Цифровий безвіз із ЄС: як Україні інтегруватися у європейський ринок

“Український центр європейської політики” презентував результати дослідження про основні бар’єри на шляху до успішної цифровізації України. А також про кроки, які необхідно зробити, щоб запровадити цифровий безвіз із ЄС цифрового безвізу з ЄС.

Як розповіла під час презентації у Прес-центрі Українського кризового медіа-центру виконавча директорка “Українського центру європейської політики” Любов Акуленко, цифровий безвіз із ЄС – це одна з небагатьох сфер, де Україна зараз може повністю інтегруватися в ЄС, і фактично отримати режим внутрішнього ринку.

“У дослідженні ми хотіли показати, яким чином інструменти, які дає єдиний цифровий ринок ЄС, ми можемо використовувати в Україні, щоб покращити життя наших громадян і бізнесу.
Якщо ми повністю інтегруємося і будемо використовувати інструменти цифрового ринку з ЄС, ми можемо отримати від 2,5 до 3,5 млрд доларів в товарах, і до півмільярда вигод у послугах. Але треба розуміти, що треба зробити, щоб ці цифри відчули українські громадяни і бізнес.

Зараз, в рамках угоди про асоціацію в нас чітко визначено, грубо кажучи, домашнє завдання для приєднання до єдиного цифрового ринку ЄС – три напрямки: телекомунікаційний сектор, електронні довірчі послуги та електронна комерція”, – розповів Андрій Мелащенко, експерт, кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова Національної академії наук України.

Гульсана Мамадієва, генеральна директорка Директорату європейської інтеграції Міністерства цифрової трансформації України розповіла, що усі основні цілі Міністерства дуже тісно вплетені у стратегію євроінтерграції.

“Порівняно із іншими угодами про асоціацію з ЄС, у нас є унікальніа можливість отримати режим внутрішнього ринку. Ми маємо вікно можливостей, визначити для себе, що таке режим внутрішнього ринку, як він буде функціонувати на умовах, які будуть вигідні ЄС і Україні. Це безбар’єрна торгівля у секторі електронних комунікацій. І це означає, що українські юридичні особи зможуть вільно надавати послуги в ЄС, і навпаки”, – пояснила Гульсана Мамадієва.

На її думку, проведене дослідження дуже красномовне і корисне для прийняття рішення, адже додаткові 12% до ВВП країни – це є дуже хорошим мотиватором.

Зі свого боку, заступниця Голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом Марія Мезенцева розповіла, що Комітет працює над внесенням змін до податкового кодексу, які дадуть змогу розробити чіткий алгоритм в питаннях пов’язаних із електронним документообігом  платників податків та проведенням документальних електронних перевірок.

Заступник міністра фінансів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Грубіян розповів про основні кроки міністерства у напрямку впровадження системи електронного контрактингу у сфері публічних державних фінансів.

Джерело: УКМЦ.