У сільських радах Миколаївщини працюють над приєднанням до складу вже існуючих ОТГ

На сьогодні у Миколаївській області створено 42 об’єднані територіальні громади, переважна більшість яких активно користуються перевагами децентралізації. і наданими їм можливостями. Навіть не зважаючи на різницю у часі створення, жодна з громад на Миколаївщині не відстає у розвитку порівняно з показниками попередніх років – до об’єднання.

У зв’язку із завершенням етапу добровільного об’єднання громад, питання про приєднання до складу вже існуючої ОТГ цими днями розглядають у сільських радах Миколаївського району. Щоб прояснити ситуацію із об’єднанням громад, юридичні, методологічні та організаційні особливості процесу приєднання сусідніх сіл до Ольшанської ОТГ, консультанти Миколаївського регіонального відділення Асоціації міст України  провели зустрічі у Шостаківській та Ковалівській сільських радах.

“Враховуючи формат приєднання сіл до ОТГ, можемо навести приклад Дорошівської громади – у грудні цього року додаткові вибори відбудуться у Щербанівській сільській раді. Що ж стосується Шостаківської та Ковалівської сільрад, де ми провели консультації, то вони вчинять правильно, якщо ухвалять рішення про приєднання до Ольшанської ОТГ. Звісно, громадам та сільським радам, що приєднуються і самій ОТГ потрібен час, аби пристосуватись один до одного, це невід’ємний процес. Але такий варіант приєднання розглядався у перспективних планах попередніх років і він, безперечно, буде найоптимальнішим і зараз – для того, щоб створити потужну спроможну громаду”, – коментує експерт з юридичних питань Лідія Віштал.

Вона також підкреслює, що процедура приєднання до вже існуючої ОТГ простіша, ніж звичайне об’єднання. Адже коли сільські ради йдуть на об’єднання, мають відбутися кілька турів громадського обговорення. В свою чергу, у сільрадах, що вирішили приєднатись, громадське обговорення проходить 1 раз за їхньої безпосередньо ініціативи. Після цього на розгляд депутатів місцевої ради виноситься відповідне рішення.

Експерт пояснює, що насправді, сільради повинні будуть розглянути і проголосувати кілька питань стосовно приєднання. Перше – це надання згоди на добровільне приєднання, потім – приймається рішення про затвердження проекту про добровільне приєднання. І далі, після перевірки на дотримання законності прийняття цих рішень, сільрадам дадуть добро на те, щоб вони прийняли вже остаточне рішення про приєднання до вже існуючої, в даному випадку – Ольшанської, ОТГ”. 

“Перше, на що ми дивимось перед поїздкою у села та консультаціями з сільрадами стосовно об’єднання чи приєднання – щоб громада у результаті цих процесів була спроможною. Щоб люди отримали необхідний фінансовий ресурс, якого буде достатньо не тільки для утримання бюджетних установ, але й для подальшого розвитку. Аби у громадах ефективно відпрацьовувалися питання житлово-комунального господарства (освітлення, водовідведення тощо), соціальні та інвестиційні програми. Якщо зараз прорахувати фінансові можливості Шостаківської, Ковалівської та Яснополянської сільрад, які можуть приєднатись до Ольшанської ОТГ, то результат говорить сам за себе. Спроможна громада не потребуватиме ні базової, ні реверсної дотації. Як приклад, лише з одного податку на доходи фізичних осіб їхній спільний бюджет зміг би отримати більше 20 млн грн. Крім того, їхні села змогли б додатково отримати кошти державної субвенції на формування інфраструктури ОТГ. Така потужна громада матиме можливість акумулювати достатній фінансовий ресурс і спрямовувати його на утримання тих же шкіл, садочків, сільських клубів, бібліотек, реалізовувати соціальні програми із допомоги та захисту населення, модернізувати господарську сферу тощо”, – розповідає експерт з фінансових питань Миколаївського регіонального відділення Асоціації міст України Юлія Забродкіна.

Профільні консультанти АМУ також зазначають, що у процесі приєднання сільські ради формують відповідний план, до якого долучають повну інвентаризацію майна, яке знаходиться на території кожної з громад, і, звісно, повну інвентаризацію земельних ділянок. Після цього громади зможуть побачити та тверезо оцінити – який актив вони мають, які об’єкти можна, наприклад, здавати в оренду, а які взагалі лише “відтягують” кошти, які можна було б спрямувати на соціальний напрямок – і побудувати чи відновити щось дійсно необхідне. Для цього потрібно вже зараз звернути увагу на те, що прописано у програмах соціально-економічного розвитку відповідних сільських рад.

“Місцеві жителі, звісно, можуть скептично ставитись до цього процесу , але ми достатньо багато їздимо по області, і бачимо, як громади живуть до об’єднання, і як після. Різниця відчувається і у стані доріг, будівель, соціальних об’єктів, і у тому, що громади розуміють – вони відповідальні за свій розвиток, і докладають чималі зусилля аби рухатись уперед. До кінця 2019 року ще умова добровільності об’єднання громад. А потім залишиться просто адміністративне “примусове” об’єднання. Тому якщо у сіл, селищ та вже діючих громад є намір зберегти той своєрідний пазл, який вони вважають найвдалішим, а не дослухатися потім команд згори, тоді треба такою скористатись можливістю і не зволікати”, – резюмують у Миколаївському регіональному відділенні Асоціації міст України. 

Текст і фото надані Миколаївським регіональним відділенням Асоціації міст України.