У Києві відбувся перший міжнародний форум “Війна в Україні. Битва за культуру”

Перший міжнародний форум "Війна в Україні. Битва за культуру" завершився в Києві. Він став масштабним неформальним майданчиком для спілкування бійців культурного фронту. Упродовж двох днів понад ...

330784432_1966143417067980_3197794784418697410_n
У Києві відбувся перший міжнародний форум “Війна в Україні. Битва за культуру”

Перший міжнародний форум “Війна в Україні. Битва за культуру” завершився в Києві. Він став масштабним неформальним майданчиком для спілкування бійців культурного фронту. Упродовж двох днів понад півтори сотні учасників з України та з-за кордону обговорювали виклики у завданні збереження культурної спадщини сьогодні й реагування на них, підбили підсумки складного воєнного року, який минув. 

“Майже рік закордонні уряди, міжнародні інституції, організації, установи тісно співпрацюють із державними органами України, закладами культури, фахівцями, волонтерами. Нам надавали захисне обладнання, фінансову та гуманітарну допомогу, було проведено наради… Масштаби підтримки вражають, і ми глибоко вдячні за це. Саме час звірити годинники, усвідомити уроки року, що минув, проаналізувати потреби й окреслити стратегії на найближчий час, посилити мережі реагування та взаємодопомоги. І все це задля однієї мети – збереження культурної спадщини в умовах війни, розвитку спроможностей у швидкому реагуванні, підтримки працівників та інституцій культурної сфери, притягнення країни-агресорки до відповідальності, сприяння сталому розвитку української культури”, – зазначив Ігор Пошивайло, генеральний директор Музею Майдану та співкоординатор Штабу порятунку спадщини (HERІ).

330606218_519357503660824_7500456253034695327_n

Менш як за 12 місяців повномасштабної війни росії проти України близько 1500 об’єктів культурної спадщини та інфраструктури, зокрема музеї, бібліотеки, архіви, було пошкоджено або зруйновано – підрахували у Міністерстві культури та інформаційної політики. Таких масштабів пограбувань і воєнних злочинів не було з часів Другої світової війни. 

“Знаємо, що в чималу кількість об’єктів культурної спадщини було поцілено спеціально. Цілеспрямовані атаки, а також заборона, вилучення та спалення українських книжок, незаконне вивезення культурних цінностей, архівних документів, позбавлення українців доступу до культурної спадщини, русифікація окупованих територій є ознаками культурного геноциду. Війна унаочнила те, що культурна спадщина, як матеріальна, так і нематеріальна, є одним із ключових елементів національної безпеки. Тому МКІП зініціював закріплення цього пріоритету на законодавчому рівні – шляхом змін до Закону про національну безпеку та ухвалення двох рамкових Законів “Про засади державної політики в сфері культурної спадщини” та “Про збереження і відновлення національної пам’яті”, – сказав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Українська культура стала мішенню для росії – це зазначають закордонні партнери. І говорять про солідарність, об’єднання зусиль, активну позицію та наміри й надалі активно допомагати Україні. 

“Масштаби втрат культурної спадщини України нині величезні. Це втрати як для матеріальної, так і для нематеріальної культурної спадщини. Тому спільні із МКІП та іншими професіоналами зусилля є дуже важливими у роботі зі збереження спадщини, адже координація роботи дасть змогу швидко підготуватися до відновлення”, – сказала Тереза Патрісіо, президент ICOMOS (Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць).

“У відповідь на агресію росії проти України ми зреагували на гуманітарну кризу й дотепер мобілізуємо ресурси на всіх рівнях уряду. Ми плануємо брати участь у заходах із відновлення культурної спадщини України. Готові обмінюватися нашою експертизою. Тому що культура – це передусім ідентичність, і її важливо захищати”, – зазначила Катажина Залясінська, директор Національного інституту культурної спадщини в Польщі.

Підтримання уваги світової спільноти до викликів, які продовжує долати Україна, – одне з найважливіших завдань зібрання. Адже через значний потік інформації, зокрема й про війну в Україні, є ризик із часом утратити активний інтерес партнерів до таких проблем.   

