У Києві презентовано напрацювання проекту із залучення жителів до процесів відновлення в громадах

27 березня в УКРІНФОРМ відбулась презентація напрацювань проєкту «Ефективність процесів відновлення та відбудови в Україні через забезпечення участі громадян» за підтримки  Уряду Великої Британії, ...

Додано:
DobroCN

7
У Києві презентовано напрацювання проекту із залучення жителів до процесів відновлення в громадах

27 березня в УКРІНФОРМ відбулась презентація напрацювань проєкту «Ефективність процесів відновлення та відбудови в Україні через забезпечення участі громадян» за підтримки  Уряду Великої Британії, який був реалізований у 5 пілотних територіальних громадах Чернігівської, Харківської, Миколаївської, Херсонської та Луганської областях.

Презентація  Відео прес-конференції  Буклети. Залучення громадян до відновлення

Доповідачами на прес-конференції були:

  • Наталія Дрозд – керівниця проєкту, ГО Центр «Доброчин»;
  • Олександр Підгорний – експерт проєкту, ГО «Чернігівський Центр Прав Людини»;
  • Михайло Золотухін – експерт проєкту, ГО «Фонд розвитку м. Миколаєва»;
  • Тетяна Кіріллова – експертка проєкту, ГО «Громадська ініціатива Луганщини»;
  • Галина Бахматова – експертка проєкту, ГО «Причорноморський центр політичних та соціальних досліджень».

3 7

Розпочинаючи захід, Наталія Дрозд зазначила, що метою цього проєкту було підвищити рівень залучення громадян до процесів відновлення та реконструкції в громадах, сприяти включенню скоординованого внеску громадянського суспільства у проєкти відбудови та посилити соціальну згуртованість в громадах.

П’ять Платформ громадської участі у відновленні територіальних громад діють в

  • Бахмацькій громаді Чернігівської області
  • Бериславській громаді Херсонської області
  • Коблівській громаді Миколаївської області
  • Малинівській громаді Харківської області
  • Нижньодуванській громаді Луганської області (в релокації).

Ці територіальні громади України по-різному постраждали від російського вторгнення. Спільним для них є потреба в ранній реконструкції та відновленні. І це має бути комплексне відновлення, орієнтоване на громадян (людино-центричне).

Платформи громадської участі – це простори, де громадськість має можливість висловити свої ідеї, впливати на прийняття рішень та співпрацювати з органами місцевого самоврядування. Такий підхід зміцнює відповідальність та впевненість у прийнятих рішеннях, а також сприяє згуртованості та формуванні єдиного спільного майбутнього для всіх жителів громади.

5 14

11 12

З погляду безпеки поточна ситуація виглядає так: відносно безпечний стан в Коблівській (Миколаївщина) та Бахмацькій (Чернігівщина) громадах, постійні обстріли в Бериславській (Херсонщина), Малинівській (Харківщина) та Нижньодуванській (Луганщина) громадах.  У всіх 5 громадах були недостатні безпекові умови для жителів; неналежний стан укриттів та їх оснащення; недостатній рівень поінформованості населення про порядок дій в умовах безпекових загроз.

Напрацьовані рекомендації з безпеки громад включають наступне: підвищення обізнаності населення щодо поводження при різного роду загрозах, будівництво укриттів та їх належне оснащення, підвищення обізнаності населення щодо мінної безпеки, безпека та відновлення навколишнього природного середовища, навчання навичкам надання першої медичної допомоги, забезпечення стабільної роботи основних напрямків життєзабезпечення: комунальні підприємства, інфраструктура, транспорт, медицина, освітній процес.

З погляду економіки поточна ситуація виглядає наступним чином: дві громади Коблівська (Миколаївщина) та Бахмацька (Чернігівщина) продемонстрували зменшення на майже  45% надходжень у Коблівській та на 20% у Бахмацькій громадах до загального фонду місцевого бюджету; рівень безробіття у 2023р порівняно із станом на 1 січня 2022 р. збільшився не менше ніж на 20 %, кількість ВПО в Коблівській громаді становить майже 30 % від населення громад станом на 1 січня 2024 р. Заморожений стан частини основних галузей та невизначеність щодо подальшого їх існування проявилися  в Коблівській громаді   в туристичній,  c/г галузі, галузі виноробства  та інші, в Бахмацькій громаді   в транзитному потенціалу.

Три громади з обраних п’яти  знаходяться  в зоні бойових дій: Бериславська (Херсонщина), Нижньодуванська (Луганщина) та Малинівська (Харківщина). Там спостерігається зменшення на майже 90% надходжень до загального фонду місцевого бюджету з 2021 по 2023 роки.  Понад 80% населення виїхало з Бериславської громади. Зруйновано більшість та триває руйнування критичної інфраструктури та основних фондів. «Прильоти» від обстрілів, керованих авіабомб, мінування, хімічне забруднення с/г угідь.  У Нижньодуванській громаді окуповано майже 90% населених пунктів. Не релоковані майже 90% з зареєстрованих до війни сільгосппідприємств, в Бериславській та Нижньодуванській громадах – 100%.

Загалом у всіх п’яти громадах п’яти областей  порушена логістика бізнесу, наявні довоєнні інвестиційні пропозиції не пройшли «crash test», наявна  потреба у ефективному використанні ресурсів для післявоєнного відновлення громад.

