Сила даних: як результати соціологічних досліджень трансформують практику юридичних клінік

Юридичні клініки Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди та Сумського державного університету протягом вересня–листопада 2025 року проводили соціологічні дослідження. Мета — краще зрозуміти правові потреби своїх цільових груп та стратегічно планувати свою діяльність з урахуванням отриманих висновків. На цьому шляху їх підтримувала Мережа правового розвитку, яка неодноразово апробувала інструменти та методології, які беруть початок від програми Правоспроможна громада. Чи вдалося клінікам досягнути поставлених цілей дослідження та як команди планують застосовувати отримані дані у роботі, розповідаємо далі.

Інклюзивна освіта у прифронтових громадах

Юридична клініка Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (далі — ХНПУ ім. Г. С. Сковороди) досліджувала доступність інклюзивної освіти для дітей з особливими освітніми потребами у громадах Харківської області в умовах воєнного стану. Робоча група з п’яти науково-педагогічних працівників і клініцистів юридичної клініки розробляла концепцію, організовувала фокус-групи та аналізувала інформацію.

«Для нас це був перший досвід проведення повноцінного соціологічного дослідження. Тому спочатку ми сумнівалися в тому, чи достатньо маємо знань і навичок, щоб провести якісну роботу. Також мали побоювання, що не всі батьки дітей з особливими освітніми потребами будуть готовими спілкуватися з нами. Ми навіть формували резервні групи у громадах: із ким можна буде контактувати, якщо хтось зі списку відмовиться від опитування. Але виявилося, що це дуже захопливий процес. І, на наш подив, усі респонденти та респондентки були відкриті до спілкування, ніхто не відмовився, а навпаки всі намагалися максимально допомогти зі свого боку, щоб зробити внесок у подолання актуальних проблем», — ділиться керівниця юридичної клініки ХНПУ Тетяна Головань.

Команда юридичної клініки збирала дані у восьми громадах Харківщини. Проте через форс-мажорні обставини в області повноцінну роботу вдалося провести у п’яти з них: Новопокровській, Липецькій, Височанській, Біляївській і Безлюдівській громадах. Водночас часткові дані від інших трьох громад вказують на те, що проблеми та бар’єри в інклюзивній освіті ідентичні в усіх громадах, однаково віддалених від лінії фронту.

Загалом в опитуванні взяли участь 68 батьків дітей з особливими освітніми потребами. Отримані дані надали клініці чітке розуміння напрямів подальшої роботи.

«Одним із напрямів діяльності нашої юридичної клініки є правопросвітництво. Завдяки даним дослідження, по-перше, розуміємо контекст і тематичні напрями, за якими можемо планувати наші майбутні правопросвітницькі заходи. По-друге, маємо бачення формату взаємодії, який бажано застосовувати у досліджуваних громадах», — пояснює Тетяна Головань.

Зокрема, для громад, які знаходяться ближче до територій активних бойових дій та, відповідно, мають серйозні проблеми зі зв’язком, інтернетом, можливістю доїзду, найбільш потрібним форматом отримання правової допомоги є виїзні мобільні групи. До складу таких груп мають входити не тільки юристи, але й психологи, зокрема, фахівці в галузі інклюзивної освіти. Що ж до громад, які знаходяться трохи далі від лінії фронту, можна використовувати онлайн-формат: дистанційні зустрічі з батьками, групи онлайн-підтримки.

«Запит на допомогу у форматі мобільних груп став нашим відкриттям. Адже спочатку ми мали гіпотезу про переваги онлайн-консультування. Також ми побачили, що наближені до лінії фронту громади через постійну небезпеку перебувають у певній інформаційній ізоляції. Через це вони потребують більшої кількості консультацій, роз’яснень. І ми намагатимемося заповнювати прогалини», — додає керівниця клініки.

За словами Тетяни Головань, проведене дослідження сповна показало силу справжньої, перевіреної інформації, «з перших вуст».

«Безумовно, інформація, яку ми беремо з відкритих джерел, та інформація, яку ми почули безпосередньо від людей, відрізняється. Тому дослідження та його результати впливають і трансформують роботу юридичної клініки, щоб вона відповідала реальним запитам та очікуванням наших клієнтів і клієнток».

На фото: презентація соціологічного дослідження юридичної клініки ХНПУ ім. Г. С. Сковороди

Люди Харкова старшого віку: виявлення прихованих правових проблем

Юридична клініка Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (далі — НЮУ імені Ярослава Мудрого) зосередилася на дослідженні правових проблем людей старшого віку Київського району міста Харкова. Вибір для дослідження Київського району був невипадковим.

