Трудові відносини в умовах воєнного стану

15 березня 2022 року Верховною радою України прийнято в цілому Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” (законопроект № 7160), яким визначено особливості трудових відносин в умовах воєнного стану. Законом вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачених ст. 43 та 44 Конституції України.

Зокрема, передбачені наступні зміни:

нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень (раніше встановлювалася норма 40 годин на тиждень);
для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу – така тривалість тепер не може перевищувати 50 годин на тиждень;
п’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями;
час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем;
тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин;
тривалість робочих днів напередодні святкових, неробочих і вихідних днів на одну годину не скорочується. Це також стосується і тривалості роботи в нічний час (нічним вважається час з 22 години до 6 години);
вихідні дні, якщо вони збігаються із святковими та вихідними днями, не переносяться. Відповідно не видаються накази (розпорядження) про перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві, в установі або організації;
не застосовуються норми статей 71-73 Кодексу законів про працю, які стосуються заборони роботи у вихідні дні та законодавчо визначені святкові та неробочі дні, дні релігійних свят, а також компенсації за роботу в ці дні;
також не застосовуються норми щодо надурочних робіт (в мирний час не могли перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік);
дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних і тих жінок, які вигодовують дитину віком до 1 року) на важких роботах і роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах;
до роботи в нічний час без крайньої необхідності не залучаються вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота;
організація кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів здійснюється на розсуд роботодавця.

Оплата праці та відпустки

заробітна плата виплачується на умовах, визначених трудовим договором. У разі неможливості виплати заробітної плати через воєнні дії виплата заробітної плати може бути призупинена, до моменту відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність;
дія окремих положень колективного договору за ініціативою роботодавця може бути зупинена;
на період воєнного стану передбачено надання працівникам відпустки тривалістю до 24 днів;
роботодавець має право відмовити у наданні будь-якого виду відпусток, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною, якщо такий працівник залучений до виконання робіт віднесених до критичної інфраструктури;
роботодавець на прохання працівника може надавати відпустку без збереження заробітної плати. При цьому норма, щодо неможливості перевищення такої відпустки 15 календарних днів на рік не враховується.

Прийняття на роботу, переведення та звільнення

форма трудового договору визначається за згодою сторін;
при укладені трудового договору можуть встановлюватися умови про випробування при прийнятті на роботу для будь якої категорії працівників;
з метою оперативного залучення нових працівників до виконання роботи, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, в тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які внаслідок бойових дій евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустках, простої, тимчасово втратили працездатність або доля яких тимчасово невідома, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника;
роботодавець має право переводити працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором без його згоди (за виключенням переведення роботи в іншу місцевість де тривають активні бойові дії), якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей.
При цьому оплата праці за виконану роботу не може бути нижчою ніж середній заробіток за попередньою роботою;
норми про попередження працівника про зміни істотних умов праці у двомісячний строк не застосовуються;
працівника можуть звільнити у разі ліквідації підприємства, установи чи організації якщо через воєнні дії знищені усі виробничі, організаційні чи технічні потужності, або майно підприємства. Про таке звільнення працівника мають попередити не пізніше ніж за 10 днів та виплатити вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку;
допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період перебування на лікарняному, а також під час перебування працівника у відпустці, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною, із зазначенням дати. Звільнення в такому випадку відбувається в перший день після завершення лікарняного чи перший день після відпустки;
норми статті 43 Кодексу законів про працю щодо розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) не застосовуються;
працівник також може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у зв’язку із загрозою його життю та здоров’ю, без попередження роботодавця за два тижні, якщо в районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація ведуться бойові дії (винятком з цієї норми є примусове залучення працівника. до суспільно корисних робіт, а також робіт на об’єктах критичної інфраструктури).

Вищезазначені зміни розповсюджуються на працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також осіб, які працюють на умовах трудового договору на період дії воєнного стану, тобто станом на сьогодні — до 25.04.2022.

Нагадуємо, що скористатися своїм правом на безоплатну правову допомогу громадяни можуть звернувшись до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 37/40 (на період військового часу працюємо дистанційно) або за телефоном (050) 561-77-46, (068) 502-26-54. Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні).

Крім того, отримати правову допомогу можна дистанційно:
• скористатися мобільним застосунком «Безоплатна правова допомога», завантаживши його через Google Play чи App Store за посиланням https://bit.ly/3hwwgqR, або завантажити мобільний застосунок «Твоє право», перейшовши за посиланням https://bit.ly/3iorbkE;
• у месенджерах Телеграм http://legalaid.gov.ua/telegram.html та Вайбер http://legalaid.gov.ua/viber.html;
• у кабінеті клієнта на сайті системи БПД https://cabinet.legalaid.gov.ua/;
• правові консультації також можна переглянути на довідково-інформаційній платформі правових консультацій WikiLegalAid, що розміщена за адресою www.wiki.legalaid.gov.ua.