часу та дуже значних фінансових ресурсів, строк тривалості окупності яких і навіть сама можливість повернення таких інвестицій потребує спеціальних економічних досліджень.
Економнішою альтернативою чи доповненням цього проекту могла б стати побудова дороги, яка б з’єднала автошляхи Е97 та М18 через південні райони Херсонської області. З іншого боку вплив його на економічні та соціальні процеси у регіоні також був би нижчим.

Важливим для якості життя віддалених сіл та селищ півдня Херсонської та Запорізької областей, водночас доступним навіть для органів регіональної та місцевої влади є субсидування регулярних автобусних маршрутів до таких населених пунктів.

Стимули до реіндустріалізації

Запровадження податкових пільг для підприємств, які створюють нові робочі місця у південних райони Херсонської та Запорізької областей.

При цьому потреба у таких підприємствах є не лише у «внутрішніх», віддалених від моря населених пунктах, але і в «курортних містах», таких як Скадовськ чи Бердянськ, оскільки зайнятість у рекреаційній сфері там сезонна і триває лише кілька місяців.

Водночас у таких містах надання пільг має пов’язуватися з більш жорсткими стандартами щодо впливу на довкілля, аби діяльність нових підприємств не завадила розвитку туристичної сфери.

Протидія «тиранії ринку»

Враховуючи, що невисока щільність населення у віддалених від узбережжя територіях південних райони Херсонської та Запорізької областей знижує зацікавленість у веденні там бізнесу через транспортні видатки та обмежений обсяг ринку, доцільною є організаційна та матеріальна підтримка розвитку кооперативів.

Виробнича кооперація, насамперед сільськогосподарська, сприятиме підвищенню конкурентоздатності невеликих сільськогосподарських виробників, залучення до товарного сільськогосподарського виробництва осіб, які за інших умов не могли б взяти у ньому участь. Споживча кооперація сприятиме кращій доступності та розширенню асортименту товарів для жителів віддалених населених пунктів.

Попередження конфліктних загострень замість реагування

Важливим для ефективної регіональної політики по всій Україні, але критичним для вразливих регіонів, таких як південні райони Херсонської та Запорізької областей є запровадження інституту префектів замість системи обласних державних адміністрацій, які б здійснювали координацію взаємодії державної та місцевої влади, територіальних громад між собою, зокрема в рамках спільних проектів, моніторинг та попередженням конфліктів, мали змогу втручатися у випадку явного порушення місцевою владою законів України.

Стати елементом цієї реформи чи навіть передувати їй могло б запровадження на регіональному рівні уповноваженого з протидії дискримінації, основним завданням якого має стати моніторинг ситуації у етно-конфесійній сфері, інших сферах, де можливі прояви дискримінації, виявлення конфліктів на ранніх стадіях та їх вирішення чи нейтралізація шляхом медіації між сторонами . Особливо актуальна відповідна діяльність для південних районів Херсонщини.

Відповідно посадова особа має бути заступником голови обласної державної адміністрації (чи, відповідно, префекта).

Стимули до співпраці громад

За умов передачі повноважень до громад важливим чинником регіонального розвитку стає їх здатність до кооперації з метою здійснення проектів, які становлять спільний інтерес, насамперед з утримання соціальної інфраструктури, якою керували на рівні районів. Враховуючи брак досвіду такої кооперації та необхідність формування необхідної до неї взаємної довіри, корисним би було часткове державне та або грантове фінансування спільних проектів громад, за умови їх фінансової участі у таких проектах.

