Українська освіта для кримчан: проблеми та шляхи їх вирішення

25 жовтня відбулась пресконференція на тему: «Чи зробила всі необхідні кроки держава Україна для реалізації права на освіту для дітей з тимчасово окупованого Криму?». 

Учасниками заходу були:

Ольга Куришко — заступниця Голови Правління КримSOS,

Валентина Потапова – голова Центру громадянської просвіти «Альменда», керівниця освітнього напрямку Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ),

Леонід Сітченко — юрист громадської приймальні УГСПЛ з питань Криму.

Під час пресконференції експерти обговорили проблеми, з якими стикаються випускники шкіл з окупованого Криму на шляху до української освіти, а також способи подолання цих бар’єрів.

За словами Валентини Потапової, незважаючи на те, що Українська держава зробила багато позитивних кроків, що полегшують доступ кримчан до української освіти, відсоток  кримських дітей, які обирають навчання в українських вишах зростає дуже повільно.

Основними бар’єрами, які існують на шляху кримчан до вступу в українські заклади вищої освіти експертка назвала:

• неможливість вивчення української мови та історії України у школах Криму та дуже обмежена можливість вивчення цих предметів за допомогою репетиторів;
• складний пошук інформації про українські онлайн-курси підготовки до вступних іспитів;
• дизорієнтація вступників через необхідність складати профільний іспит, зовнішнє незалежне оцінювання, а також державну підсумкову атестацію; 
• відсутність короткотермінових курсів підготовки до профільного іспиту;
• різний конкурсний бал та різні вимоги на вступ у закладах вищої освіти.

ЦГП «Альменда», від імені якої виступала Валентина Потапова,  запропонував такі шляхи подолання цих проблем:

• створити єдиний сайт з повною інформацією про вступ кримчан до українських вишів;
• провести систематичні інформаційні кампанії про освітні послуги для вступників з Криму;
• удосконалити підготовчі курси;
• створити окремий освітній заклад в Херсоні, який був би спрямований на надання дистанційної освіти та на інтеграцію дітей з Криму;
• спростити отримання свідоцтва про базову/повну загальну середню освіту незалежно від року закінчення школи в Криму;
• спростити доступ кримчан до зовнішнього незалежного оцінювання: розмістити центри тестування біля КПВВ на адмінмежі з Кримом або розробити можливість складання ЗНО дистанційно.

Під час свого виступу заступниця Голови Правління КримSOS Ольга Куришко розповіла про основні «освітні» проблеми, з якими звертаються кримчани на «гарячу лінію» КримSOS.

• Необхідність підтвердження проживання на території окупованого Криму 

«Жителі тимчасово окупованого Криму, які отримали повну середню освіту на півострові мають право на спрощений порядок вступу до українських закладів вищої освіти. Для того щоб скористатись пільговими умовами вступу, дитина має надати документ, що підтверджує її місце проживання в Криму. Проте, саме така категорія громадян не може надати такі документи. При отриманні паспортного документу, у графі місце реєстрації їм ставлять прочерк або пишуть, що таке місце відсутнє», — сказала Ольга Куришко.

• Необхідність особистої подачі документів на вступ до українських вишів

«Перетин адміністративної межі з Кримом суттєво обмежено окупаційною владою. Такі обмеження пов’язані з введенням карантину та загальними правилами перетину для неповнолітніх. Так,  відповідно до вимог російського законодавства, виїжджати з території окупованого Криму без супроводу батьків можна тільки з 18 років. У разі неможливості виїзду з дитиною батьків на материкову частину України, випускник втрачає право на вступ. У разі посилення карантинних обмежень або встановлення будь-яких інших обмежень зі сторони окупаційної влади (як приклад, одноразовий виїзд з окупованого Криму) вступник втрачає своє право на освіту в українських вишах»,  — сказала Ольга Куришко 

• Необхідність отримання атестату про повну середню освіту українського зразка

«Для того, щоб вступити за спрощеною процедурою до навчального закладу, дитина має отримати український атестат, оскільки документи, отримані в Криму, не визнаються. Для того щоб отримати такий документ, абітурієнт має пройти річне оцінювання та підсумкову атестацію. На практиці, дитина має скласти 18 іспитів за тиждень!», — сказала Ольга Куришко.

• Вимога отримання довідки про взяття на облік як ВПО тільки у рік вступу (для вступу за спрощеною процедурою) 

«Вступити за спрощеною процедурою можна тільки у тому випадку, якщо дитина отримала довідку про взяття на облік як ВПО у рік вступу. Тобто усі хто отримував такі довідки раніше, позбавлені такого права. Наприклад, дитина з Криму отримувала цю довідку раніше, оскільки приїздила на підконтрольну територію України для отримання адміністративних послуг або оформлення паспортних документів. Таким чином,  довідка ВПО була отримана раніше, ніж 2021 рік і дитина втратила можливість вступати за спрощеною процедурою цього року», — сказала заступниця Голови Правління КримSOS.

На думку Ольги Куришко, першочерговими кроками держави у подоланні проблем вступу кримчан до українських вишів мають бути налагодження стійкої комунікації та створення державної освітньої концепції.

«Цього року до нас зверталися багато представників освітніх центрів та ВНЗ, навіть представники ректоратів. Вони не знають, як працює система, бо немає комунікації з боку Міносвіти чи Мінреінтеграції. До запуску вступної кампанії потрібно створити якусь платформу, яка би координувала процес вступу кримчан до українських вишів. Туди потрібно залучити органи державної влади, прикордонників, представників освітніх центрів, громадських організацій, можливо самих вступників», — сказала Ольга Куришко.