Не дані, а відповіді: комунікаційний підхід ІПВГ в Україні

10 червня на глобальному вебінарі ІПВГ Віталій Филенко розповів, чому відкриті дані самі по собі не рятують від маніпуляцій і що з цим робити.Один допис у соціальних мережах може породити сотні ...

ГО «Нова Енергія»
Не дані, а відповіді: комунікаційний підхід ІПВГ в Україні

10 червня на глобальному вебінарі ІПВГ Віталій Филенко розповів, чому відкриті дані самі по собі не рятують від маніпуляцій і що з цим робити.
Один допис у соціальних мережах може породити сотні міфів. А спростувати їх навіть із перевіреними даними в руках – набагато складніше і довше.

Саме з цього парадоксу починається розмова про комунікацію ІПВГ в Україні.

10 червня 2026 року виконавчий директор ГО «Нова Енергія», радник з впровадження ІПВГ Віталій Филенко виступив на глобальному вебінарі Міжнародного секретаріату ІПВГ Using Strategic Communication for Impactful EITI Implementation. Він представив кейс України – досвід, який увійшов до міжнародного гайду з ефективних комунікацій ІПВГ як приклад системного підходу.

Питання не «що сказати», а «кому це потрібно»

Коли команда ІПВГ в Україні розпочинала роботу над Комунікаційною стратегією на 2026–2028 роки, перший крок виявився несподіваним. Замість того щоб формулювати меседжі, вони вирішили спочатку зрозуміти аудиторію.

Звучить просто. Але для інституційної комунікації – де традиційно все починається зі звіту, пресрелізу або готового набору повідомлень – це справді інша логіка.

«Ми змінили ключове питання, – пояснює Віталій Филенко. – Не “що ми хочемо сказати?”, а “кому потрібна ця інформація – і як саме люди будуть нею користуватися?”»

Здається, різниця невелика. Насправді вона змінює все.

Бо дані ІПВГ потрібні різним людям з різних причин. Місцева громада хоче знати, скільки коштів надходить від видобутку в її бюджет і на що вони витрачаються. Журналіст шукає перевірене джерело для матеріалу. Орган влади потребує аналітики для рішень. Інвестор оцінює передбачуваність і прозорість. Громадська організація шукає дані для моніторингу й адвокації.

Усі вони працюють з одним масивом інформації але питання в них різні. І відповідати на ці питання треба по-різному.

Більше даних – не завжди більше ясності

За понад 13 років впровадження ІПВГ в Україні накопичено значний масив звітів, розкриттів і перевіреної інформації. Це важливий результат. Але він же породжує нову проблему.

Чим більше даних – тим складніше знайти відповідь на конкретне питання.

Громаді не потрібен повний звіт на тисячу сторінок. Їй потрібно зрозуміти, що конкретні цифри означають для її міста, бюджету, школи, дороги. Журналісту – швидко перевірити факт. Аналітику – зіставити кілька показників за кілька років.

Якщо дані не відповідають на ці питання або відповідають, але так, що знайти відповідь важко, – вони залишаються технічною інформацією. Корисною для фахівців, але невидимою для всіх інших.

Саме тут виникає ризик. Бо в цьому просторі – між складними даними і людьми, які їх не можуть прочитати – дуже добре почувається дезінформація.

Дезінформація дешева. Правда повільна і дорога

Для ІПВГ в Україні це не риторика. Це щоденний робочий контекст.

Один маніпулятивний пост формує наратив. Одне викривлене тлумачення – підриває довіру до даних. Один міф, що розійшовся, – ускладнює діалог між громадою, бізнесом і владою на місяці вперед.

У видобувному секторі це має реальні наслідки: для інвестиційного клімату, для рішень громад, для довіри до інституцій.

Спростування потребує доказів, контексту, часу. Маніпуляція – лише одного речення і потрібного моменту.

Тому Филенко говорить про стратегічну комунікацію не як про «підтримку» основної роботи ІПВГ, а як про частину інституційної стійкості. Вона допомагає не лише пояснювати дані, а й захищати простір, де рішення ухвалюються на основі фактів – а не страхів і чуток.

Цей підхід особливо резонує для України, де комунікаційна робота останніх років відбувається в умовах, про які кілька років тому важко було уявити: відключення електроенергії, дистанційні наради, робота з укриттів. Але саме криза підтвердила: коли довіра вразлива – якісна комунікація стає ще важливішою.

Люди не читають тисячосторінкові звіти. Але дивляться відео

Це звучить як банальність. Але для інституційної комунікації – принципова точка.

ІПВГ в Україні інвестує в анімаційні відео, візуальний сторітелінг і пояснювальні формати. Не для того щоб «спростити» або замінити аналітику красивою картинкою. А щоб зробити складні дані зрозумілими без втрати суті.

Один із роликів на Facebook-сторінці набрав понад 30 тисяч переглядів. Тисячі людей, які ніколи б не відкрили звіт, дізналися про ІПВГ і зрозуміли, що це стосується їхнього життя.

Але відео – це лише один інструмент. Рівнозначно важливими виявилися консультації зі стейкхолдерами, воркшопи, фокус-групи, робота з журналістами, розвиток дата-грамотності.

Бо іноді найціннішим «комунікаційним продуктом» є не публікація і не презентація, а розмова – де людина може поставити питання і отримати відповідь на основі перевірених даних.

Даним можна поставити запитання

Після 13 років звітів ІПВГ в Україні має новий виклик: зробити накопичений архів зручним для звичайного користувача.

Саме тому команда почала працювати з RJ AI Assistant – цифровим інструментом, який дозволяє ставити запитання до даних напряму. Без необхідності шукати потрібний рядок у сотнях сторінок.

Логіка проста: формулюєш питання – отримуєш відповідь із посиланням на первинне джерело ІПВГ. Можна перевірити. Можна довіряти.

«Штучний інтелект тут не замінює експертизу, – каже Филенко. – Він робить її доступнішою».

У середовищі, де маніпуляції поширюються миттєво, це важливо. Якщо правда повільна – їй потрібні інструменти, які допомагають людям швидше знаходити докази.

Кейс України увійшов до міжнародного гайду не як окрема кампанія. Його цінність у тому, що різні інструменти працюють разом як система.

Чому цей досвід важливий для всієї спільноти ІПВГ

Комунікаційна стратегія. Мапування аудиторій. Консультації зі стейкхолдерами. Воркшопи. Діалог із громадами. Анімаційні відео. Протидія дезінформації. Цифрові інструменти на основі верифікованих даних.

Окремо – кожен із цих елементів є тактикою. Разом вони демонструють, що стратегічна комунікація – це не фінальний етап після публікації звіту. Це частина самого процесу впровадження.

У світі, де інформації стає дедалі більше, а довіри – часто менше, прозорість уже не вимірюється кількістю опублікованих документів. Справжній тест – чи може людина знайти відповідь, перевірити джерело і зрозуміти, що дані означають саме для неї.

І саме тут комунікація перестає бути супроводом ІПВГ – і стає одним із головних способів досягти її мети.

Матеріал підготовлено в рамках реалізації проєкту “Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA)”, що реалізується за підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки Уряду Німеччини. 


Тематика публікації:  

Останні публікації цього розділу:

Документальне кіно і війна — між пам’яттю, відповідальністю та пошуком нової кіномови: подкаст Docudays UA

Нагороджено переможців Національного конкурсу «Благодійна Україна – 2025»

Музей Майдану вперше провів для освітян літню школу у Львові

Місцева демократія під час війни: досвід громад Чернігівщини

Наскільки українська економіка готова до ЄС: стартувало нове дослідження євроінтеграційних реформ