Напрацьовані на діалогових платформах пропозиції щодо економіки включають наступне: пошук нових точок економічного відновлення та зростання, розвиток (відновлення) колишніх профільних галузей, покращені відповідні компетенції  влади/ бізнесу/ громадянського суспільства, підвищення рівня безпеки і стійкості на основі: розмінування с/х угідь та інфраструктури; будівництва  укриттів, зелене відновлення. Розвиток альтернативної енергетики (вітрова та сонячна), застосування інноваційних технологій. Просування /маркетинг місцевих виробників.

Щодо людського капіталу, який обговорювався на діалогових платформах, можна зазначити наступне.

Національне багатство країни включає в себе людський, виробничий та природний капітал, сюди ж додається ще інтелектуальний та соціальний капітал. Саме людський капітал є основою багатства країни, її конкурентоспроможності, є ресурсом її розвитку.  Людський капітал визначає силу нації, її добробут, прогрес та індекс щастя. В постіндустріальних суспільствах людський капітал поступово витісняє фінансовий капітал.

Таким чином, людський капітал – це знання, навички, здоров’я та соціальний захист, але наразі  в Україні це ще і готовність до успішної відбудови та відновлення в повоєнний період. 

Поточна ситуація з людським капіталом виглядає таким чином: національне багатство (людський, виробничий та природний капітал) майже знищено, особливо в прифронтових громадах. Прямі людські втрати: міграція, втрати цивільного населення, примусова «евакуація», загибель військових. Непрямі втрати: невикористання повною мірою інтелектуального та творчого потенціалу, руйнування освітньої та медичної інфраструктури. В Бериславській громаді виїхало 88% мешканців, в Нижньодуванські1 – біля 65%, в Коблівській – біля 30%, в Малинівській – біля 30%, в Бахмацькій – біля 10%. Освіта: руйнація освітньої інфраструктури, пошкодження навчального обладнання, відтік педагогічних кадрів та дітей, освітній процес в онлайн режимі. Охорона здоров’я: руйнація закладів охорони здоров’я, пошкодження медичного обладнання, відтік медичних кадрів та населення.

Напрацьовані пропозиції  з цієї теми дозволяють стверджувати, що ефективний розвиток людського капіталу – це завжди гра на випередження, як і підготовлені плани відновлення  п’яти обраних громад. Україна стала на шлях №»зеленого відновлення», яке включає відкритість, прозорість, цінності, цілі сталого розвитку, енергетичну незалежність, інклюзивність, безпеку. Під час війни таке планування може видатися  дещо  віртуальним, але воно має потужний раціональний сенс: укріплює віру людей в Перемогу та одночасно готує підґрунтя для отримання великої допомоги розвинутих країн на реалізацію цих планів після завершення гарячої фази війни.

Наші пропозиції щодо людського капіталу включають навички з демократії участі, розвитку громадянського суспільства, зміцнення самоідентифікації громадян та громад, збереження людей та створення умов для повернення ВПО, в освіті – збереження кадрового потенціалу, залучення молодих спеціалістів, створення культурно-освітніх просторів, забезпечення їхньої інклюзивності, розвиток культури і спорту для згуртування громади і здорового образу життя. В сфері охорони здоров’я це  збереження кадрового потенціалу, мобільні бригади, доступні ліки, соціальне шефство, підтримка ментального здоров’я.

За результатами проєкту, експерти  сформулювали 5 основних порад:

  • Зміна фокусу під час планування з фізичної відбудови на відновлення у більш широкому сенсі та дотримання його надалі;
  • Відвертий аналіз наявних всіх ресурсів громади та ризиків в процесі планування відновлення та відбудови;
  • Вибір форми співпраці з громадськістю з урахуванням усталених соціальних взаємовідносин між цільовими групами;
  • Обов’язкове залучення всіх груп населення, в т. ч. молоді, «своїх» ВПО та ВПО – «новомістян»;
  • Активне залучення цільової аудиторії шляхом використання різноманітних форматів заходів та інноваційних IT рішень/платформ.

Досягненнями проекту є:

  • скоординований внесок від громадськості до планувальних документів громади,
  • залучення різних зацікавлених сторін до визначення ключових пріоритетів розвитку громади,
  • підвищення рівня залучення громадян до процесів відновлення,
  • посилення соціальної згуртованості в громадах,
  • врахування потреб і побажань громадян місцевою владою при плануванні та реалізації планів/програм/стратегій відновлення.

Чим ми корисні?

  • 5 практичних кейсів залучення громадськості до процесів відновлення в різних громадах;
  • Мережа фахових громадських організацій – джерело інформації, знань, аналітики;
  • Приклад для наслідування і поширення.

Маємо надію, що наш спільний унікальний досвід буде корисним для всіх, хто працює в дотичній сфері.

Діяльність проходить завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії.


Тематика публікації:           

Останні публікації цього розділу:

Празька Декларація 11-ти міністрів, відповідальних за політику згуртованості

Eксперти U-LEAD допомагають громадам проводити безпечну внутрішню комунікацію

ZDOROVI запускають проєкт ментальної підтримки для медичних працівників з південно-східного регіону

На Кіровоградщині стартувала навчальна поїздка для представників громад Миколаївщини та Херсонщини

У Києві відбувся перший EuroSummit громадських організацій

Нові можливості проєкту центру АХАЛАР з посилення ментального здоров'я для лідерів НДО та "хелперів"