“Те, на чому всі сходяться, – культура має бути частиною стратегії національної безпеки. Це найважливіше завдання для всіх – від міністерства до громадського сектору. Друге – це фінансування та підтримка сектору. Жахлива ситуація з відтоком кадрів. Третє – це обмін досвідом і використання тих принципів, законів та стандартів, якими нині користується Європа, бо ми розуміємо, що шлях до нашої майбутньої інтеграції незворотний”, – сказала Анастасія Бондар, заступник міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Міністерства культури та інформаційної політики України.

_u2a8059

Ельміра Аблялімова, громадська діячка, експерт Кримського інституту стратегічних досліджень, певна, що саме розроблення стратегії системи захисту об’єктів культурної спадщини особливо актуальне. 

“Нам потрібен новий інструментарій із питань міжнародного гуманітарного права, який дасть змогу запобігти руйнуванню об’єктів культурної спадщини. Потрібне розроблення третього протоколу Гаазької конвенції. Дуже важливо, що ми взагалі всі зібралися на форумі. Вельми різний досвід у всіх із цього питання, але комунікація надважлива. Усі ми виконуємо різні завдання задля однієї мети – захисту об’єктів культурної спадщини”, – зазначила Ельміра Аблялімова.

До форуму долучилися представники як національних музеїв, так і сільських бібліотек, заповідників, обласних та краєзнавчих музеїв, реставраційних центрів, посольств, міжнародних організацій і допомогових ініціатив. На фінансових викликах перед фахівцями галузі й на тому, що люди культури – перші у списках російських окупантів на знищення, наголосила Ольга Гончар, засновниця та директор Музейного кризового центру. Вона закликала нагадувати про це на всіх міжнародних майданчиках.

Попри різницю в часі, вдалося поспілкуватися з учасниками зі США й Канади, з Польщі, Німеччини, Швеції та інших європейських країн. На публічних і закритих панельних дискусіях діячі культури підсумували виклики року повномасштабної війни та намітили плани на майбутнє. Чимало із напрацювань, особливо в закритих тематичних групах, із міркувань безпеки залишаться непублічними.

“Ми багато працювали, але мало говорили між собою. І це також є певною проблемою, адже всі перевантажені тут, усередині країни. Особливо ті, хто ближче до лінії фронту, їм дуже важко виділяти час на роздуми про майбутнє, на стратегії, на ті речі, які не стосуються ситуації саме тут і зараз. Цей форум – перший захід із цілої низки, який ми можемо провести, щоб дозволити собі виділяти цей час та більше спілкуватися одне з одним”, – сказала заступник міністра культури та інформаційної політики Катерина Чуєва.

330830502_709481494210826_6188975597960384203_n 

“Якщо раніше ми говорили про десятирічні проблеми, то війна, з одного боку, дала унікальну можливість: ми можемо зробити все сьогодні, зважаючи на зовсім інші реалії – реалії внутрішні й реалії зовнішні. Увесь світ сьогодні готовий допомагати нам. Тому треба всі ті проблеми, які накопичувалися десятиліттями, вирішити, змінити інфраструктуру, створити стратегію, започаткувати національну систему швидкого реагування на надзвичайні ситуації в системі, створити ті самі підрозділи військово-цивільної співпраці. І тут насправді велике поле, і я думаю, що 2023 рік повинен стати моментом великого рішучого кроку вперед”, –  підсумував Ігор Пошивайло.

Форум організували Штаб порятунку спадщини та Музей Майдану в партнерстві з українськими й закордонними колегами.

Переглянути запис трансляцій можна тут:

Відкриття Форуму 

Панельні дискусії:

 “Збереження і захист” 

“Відбудова та відновлення” 

“Україна в центрі уваги. Як побудувати сталі зв’язки на майбутнє” 

ПІДСУМКОВИЙ БРИФІНГ 

Світлини Музею Майдану, МКІП

 

Джерело: Національний музей Революції Гідності


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Голос з окупації: в Україні запустили інформаційну гарячу лінію для мешканців ТОТ

"Вікно Відновлення": українські медіа та аналітичні центри об’єдналися для моніторингу відбудови. Як долучитися?

10 громад Житомирської області вивчали інструменти місцевого економічного розвитку

Відома фокусна тема ювілейної медіаконференції LMF 2024

Проблеми молоді ВПО: дослідження потреб та шляхів їх вирішення

Професійна освіта відіграє важливу роль у відбудові економіки України