Топ-5 порад, або Як уникнути міліцейських маніпуляцій

На тлі останніх подій дедалі частіше працівники міліції почали навідуватися до активістів, журналістів, громадських діячів. Тривожать останні новини про кримінальне впровадження щодо громадської організації «Центр UA», пов’язані із цим численні допити, зокрема журналістки «Репортерів без кордонів» Ірини Чулівської, наполегливим бажання працівника МВС поспілкуватися з виконавчим директором Інституту масової інформації Оксаною Романюк.

Зберігайте спокій.
З’ясуйте свій статус.
Зателефонуйте адвокату.
Забезпечте публічність.
Наполягайте фіксувати в протоколі все, що відбувається з вами.

Експерти зауважують, якраз на початку «справи» відбувається чимало маніпуляцій, зокрема, через те, що люди мало знають про свої права і не знають, як діяти чи реагувати в тій чи іншій ситуації.

Координаційний центр з надання безоплатної допомоги нагадує номер телефону гарячої лінії – 0 800 21 31 03.

Якщо вас затримали, а працівник міліції упродовж години не викликав захисника – телефонуйте на цей номер, представтеся, назвіть місце свого перебування і вимагайте прибуття адвоката.

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (УМДПЛ) підготувала кілька простих пам’яток, як слід себе поводити із міліцією – «Адвокат у кишені». Тут ви знайдете гарячі поради, якщо до вас прийшов міліціонер, вас викликали до райвідділку міліції, вас затримують і звинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, або до вас прийшли і з обшуком.

Тут, у свою чергу, зібрані найтиповіші ситуації – що потрібно робити, якщо…

Вам зателефонували і безкомпромісним тоном запросили до відділку міліції

Ви не зобов’язані з’являтися, якщо не отримали на пошту або в якийсь інший спосіб (вручена особисто, надіслана електронною поштою, факсом, телеграмою) офіційну повістку з викликом не пізніше, ніж за три дні до призначеної дати прибуття в міліцію (ст. 135 Кримінального процесуального кодексу України – КПК).

Навіть якщо вам по телефону оголошують про повісту – попросіть прочитати її повністю, хто, коли, куди і на якій підставі вас викликають (ознайомитися із змістом повістки можна за ст. 137 КПК).

З’ясуйте, у статусі кого вас викликають – як свідка чи підозрюваного у вчиненні злочину тощо.

«А поговорити» – не аргумент, і жоден закон не зобов’язує вас «просто» прийти у райвідділок міліції. У будь-якому разі вам варто іти туди з адвокатом.

До вас прийшли додому, щоб поговорити

Ви маєте право не пускати міліціонера у своє помешкання (недоторканність житла гарантується ст. 30 Конституцією України та ст. 13 КПК). Вимагайте в міліціонера пред’явити службове посвідчення, яке можна роздивитися через дверне вічко, дізнатися про мету візиту.

Якщо у міліціонера немає ухвали слідчого судді, на підставі якої правоохоронець вимагає впустити його до вашого помешкання, максимально коректно поясніть, що двері «випадково зачинилися», а ключ забрали ваші батьки-дружина-чоловік-співмешканці із собою на роботу тощо.

Дільничий інспектор міліції під час відвідувань громадян повинен бути у форменному одязі.

Правоохоронець може зайти в ваш дім (офіс, територія підприємства, транспорт тощо) без вашого дозволу та без рішення суду лише у двох випадках: у невідкладних випадках, пов’язаних із порятуванням життя або майна (наприклад, пожежа), або ситуація пов’язана із безпосереднім переслідуванням особою, яка вчинила злочин.

У разі, якщо вам погрожують через двері – телефонуйте у 102, поясніть, що до вас додому намагається вломитись невідомий (невідомі) у якійсь формі, викликайте родичів та знайомих, зателефонуйте сусідам, є знайомі журналісти – їм. Надайте якомога більшої публічності тим діям, які чиняться проти вас.

Ви – у відділку міліції

Можуть бути певні махінації, мовляв, вам повістку надіслали, а ви проігнорували. Якщо ви не з’явилися, до вас можуть застосувати примусовий привід, на підставі судового рішення.

Або вас затримали просто на вулиці і доставили у відділок – у будь-якому разі міліціонер зобов’язаний записати до «Журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених» точний час і дату, причину вашого прибуття в міліцію, а також дані про посадову особу, яка вас викликала.

Сьогодні краще до райвідділів міліції прибувати зі своїм адвокатом – незалежно від того, чи в якості свідка, чи як «потенційний» підозрюваний або затриманий.

Як свідок ви зобов’язані відповідати на питання, однак поруч з вами може бути присутній ваш адвокат, із яким ви маєте право радитися з будь-якого запитання.

Якщо ви прийшли без адвоката, і вас починають пресувати, мовляв, ми маємо «матеріали, або ви самі розкажете…» тощо, просіть, щоб вам видали формальне повідомлення про підозру (це стосується кримінального злочину) і не тільки розказати ваші права, а й вручити пам’ятку із правами.

