У Львові планують адаптувати громадський простір до наслідків кліматичної зміни

Роботи розпочнуться вже наступного тижня і включатимуть в себе вертикальне озеленення стіни опорядження та створення громадського дощового садка неподалік Львівської Політехніки. Ініціатор ГО «Плато» ...

Додано:
AnzhelikaZozulia

95830099_2787943391332308_971284266757390336_o
У Львові планують адаптувати громадський простір до наслідків кліматичної зміни

Роботи розпочнуться вже наступного тижня і включатимуть в себе вертикальне озеленення стіни опорядження та створення громадського дощового садка неподалік Львівської Політехніки. Ініціатор ГО «Плато» прагне, щоб завдяки реалізації проекту у межах простору раціонально використовувалася дощова вода та формувалося більш придатне середовище для перебування на ньому людей під час затяжної літньої спеки.

Громадська організація “Плато” працює над концепцією оновлення простору на перетині вулиць Бандери та Чупринки із серпня 2019 року. Ініціатори розповідають, що у літній період внаслідок зміни клімату ця територія перетворюється у міський тепловий острів, перебування тут  стає некомфортним, а для людей з серцево-легеневими захворюваннями навіть небезпечним.

 

“Заміри, зроблені нами наприкінці літа 2019 року на тепловізор Flir One E8 за температури повітря +28°С показали різницю у нагріванні та тепловіддачі різних поверхонь. Так, дахи МАФів нагріваються до +60°С, зупинки громадського транспорту – до +44°С, бруківка – до +42,1°С, величезний рекламний банер, розміщений на стіні житлового будинку – до +38,6°С, стіна з круглими отворами, яка офіційно зветься стіною опорядження та виокремлює цей простір від усіх інших у місті – до +35,4°С, зелені насадження – до +27,9°С”. – розповідають автори проекту у короткому довіднику.

Так з’явилася ідея озеленення стіни опорядження та створення дощового садка навпроти неї. Роботи передбачатимуть висадку в’юнких рослин під  стіною для її захисту від перенагрівання, генерування додаткового затінку і забезпечення більшого зволоження простору. А спеціальна технологія дощового садка, що являє собою багаторічну квіткову композицію, завдяки багатошаровій дренажній системі відповідатиме за збір та затримку дощових опадів, що наразі марно стікають із покрівлі сусіднього будинку, підмиваючи фундамент. 

Технологію дощових садків активно використовують у містах США та країн Західної Європи для порятунку окремих міських ділянок  від підтоплення дощовими опадами.

“Спеціально спроектована система водовідведення дозволить забрати надлишок вологи, яка зараз концентрується за стіною, та скерувати його для підживлення рослинності в межах квітника. До висадки підібрано види, стійкі до надмірного зволоження та витривалі в умовах тривалої посухи. Рослини відповідатимуть за фільтрацію дощових вод, очищення та зволоження повітря, а також, безперечно, виконуватимуть естетичну функцію” – пояснюють ініціатори ідеї.

Фото теперішнього стану стіни опорядження збоку та візуалізація дощового садка

Простір на перетині вулиць Бандери та Чупринки потребує комплексного переосмислення, адже наразі він є майже повністю забрукованим, перебуває у «полоні» тимчасових споруд і не має плану розвитку. Активісти, завдяки реалізації проекту, сподіваються дати поштовх для початку на цій ділянці позитивних змін.

Проект фінансується за рахунок членських внесків і благодійної допомоги. 

Підтримати ініціативу 

 


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

Відчуття безпеки та інструменти впливу на його поліпшення: результати апробації у трьох громадах

Впровадження принципів сталого розвитку в Україні поки на початковій стадії, але головне – це залучати громади

На Хмельниччині провели дослідження розвитку соціального підприємництва у регіоні

Молодь Ріпкинської, Городнянської та Менської громад вчились впливати на життя своїх громад

Опитування громадських організацій від Представництва ЄС в Україні

У Городнянській громаді визначали сильні сторони та можливості для розвитку