Територіальні громади Яворівщини: актуальні проблеми та перспективи розвитку

Нинішня ситуація в Україні значною мірою відсунула на другий план проблеми розвитку територіальних громад, особливо в тих регіонах, які віддалені від зони активних бойових дій. Водночас роль таких ...

photo_2020-06-03_08-14-50-3
Територіальні громади Яворівщини: актуальні проблеми та перспективи розвитку

Нинішня ситуація в Україні значною мірою відсунула на другий план проблеми розвитку територіальних громад, особливо в тих регіонах, які віддалені від зони активних бойових дій. Водночас роль таких громад і регіонів у підтримці українського війська та вітчизняної економіки загалом важко переоцінити. Зокрема, це стосується Західної України, на яку сьогодні покладається велике коло завдань, пов’язаних із тиловим забезпеченням армії, виконанням численних логістичних функцій, а також у налагодженні ефективних механізмів релокації підприємств і внутрішньо переміщених осіб зі сходу країни на її захід, включаючи створення належних умов для їх тимчасового перебування та організацію подальшого транзиту за кордон.

Все це актуалізує проблеми, пов’язані з налагодженням якісного управління територіальними громадами Західного регіону України, особливо тими, що межують з кордоном між Україною та ЄС. Зокрема, в Яворівському районі три з шести громад (Яворівська, Шегинівська та Мостиська) є прикордонними. Крім того, Яворівщина має неабиякий просторовий потенціал розвитку, виконуючи низку важливих господарських і військово-логістичних функцій, а також володіє можливостями суттєвого нарощування потужностей своєї економіки за рахунок підвищення ефективності використання наявних природних і людських ресурсів та залучення нових українських і закордонних інвесторів.

У цьому контексті слід звернути першочергову увагу на поліпшення інвестиційного клімату, включаючи стимулювання підприємницької активності в кожній з громад. Насамперед це передбачає визначення пріоритетних напрямів розвитку бізнесу, які матимуть першочергову підтримку від органів місцевого самоврядування. Для них вже зараз слід розпочати формування належної інституційної інфраструктури, наприклад через створення індустріальних парків.

З цим завданням тісно пов’язане інше – створення сприятливих умов для довгострокового працевлаштування та відповідного розселення частини внутрішньо переміщених осіб, які не мають наміру виїжджати за кордон, проте не можуть повертатися в місця постійного проживання через руйнування, спричинені військовими діями, або через страх їх повторення.

Для цього органам місцевого самоврядування району та його окремих територіальних громад доцільно налагодити тісну співпрацю з обласною та районною військовими адміністраціями, а також з обласною радою та відповідними міжнародними організаціями, для започаткування низки проєктів з розбудови виробничої, інженерної, соціальної та прикордонної інфраструктури, у тому числі передбачивши різні варіанти її  коротко- та довгострокового використання.

Крім того, варто розробити чіткі плани просторового розвитку території району та його окремих громад, визначивши місця для будівництва нового житла (як об’єкту муніципальної власності), де можна буде поселяти тих внутрішньо переміщених осіб, які захочуть залишитися на постійне місце проживання. При цьому важливо узгодити потенційні можливості розселення таких осіб з перспективою їх майбутнього працевлаштування. Тому процеси будівництва житла в окремих громадах району слід розгортати одночасно з формуванням там сучасної виробничої інфраструктури, здатної задовольняти як потреби релокованого бізнесу, так і сприяти залученню нових інвесторів з України та з розвинених держав світу.

Зважаючи на зазначене, а також беручи до уваги значний ресурсний потенціал та вигідне географічне розташування більшості громад району, сьогодні до основних напрямів стимулювання економічного розвитку Яворівщини доцільно віднести чотири основні пріоритети.

  • Розгортання мережі прикордонно-логістичних центрів, оснащених сучасними терміналами для перевантаження та часткової обробки товарів різних типів, а також складськими приміщеннями для їх зберігання, включаючи багатопрофільні сховища та елеватори. Такі центри можуть поєднуватися з автопортами, виставково-ярмарковими об’єктами, гуртовими ринками, торговими домами, паркінгами, залізничними та автобусними станціями тощо. Пріоритетними місцями потенційної локалізації вказаних центрів можуть виступати прикордонні Краковець та Шегині, Мостиська (з одночасним продовженням до цього міста вузької колії європейського стандарту, що дасть змогу перетворити його на потужний залізничний транзитно-логістичний хаб, який матиме загальнодержавне чи навіть міжнародне значення), Яворів (зі спеціалізацією на виставково-ярмарковій діяльності та діловому туризмі), а також Немирів і Вербляни, де можна буде розвивати транспортну логістику, орієнтовану на обслуговування потреб Яворівського полігону.
  • Створення низки індустріальних парків (чи промислових зон) та підведення до них якісних комунікаційних мереж. Так, на базі Новояворівської громади можна організувати індустріальний парк типу brown field  (ґрунтуючись на наявній виробничій інфраструктурі міста), а в Івано-Франківській і Судововишнянській громадах – за типом green field (спираючись на використання транзитного потенціалу цих громад та наближеність частини їх населених пунктів до Львова (Рясне, Домажир, Бірки тощо)). Одночасно зі створенням індустріальних парків доцільно також сформувати пакети інвестиційних пропозицій для вітчизняних і закордонних інвесторів. Крім того, варто започаткувати вже згадуване розгортання у відповідних населених пунктах будівництва муніципального житла, яке на початковому етапі зможе використовуватись для розміщення переселенців зі сходу (в тому числі тих, хто рухається транзитом до ЄС), а надалі – для розселення працівників підприємств, що будуть створені на території вищезгаданих індустріальних парків.
  • Формування в межах району енергетичного кластера на базі наявних нафтових і газових родовищ. Зокрема, цей кластер має охоплювати такі громади, як Яворівська (Віжомлянське і Свидницьке газові та Коханівське нафтове родовища), Судововишнянська (Вишнянське та Никловицьке газові родовища) та Шегинівська (Буцівське і Хідновицьке газові родовища).
  • Реалізація районної програми зі створення в межах кожної територіальної громади потужностей зі зберігання продовольчих резервів, необхідного запасу паливо-мастильних матеріалів, а також підземних сховищ для потреб ЗСУ (зберігання військової техніки та запчастин до неї, боєприпасів тощо). Першим кроком для успішного виконання цього завдання має стати повна інвентаризація земель у межах кожної з громад району та їх резервування під відповідні цілі.

Таким чином, нинішня ситуація, попри складні виклики, які постали перед усіма громадами Яворівщини, також відкриває для них нові перспективи подальшого розвитку. Проте для максимального використання цих перспектив потрібно вже сьогодні започаткувати роботу з напрацювання відповідних концептуальних рішень, які надалі мають лягти в основу програмних і стратегічних документів кожної з громад.

 

Борщевський В., доктор економічних наук, завідувач кафедри державного управління УКУ
Матвєєв Є., кандидат економічних наук, доцент кафедри державного управління УКУ
Куропась І., магістр міжнародних відносин, координаторка Робочої групи «Економічна інтеграція та зближення з політиками ЄС» Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства
Микита О., магістр державного управління, голова Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини


 

Останні публікації цього розділу:

Редколегія. Офлайн: Медіацентр Україна та Unit.city організували зустріч українських медійників

У Медіацентрі Україна відбулась дискусія на тему «Волонтерство: рух до перемоги»

Самоорганізація ВПО: нові виклики

Експертна допомога громадським об'єднанням, ініціативам та активістам

Як лікують «кришталевих» людей в Україні під час війни

Асоціація благодійників України запускає новий проєкт – Національний рейтинг «Компас благодійності України»