Якщо ви розумієте, що щодо вас починають «шити справу» – просіть викликати адвоката і водночас телефонуйте своєму захиснику та близьким.

Якщо вас затримала міліція

Зберігайте мовчання і нічого не підписуйте без адвоката.

Ви вважаєтесь затриманим з того моменту, коли змушені залишатися поряд із правоохоронцем або у визначеному ним приміщенні (на вулиці, дома, у райвіідлку тощо). Це не залежить від того, чи утримують особу силою, чи вона добровільно підкоряється наказам правоохоронців.

Якщо вас обвинувачують у вчиненні адміністративного правопорушення, вимагайте звільнити вас через 3 години – довше вас затримувати незаконно.

У будь-якому разі вимагайте складення протоколу про адмінзатримання (підстава — ч. 1 ст. 261 КпАП), або протоколу затримання за підозрою у здійсненні злочину (підстава — ч. 3 ст. 106 КПК).

Прослідкуйте, щоб у протоколі обов’язково був зазначений точний час затримання, дата, підстава для затримання. Якщо протокол одразу не був складений, доставивши вас у відділок міліції – вимагайте зафіксувати ваш час прибуття у «Журналі обліку…».

Ставлення правоохоронця до вас, вилучені у вас речі тощо – усе фіксуйте в протоколі. Більше того, якщо ви не згодні із підставою затримання – запишіть у протоколі, що не вважаєте себе винним, ви можете також письмово пояснити, чому відмовляєтеся підписувати протокол.

За КПК будь-який протокол допиту під тиском, навіть підписаний людиною, не має жодного значення – має тільки значення те, що особа скаже на суді.

Якщо вас обвинувачують у кримінальному правопорушенні, вимагайте невідкладної зустрічі з адвокатом (у тому числі безкоштовним) ще до початку першого допиту чи інших процесуальних дій.

Якщо вас затримали за ухвалою суду, упродовж 36 годин вас мають доставити до суду, і ще упродовж 12 годин – розглянути справу та прийняти судове рішення про обрання запобіжного заходу.

Якщо вас затримали без ухвали суду (так би мовити по «гарячих слідах»), упродовж 60 годин вас мають доставити до суду – і знову-таки упродовж 12 годин суддя має обрати запобіжний захід.

Ви маєте право вимагати звільнення, якщо з моменту затримання минуло 72 години, і вам не вручили судового рішення про подальше тримання під вартою (ст. 12, 211 КПК).

При цьому ви маєте право не говорити нічого, особисто повідомити про затримання по телефону близьких родичів (ст. 42 КПК), у будь-який момент відмовитися від запитання міліціонера (ст. 42 КПК), відмовитись давати покази чи підписувати документи стосовно себе чи близьких родичів (ст.63 КПК), отримати невідкладну медичну допомогу (212 КПК).

Експерти радять, навіть якщо вас затримали зайву годину, слід це оскаржувати – писати скарги, щоб розпочати дисциплінарне провадження, говорити про пряме порушення закону. Тільки так можна дисциплінувати правоохоронців.

До вас зайшли із обшуком

Без ухвали суду проведення обшуку не допускається (ст. 235, 236 КПК) – вимагайте копію ухвали.

В ухвалі має бути зазначений, зокрема, конкретний перелік речей, які шукають правоохоронці. Цей перелік потім відзначається в протоколі обшуку (ст. 104 КПК) – і він має збігатися із переліком в ухвалі суду.

Існує проблема, коли в ухвалі слідчого судді не конкретно визначений перелік того, що потрібно вилучити чи відшукати. Усе це має бути відображено в протоколі.

Подайте усне чи письмове клопотання про проведення відеофіксації обшуку. Відеофіксація має здійснюватися правоохоронцем сертифікованою апаратурою. Якщо вам відмовили, зафіксуйте цю відмову в протоколі.

Наполягайте на залученні до обшуку незалежних понятих – сусідів, випадкових перехожих з вулиці (ч. 7 ст. 223 КПК). Це убезпечить вас від участі так званих «міліцейських» понятих.

Намагайтеся контролювати всі дії службовців, за можливості не дозволяйте їм розходитися по квартирі, дому, не залишайте їх одних, без нагляду.

Кодекс не передбачив, що протокол обшуку має вручатися особі, в якої проводився обшук. Але нічого не забороняє його сфотогрувати чи зробити копію іншим чином.

Обшук заборонено проводити в нічну пору доби (ч. 2 ст. 236 КПК).

За жодних обставин правоохоронці не мають право забирати ваш паспорт (якщо він тільки не є об’єктом фальшування).

Якщо у вашому домі знайшли не ваші речі

Зазначте у протоколі обшуку, що це не ваші речі.

У жодному разі не торкайтеся їх, вимагайте проведення експертизи на знаходження ваших відбитків пальців чи інших частинок тіла.
_________________________________________________________

Автор висловлює вдячність за допомогу в підготовці матеріалу експерту Центру політико-правових реформ Олександру Банчуку та програмному менеджеру УМДПЛ Марині Цапок

Автор : Ірина Виртосу, Центр інформації про права людини