Стратегія малих кроків

Хоча низка заходів, які вже реалізуються, за своєю природою не можуть принципово змінити ситуацію у південних районах Херсонської та Запорізької областей, вони тим не менш, корисні для зміцнення людської безпеки у регіоні та зниження ризику деструктивних конфліктів. Це зокрема:
• Сприяння громадам, зокрема надання їм експертної підтримки з формування візій власного майбутнього та, відповідно, напрямків бажаного розвитку;
• підтримка малого бізнесу та людей, які прагнуть розпочати власну справу (бізнес-навчання, пільгове кредитування, консалтинг);
• підтримка місцевих ЗМІ (навчання журналістів, субсидування виробництва контенту, закупівля обладнання);
• організація навчання, тренінгів, підвищення кваліфікації службовців органів місцевого самоврядування;
• проведення семінарів і тренінгів, просвітницька діяльність серед населення зокрема з медіа-грамотності, ненасильницького вирішення конфліктів, просування відкритості та толерантності;
• сприяння міжрегіональним культурним контактам, насамперед за участю молоді та школярів.

Водночас доцільним є аудит відповідних заходів, пошук напрямів більш ефективного витрачання ресурсів, зокрема пошуку балансу між цілями та програмами органів влади та/чи донорів і потребами/можливостями місцевих громад.

Крім того, пункт 3 затвердженого розпорядженням КМ України №179-р від 21.03.18 Плану заходів з виконання Указу Президента України №534/2016 від 01.12.2016 “Про пріоритетні заходи щодо зміцнення національної єдности, консолідації українського суспільства та підтримки ініціатив громадськости у зазначеній сфері”, де передбачено “сприяти діяльности організацій громадянського суспільства, які працюють з місцевими громадами, з проведення просвітницьких заходів в Донецькій та Луганській областях”, доречно змінити, доповнивши: а також у районах Херсонської области, прилеглих до тимчасово окупованої території АР Крим.

Лише ризикована можливість

Політичні тенденції, які свідчать про можливість «замороження» конфлікту на Донбасі і зниження інтенсивності протистояння з Росією, можуть призвести до часткового відкриття для бізнесу південних райони Херсонської та Запорізької областей традиційних ринків нині окупованих українських регіонів. Відповідні зв’язки потенційно корисні не лише для розвитку економіки південних районів Херсонської та Запорізької областей, але для підтримання зв’язку з Україною населення тимчасово окупованих територій, що сприятиме полегшенню їх реінтеграції у майбутньому.

Водночас, враховуючи як можливі політичні наслідки таких зв’язків, можливу негативну реакцію окремих груп чи спільнот на такий крок (зокрема колишні учасники бойових дій на сході України, киримли), супутні ризики для громадян Україні на непідконтрольній центральній владі території, визначення формату економічної взаємодії потребує попередньої відкритої дискусії з залученням як зацікавлених державних органів, так і громадських організацій.

У будь-якому випадку необхідно враховувати можливість використання російською владою економічних зв’язків як зброї у майбутньому. Показовою у цьому контексті є ситуація із забороною російським авіакомпаніям здійснювати авіарейси у Грузію у розпал туристичного сезону. Підставою такого рішення стали масові протести проти поведінки депутата Держдуми Росії у парламенті Грузії влітку 2019 року.

Тож відновлення доступу до традиційних для регіону ринків збуту продукції без принаймні часткового відновлення контролю України над окупованими територіями, не може розглядатися як основний драйвер його розвитку.

Додаток. Щодо регіональної політики в Україні стосовно меншин

Контекст
Основою внутрішньої політики СРСР (включно з УРСР) було прагнення максимально гомогенізувати суспільство, зокрема з застосуванням чи загрозою застосування репресивних практик. Політика стосовно етнічних ідентичностей спрямовувалась на обмеження їх публічних проявів суворо регламентованими «святково-фестивальними» заходами демонстрації зразків національного фольклору, які мали слугувати доказами «дружби народів»

Після набуття Україною незалежності репресивний тиск на меншини припинився, водночас політика щодо етнічних меншин інерційно продовжувалась у руслі «розвитку і збереження культур національних меншин» з надмірним зосередженням на підтримці суто культурних заходів.

