Книгу «Жити попри все. Розповіді жінок про війну, 2014 та 2022» презентували в Конотопі

Одна із авторок Галина Тищенко розповіла про те, як пережила окупацію на Київщині та знущання російських військових.

«Я була змушено роздягтися, звісно. Він став мене штрикали своїм автоматом. Мене всю трусило, але він не звертав на це увагу. Він такий радий і гордий був, що він хазяїн, що може принизити людину».

Після пережитого Галині допомагає підтримка і коло інших жінок, які мали подібний досвід – вони об’єднані в громадську організацію SEMA Ukraine та розповідають про злочини росіян в Україні та закордоном.

Інша авторка Тетяна Товстокора розповіла про досвід перебування в окупації на Харківщині.

«Ми пів року були в окупації. Це не життя – це існування. Щоб вийти на вулицю, то обов’язково мала бути біла пов’язка, їздити можна було тільки велосипедами. Ті, хто насмілювався, їхати від села до села машинами були розстріляними. Не було ні хліба, ні борошна, нічого. Наші магазини продуктові розікрала «велікая російська армія», бо були голодними. Світла включати не можна, тому вікна були зашторені. Я весь час говорила чоловіку, щоб ущипнув мене: «Невже це з нами?»».

На заході були присутні громадські діячі, психологи та волонтери, які підкреслювали важливість документування таких історій для майбутніх поколінь. Вони наголошували на силі та незламності українського народу, який, незважаючи на жахіття війни, продовжує підтримувати один одного. Присутні зазначили, що авторки є для них прикладом посттравматичного зростання, який несе світло, заряджає силою, мотивує об’єднувати зусилля.

Учасники заходу вшанували пам’ять полеглих героїв хвилиною мовчання та обговорили важливість єдності та спільних зусиль у боротьбі за справедливість та незалежність України.

«Ми зустрічаємося попри те, що країна-терорист щодня руйнує старі села, знищує бібліотеки і церкви, музеї, школи. Ми чинимо спротив. Ми поспішаємо на допомогу. Ми зустрічаємось не в масштабних концертних залах, а сховищах під нескінченні повітряні тривоги і підвищення небезпеки, оплакуючи наших героїв. Ми намагаємось підтримувати один одного. Конвертувати всю свою лють у добрі і шляхетні ініціативи і справи», – підсумувала представниця коледжу.

Друге видання книги «Жити попри все. Розповіді жінок про війну, 2014 та 2022» та подальше її поширення стали можливими завдяки проєкту «Посилення громадянського суспільства для трансформації культури пам’яті – ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України», який втілює «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» за підтримки Kurve Wustrow — Центр навчання та взаємодії в ненасильницьких діях у рамках програми «Громадянська служба миру» (ГСМ).