У Здолбунові, на Рівненщині, працюють над темою гендерної рівності

Волинський Інститут Права продовжує розповідати про адвокаційні кампанії, проведені нашими грантерами за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Ця історія – про громадську ...

Заголовок до статті facebook (варіант 1) (1)222
У Здолбунові, на Рівненщині, працюють над темою гендерної рівності

Волинський Інститут Права продовжує розповідати про адвокаційні кампанії, проведені нашими грантерами за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Ця історія – про громадську організацію «Жінки в громаді», яка послідовно займається питаннями гендерної політики та рівності у Здолбунівській громаді на Рівненщині.

У рамках адвокаційного гранту громадська організація провела освітню сесію для працівників міськради щодо гендерно-орієнтованого бюджетування, а також організувала створення гендерного портрету у громаді. І найголовніше – проадвокатувала створення Координаційної ради з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Детальніше про роботу наших грантерів читайте у матеріалі.

***

Тема гендерної рівності – актуальна і важлива. Але адвокатувати її дуже непросто, оскільки у суспільстві склалось чимало неправдивих стереотипів на цю тему. ГО «Жінки в громаді» вже чотири роки займається тим, аби розвіювати ці міфи і пояснювати, що насправді гендерна політика – це про те, аби давати усім категоріям населення рівні права та можливості.

Над цим завданням – поясненням та інформуванням – працювали у рамках адвокаційного гранту. Адже комунікація – це основа основ не лише адвокації, а й будь-якого проєкту.

«Метою нашого проєкту було звернути увагу на те, що існує проблема дискримінації за ознакою статі у суспільстві. На жаль, навіть цільова аудиторія не завжди усвідомлює, у чому саме вона полягає і проявляється. Через це існує досить низький рівень обізнаності суспільства щодо питань гендерної рівності, особливо у невеликих громадах», – зауважує голова ГО «Жінки в громаді» Наталія Біндюк.


Вирішувати це взялися, працюючи з двома аудиторіями: представниками міськради та власне з жителями. Для працівників Здолбунівської міськради провели освітню сесію, на якій пояснили, що це таке гендерно-орієнтоване бюджетування та як впроваджувати його на практиці.

«Звичайно, що в умовах недостатнього фінансового ресурсу (хоча гендерно-орієнтоване бюджетування закріплене законодавчо), цей принцип не завжди дотримується. Більше того – не завжди посадові особи знають, що є постанови Кабміну, які зобов’язують при формуванні бюджетних та цільових програм враховувати саме гендерну складову. Тому на цій освітній сесії, у якій майже всі керівники структурних підрозділів взяли участь, мабуть, певна частина взагалі вперше почула, що існує така річ», – зауважує Наталія Біндюк.

Корисним стало також створення гендерного портрету громади. Фахівці проаналізували, скільки жінок та чоловіків працюють у сфері освіти, медицини. Завдяки цій інформації впроваджувати гендерно-орієнтоване бюджетування буде набагато простіше. 


Паралельно тривала робота із жителями громади. Для них організовували заходи різного спрямування. Наталія Біндюк каже – якісним показником зацікавленості та залученості вважає те, що після однієї з зустрічей, на якій учасниці говорили про активне материнство, декілька жінок висловили бажання долучились до роботи громадської організації.

«Я вважаю, що проєкт успішний, якщо після цього надходить хоча б одна заява на вступ до організації. Це означає, що ми змогли доторкнутись до важливої проблеми та налагодити контакт з аудиторією», – зазначає вона.

За підсумками проведених заходів у громаді створили консультативно-дорадчий орган – Координаційну раду з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. До неї увійшли представники шести громадських організацій. Олександр Чижевський – один з її учасників.

«Здолбунівська громада, як і Україна, рухається згідно з європейськими стандартами. Вони передбачають створення консультаційно-дорадчих органів такого формату. Тому для мене було важливо долучитись до цього органу. По-друге, діяльність ГО «Жінки у громаді» є досить активною і має позитивний вплив у громаді, тому підтримати їхні ініціативи для мене було дуже важливо», – зазначає член Координаційної ради Олександр Чижевський


Також у складі Координаційної ради – представники профільних структурних підрозділів міськради. Зоя Вітень, головна спеціалістка управління з гуманітарних питань міської ради, зазначає, що вважає такий формат роботи дуже продуктивним, адже представники ОМС спільно з громадським сектором разом можуть буквально звернути гори.

«Ми орган місцевого самоврядування і ми маємо свої рамки і свої вимоги. А ГО мають ширше поле діяльності, певну гнучкість. Саме така співпраця сприяє реалізації різних проєктів», – зазначає посадовиця.


***

Аналізуючи роботу ГО «Жінки в громаді» у громаді, можемо вивести декілька порад, як досягти успіху в адвокаційних кампаніях. Це налагодження співпраці з місцевою владою та регулярна реалізація спільних проєктів, максимальна робота з інформуванням, налагодження партнерства з іншими громадськими організаціями.

А ще надзвичайно важливою складовою є системність та послідовність, адже на вирішення проблемного питання може піти не один рік. Вважаємо найкращим підсумком слова Олександра Чижевського:

«Це системний і довгий процес, однією ініціативою він не закінчується. На зміни потрібні роки, і то лише у одній громаді. Але воно того однозначно вартує».

Матеріал створено Волинським Інститутом Права в рамках проєкту «Посилення стійкості та підвищення професійної спроможності локальних інститутів громадянського суспільства у територіальних громадах Волинської та Рівненської області», що реалізовує Волинський Інститут Права за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED).


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Новий безоплатний курс про терапевтичне письмо від Ірени Карпи

В американському університеті презентували виставку з історії «Щедрика»

Клуб Добродіїв шукає менторів/ок для участі в проекті підтримки підлітків

"Майбутнє конкурентоспроможності Європи" та його уроки для євроінтеграції України

Рейтинг інституційної спроможності відновлення малих і середніх громад до 150 тис. мешканців на прикладі Дніпропетровської області (пілот)

Кодимська громада розпочала розробку стратегії розвитку