У Києві відбулася презентація книги «Примарна ясність» про міфи і стереотипи навколо війни і Донбасу
10 вересня правозахисники «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» разом з партнерами презентували книгу-дослідження «Примарна ясність: міфи і стереотипи навколо війни і Донбасу» і ...
Додано:
eucci
10 вересня правозахисники «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» разом з партнерами презентували книгу-дослідження «Примарна ясність: міфи і стереотипи навколо війни і Донбасу» і обговорили нещодавнє минуле і майбутнє регіону.
Книга присвячена розвінчанню міфів, пов’язаних з війною, які створені російською пропагандою щоби розколювати українське суспільство. У збірці проаналізовано та спростовано хибні уявлення про жителів Донбасу і початок війни в 2014 році, причини, з яких люди отримують російські паспорти і лишаються в окупації та тамтешні реалії, про полон та проблеми цивільних полонених. Розглянуто питання компенсацій для постраждалих з боку української держави.
Автори розповіли, які настрої були на Донбасі в 2014 році та показали роль Росії у прихованому провокуванні збройної агресії. В книзі описано, як Росія працювала над тим, щоб перебільшити чисельність проросійських мітингів та видати настрої їх учасників за домінуючі в місцевих громадах. В «протестах» брали участь завезені росіяни. Про це свідчать спогади місцевих мешканців з різних міст Донбасу. Самі очільники окупаційних структур згадували щонайменше про 500 росіян, яких завезли для участі в «народних» протестах. Активно залучався адмінресурс. Ті ж самі люди гастролювали по мітингах у різних містах. Водночас, невеликі населені пункти не збирали великої кількості прихильників «русской вєсни», що наводить на думку, що їх оминули в організаційному сценарії. У книзі описано, що прихильники відділення від України не мали власної, не трансльованої Росією, ідейної єдності та спільного бачення розвитку подій і часто конфліктували між собою. Допомогло підіграти Росії й те, що українські протести, які були не менш масовими, не отримали належного висвітлення в ЗМІ, а українські правоохоронні органи зіграли роль декорації і не втручалися в події.
У розділі, присвяченому тому, як насправді проголосували на так званому референдумі описується, що проросійські структури формували уяву про його масовість. Картинка для ЗМІ з чергами створювалась через малу кількість відкритих «дільниць» та багаторазові «голосування» одних і тих же осіб. В самих «бюлетнях» не було чітко зрозуміло за що саме голосують люди, були навіть випадки коли в Луганській області в них зазначалася Донецька. І що найголовніше – реальна статистика показує, що ідеї відділення не мали підтримки більшості населення.
Окрім опису подій на Донбасі книга дає нарис як описані проблеми розкриваються в контексті повномасштабного вторгнення.
Серед інших у книзі підіймається питання «Отримання окупаційного паспорта: злочин чи необхідність?». В однойменному розділі описується як проходила примусова паспортизація з 2014 року і як вона розгортається після 2022. Названі причини чому українські громадяни змушені отримувати паспорти і чи є можливість у людей в окупації від цього відмовитися.
Серед питань, які виникли у 2014 році і отримали новий розвиток після повномасштабного російського вторгнення є пенсійне забезпечення українців на окупованих територіях. В минулому отримання пенсій жителями окупованих територій Сходу часто негативно сприймалося українцями. Учасники презентації додали, що зараз на новоокупованих територіях питання отримання українських пенсій знову гостро постало. Деякі родини виживають виключно через те, що мають ці виплати і не мають інших джерел заробітку через відмову в отриманні російського паспорту.
Важливою складовою обговорення стало питання чи лишаються на окупованих територіях люди, які підтримують Україну і скільки їх. Учасники розповіли, що як на територіях які окуповані вже 10 років, так і на новоокупованих, люди бояться висловлювати свої проукраїнські настрої. Між собою говорять про них дуже обережно і завуальовано та намагаються групуватися з тими, хто підтримує Україну. В книзі цьому питанню присвячений окремий розділ. Також автори описують історії українців, які не просто лишаються жити в окупації, а допомагають українським спецслужбам та ЗСУ.
«Питання, висвітлені в книзі, складні. На багато з них у нашому суспільстві є кардинально різні погляди. Над розпаленням цих суперечностей активно працює російська пропаганда: дрібниці гіперболізуються та надмірно загострюються, до правди щедро домішується брехня. У книзі ми пропонуємо погляд на проблеми без домішок російської пропаганди. Закликаємо українців говорити про проблеми відверто і шукати спільну позицію», – коментує роботу над книгою голова ГО «Східноукраїнський центр громадських» Володимир Щербаченко.
Збірка створена на основі інтерв’ю, проведених фокус груп, а також даних з відкритих джерел.
Книгу можна вільно завантажити за посиланням.
Цю книгу підготували в рамках проєкту «Посилення громадянського суспільства для трансформації культури пам’яті – ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України» «Східноукраїнський центр громадських ініціатив», ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», Кризовий медіацентр «Сіверський Донець» за підтримки Kurve Wustrow — Centre for Training and Networking in Nonviolent Action в рамках програми «Громадянська служба миру» (ГСМ).