На фото: лаборантка юридичної клініки НЮУ імені Ярослава Мудрого Анна Хазан

«Наш вибір цільової аудиторії зумовлений тим, що Київський район Харкова відчутно постраждав під час повномасштабної війни. Під час наших польових виїздів, наприклад, на Салтівку (район у Харкові — авт.), ми побачили, як багато правових проблем жителів пов’язані саме з темою війни та її наслідків. Ми хочемо допомагати розв’язувати ці проблеми й саме тому обрали цей район», — пояснює лаборантка юридичної клініки НЮУ Анна Хазан.

На фото: опитування людей старшого віку Київського району міста Харкова

Протягом серпня–вересня команда напрацьовувала дослідницькі питання, узгоджувала їх із менторками, удосконалювала інструментарій, щоб він був доступнішим для респондентів.

«Експертки проєкту (соціологиня Марина Шпікер та експертка з доступу до правосуддя Катерина Єрошенко — авт.) провели для нас екскурс у соціологію, окреслили рамки спілкування з людьми: як правильно підійти, щоб людина захотіла продовжити спілкування, як коректно поставити запитання й навіть як краще одягнутися на фокус-групу», — розповідає Анна Хазан.

Польовий етап тривав упродовж місяця. Спочатку команда налагодила комунікацію з територіальним центром надання соціальних послуг Київського району м. Харкова, куди звертаються люди з усіх мікрорайонів міста. Потім розпочався основний етап опитування. Завершився процес збору даних дискусією зацікавлених сторін у форматі фокус-групи.

На фото: фокус-група людей старшого віку Київського району міста Харкова

За словами Анни Хазан, одним із результатів дослідження, який вразив команду, стало те, що кожен/-а п’ятий/-а респондент/-ка протягом останніх чотирьох років мав/-ла ситуацію, коли не діяв/-ла для захисту своїх прав через брак інформації.

«Цей факт показує реальну гостру потребу у правовій обізнаності та підтримці», — наголошує Анна Хазан.

Окрім того, у результаті соціологічного дослідження команда юридичної клініки отримала не тільки статистичні дані, а й практичний досвід.

«Починаючи з польового етапу й до опрацювання результатів, ми отримали багато якісних даних і зробили для себе важливі висновки. А також удосконалили навички комунікації з людьми, ефективно вибудовувати розмову й опрацьовувати великі масиви даних», — зазначає Анна Хазан.

Відновлення житла: дослідження у Сумській громаді

Спеціалізована юридична клініка з питань, пов’язаних із війною, при Сумському державному університеті (далі — CумДУ) дослідила проблематику доступу жителів Сумської громади та району до механізмів фіксації збитків та отримання компенсацій за пошкоджене / зруйноване житло. Дослідження проводили в надзвичайно складних умовах.

«Це була робота в умовах, які важко переоцінити за рівнем складності: постійні відключення електроенергії, систематичні перебої у зв’язку, технічні збої під час заповнення електронних анкет через раптові відключення світла. Кожне опитування вимагало не просто методологічної майстерності, а справжньої стійкості та креативності», — розповідає експертка у сфері прикладних досліджень щодо забезпечення доступу до правосуддя Катерина Єрошенко.

Команда використала комплексний підхід, поєднавши декілька методів збору даних: 

• проаналізували відкриті джерела щодо процедур фіксації збитків; 
• опитали понад 300 жителів постраждалих районів громади, щоб дізнатися про рівень їхньої обізнаності щодо механізмів компенсацій та основні перешкоди в їхньому використанні; 
• провели глибинні інтерв’ю з ключовими учасниками та учасницями процесу — головою громади Сумського району, представницею прокуратури, юристкою партнерської громадської організації та постраждалими, чиє майно пошкоджене або зруйноване внаслідок повномасштабної війни.

«Окрім того, проведені експерименти з цифровими сервісами, зокрема платформою “Дія” та електронними реєстрами. Кейси експериментів були підготовлені на основі звернень до юристів ГО “Північна правозахисна група” та демонструють практичні труднощі й технічні обмеження під час подання повідомлень про пошкоджене житло через платформу “Дія”», — додає менторка юридичної клініки Наталія Єсіна.

