Синергія гравців в сфері реалізації культурної дипломатії України

«Ми не можемо лише припускати. Вся робота має базуватися на доказах, а не припущеннях. Що Україна сама вважає цікавим світові в царині культури і що цьому світові від України цікаво почути. Часто це ...

50170018521_f1969a289b_o-758x426
Синергія гравців в сфері реалізації культурної дипломатії України

«Ми не можемо лише припускати. Вся робота має базуватися на доказах, а не припущеннях. Що Україна сама вважає цікавим світові в царині культури і що цьому світові від України цікаво почути. Часто це дві різні речі. Завжди має бути двостороннє співтворення», – заявив Володимир Шейко, генеральний директор Українського інституту, під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі у Серія дискусій про культурну дипломатію України, яку Український інститут організовує спільно з Міністерством закордонних справ України.

Акторів на цьому полі є величезна кількість. Центральні органи виконавчої влади в Україні, Міністерство закордонних справ, Міністерство культури України, Міністерство освіти, парламентські профільні комітети, Український інститут, закордонні дипломатичні установи України, організації громадянського суспільства в Україні та за кордоном та інституції у сфері культури – дипломати, ЗМІ, така взаємодія ніколи не була монополією.

Він розповів про важливість культурної дипломатії та Стратегії Українського інституту. «Ми, як державна установа, покликані втілювати державну політику в цій сфері, наповнювати її змістом. В своїй Стратегії ми зазначили, що Український інститут мав би в майбутньому розвинутись в інституцію, яка би надавала в цій діяльності певного спрямування, системності, яка  контролювала діяльність різних акторів».

Ганна Гопко, Голова комітету ВР України у закордонних справах (2014-2019), 8 скликання, кандидат наук з соціальних комунікацій, голова Zero Corruption Conference, розказала, що Стратегія – важливий документ. І при зміні редакції чи відшліфуванні реальністю, все одно є карта напряму руху інституції. Також вона наголосила, що наступного року буде хороша можливість розказати світові про силу нашого успіху.

«Важливо є в культурній дипломатії укріплювати нашу ідентичність. Якщо на якийсь період ми втрачали державність, ми ніколи не втрачали духа держави. Зараз ми вшановуємо 155-річчя з дня народження Андрея Шептицького. Саме його внесок є значним в розбудову держави між двома світовими війнами», – додала спікерка.

Марта Фаріон, членкиня Ради директорів Western NIS Enterprise Fund, очільниця Києво-Могилянської Фундації в Америці, розказала, що закордоном популяризують культуру України: «Діаспора дуже виросла. Маємо мільйони українців по всьому світі. Багато людей просувають ім’я України. Дотепер на Україну дивилися, як на молодшого сина. Ті люди, які працювали над іміджом за кордоном, не мали підтримки з України. Протягом 30 років шукали тут людей, які б допомагали просувати бренд та меседж».

Українські програмісти є винахідниками, їхніми виробами всі користуються, проте мало хто знає, звідки походять ці винахідники. Зараз чудовий час, аби почати говорити про них. Якщо запитати людей, що вони знають про інші країни, вони назвуть відомі марки брендів автомобілів, одягу, продуктів харчування та ін. Нам також потрібно більше говорити про нас, про нашу історію та досягнення.

 

Джерело: УКМЦ.


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

В Чернігові презентували Громадський центр правосуддя

Об’єднання зусиль медиків, соціальних служб і НУО задля телехоспісної допомоги

Про конфлікти в громадах. Навчання на Одещині

Волинські надавачі правової допомоги посилюють спроможність захищати права біженців та шукачів притулку

Правоспроможна громада: забаганка чи необхідність?

Яка система прийому та контролю виконання звернень громадян створюється в Нижньодуванській громаді?