Виклики
Навіть залишаючи поза увагою обмежену ефективність такої політики, необхідно відзначити, що її основою була вертикаль виконавчої влади, яка суттєво трансформується у процесі реалізації реформ з децентралізації. Побічним наслідком зростання автономності територіальних громад стало зниження дієвості усталених неформальних механізмів реалізації політики стосовно меншин.

Натомість процес децентралізації пов’язаний з наступними викликами, які можуть призвести до конфліктів:
• Об’єднання кількох населених пунктів у єдину громаду у деяких випадках може бути пов’язане зі зниженням можливостей доступу етнічних меншин до місцевої влади через зменшення їх відносної частки у об’єднаній громаді;
• У майбутньому, з огляду на матеріальну зацікавленість громад у забезпеченні економічної основи свого розвитку, вірогідною є конкуренція між ними за різного роду ресурси, яка може призвести до конфліктних загострень. У свою чергу, такі конфлікти за умов участі у них представників меншин, можуть набути міжетнічного чи міжконфесійного характеру;
• Недостатність професійної підготовки службовців органів місцевого самоврядування може призвести до дискримінації представників меншин з їх боку через персональні упередження.

Конфлікти на ґрунті ідентичності мають високий потенціал для радикалізації і навіть набуття насильницького характеру. Крім того, їх наявність, особливо у регіонах поблизу окупованих Російською Федерацією територій, з високим ступенем вірогідності буде використана спецслужбами держави-агресора з підривною метою.

Мета
Основною метою державної політики щодо меншин є недопущення дискримінації осіб, їх груп та спільнот за етнічною, релігійною або іншими ознаками.

Сприяння розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України є додатковою метою. Її реалізація має здійснюватись виходячи з максимальною опори на власні ініціативи громадян та їх організацій, а також на залучені ними ресурси.

Засоби реалізації
З метою здійснення регіональної політики щодо меншин доцільно запровадити посаду заступника голови обласної державної адміністрації – уповноваженого з протидії дискримінації, чи еквівалентну посаду у разі створення інституту префектів.

Його основним завданням має стати моніторинг ситуації у регіоні у етно-конфесійній сфері, інших сферах, де можливі прояви дискримінації, виявлення конфліктів на ранніх стадіях та їх вирішення чи нейтралізація шляхом медіації між сторонами.

Додаткові завдання:
• Координація діяльності органів сектору безпеки з нейтралізації насильницьких конфліктів на ґрунті ідентичності;
• Сприяння налагодженню регіональних, міжрегіональних, міжнародних зв’язків представників меншин для сприяння реалізації їх законних інтересів;
• Підтримка міжнародних та зарубіжних проектів, спрямованих на захист прав та законних інтересів представників меншин, консультування донорів щодо наявних потреб, попередження конфліктів у процесі реалізації їх програм;
• Управління державними проектами, спрямованими на попередження дискримінації, задоволення гуманітарних потреб представників меншин.
Для ефективної реалізації цих завдань заступник голови обласної державної адміністрації – уповноваженого з протидії дискримінації, має отримати повноваження, які стосуються залучення у необхідних випадках органів сектору безпеки, а також права відкладального вето щодо актів органів місцевого самоврядування щодо з одночасним зверненням до суду. Реалізація зазначених повноважень повинна здійснюватись через голову обласної державної адміністрації або з його санкції.

З питань додаткової інформації, співпраці тощо прохання звертатися:
Ігор Семиволос, fidelukr[AT]gmail.com


Тематика публікації:                      

Останні публікації цього розділу:

Перші кроки до створення антикорупційної екосистеми в Березанській ОТГ

Стартував проєкт «Твори добро» від ГО «Центр Розвитку міста Києва»

Безкоштовні консультації для батьків, що бажають визначитись з майбутньою професією для дитини

Соціальні інноватори із 20 країн зібрались в Україні на SIA Summit

«Бій під аплодисменти», що повернув армії УНР віру у власні сили: новий випуск «ІстФакту»

Визначили переможців антипремії за сексизм в політиці та ЗМІ