Над дослідженням працювала команда викладачів і студентів клініки разом із партнерськими громадськими організаціями: ГО «Північна правозахисна група» та Радою внутрішньо переміщених осіб Сумської громади. Останні допомогли організувати інтерв’ю та налагодити комунікацію з постраждалими жителями. Спільними зусиллями вдалося виявити ключові проблеми у громаді.

«Ми побачили, що люди не знають про місцеві програми підтримки для тих, чиє житло та майно зруйноване. Отже, потрібно більше розповідати про це. Також ми зрозуміли, що потрібно адвокатувати внесення постраждалих до певних категорій Міжнародного реєстру збитків, щоб вони могли отримувати допомогу», — розповідає керівниця юридичної клініки СумДУ Людмила Руденко.

На фото: опитування жителів Сумської громади

Зі слів Людмили Руденко, команду вразив висновок дослідження про низький відсоток постраждалих людей, які врешті доходять до етапу подання заяв на компенсацію за державною чи місцевими програмами. Це свідчить про значні бар’єри в системі, які потрібно усунути якомога швидше.

«Я задоволена тим, як пройшло дослідження, як спрацювала вся команда. У стислі терміни, в умовах постійної загрози обстрілів та відсутності електропостачання вдалося здійснити величезну роботу. Зважаючи на отримані результати, мені як правозахисниці дуже хотілося б, щоб підходи в інформуванні постраждалих змінилися на більш зрозумілі та доступні», — ділиться Наталія Єсіна.

Юридична клініка планує подальші кроки своєї діяльності.

«Завдяки дослідженню ми зрозуміли, куди потрібно спрямувати увагу, на які теми готувати та поширювати правопросвітницькі матеріали, які громади є більш активними, де виконано найбільше житлових сертифікатів і що потрібно зробити, щоб допомогти людям у процесі отримання актів обстеження зруйнованого житла. Маємо намір попрацювати над правопросвітницьким компонентом і над адвокацією доступності інформації про отримання компенсацій на місцевому рівні», — резюмує Людмила Руденко.

Прикладне та ціннісне значення соціологічних досліджень

У процесі роботи над соціологічними дослідженнями всі три юридичні клініки продемонстрували високий рівень мотивації та професіоналізму. 

«Це — глибоко мотивовані команди, які розуміють цінність доказового підходу у плануванні своєї роботи. Їхня професійність, відкритість до співпраці та готовність інвестувати час і зусилля у дослідницький процес справді вражали», — зазначає Катерина Єрошенко.

«Команда Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого проявила себе як дуже самостійна і прагнула робити все максимально автономно. Вони також першими фінішували зі збором даних. Команда Сумського державного університету, навпаки, почала останньою, але вклалася в короткі строки та здійснила величезний обсяг роботи, використовуючи відразу три методи збору даних – опитування, глибинні інтерв’ю та експерименти. Команда Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди протягом усього часу працювати методично та вдумливо», — ділиться спостереженнями соціологиня Марина Шпікер.

Найбільшим викликом став підбір респондентів і респонденток, особливо для очних опитувань. Потрібно було враховувати кілька факторів: специфіку цільової аудиторії (люди віком 55+, які постраждали від війни, часто мають обмежену мобільність), географічниі особливості (Харків і Суми знаходяться неподалік від зони активних бойових дій), методологічні труднощі з забезпеченням репрезентативності вибірки в умовах, коли значна частина населення евакуювалася.

Соціологиня проєкту Марина Шпікер підкреслює значення цієї роботи.

«Я допомагала юридичним клінікам розробляти анкету, зокрема її онлайн-версії. Команди проробили більшу частину роботи з формулюванням запитань, я внесла окремі пропозиції. Перед цим провела для них серію тренінгів із принципів організації соціологічних досліджень, а після збору даних — підготувала аналіз результатів кількісних опитувань та анкетувань».

Катерина Єрошенко виділяє п’ять ключових причин, чому дослідження юридичних клінік важливі.

1. Дослідження формують доказову базу для адвокації. В Україні дискусії про реформу юридичної (правничої) освіти, доступність правосуддя часто базуються на припущеннях або окремих кейсах. Системні дані про правові потреби конкретних громад, бар’єри в доступі до правосуддя, ефективність різних моделей надання правової допомоги — це саме та емпірична основа, якої критично бракує для обґрунтованих рішень на рівні політик.
2. Забезпечують інституційний розвиток юридичних клінік. Розуміючи профіль своєї цільової аудиторії, специфіку їхніх правових проблем, канали інформування та рівень правової обізнаності, клініки можуть стратегічно планувати свою роботу, розробляти таргетовані правопросвітницькі програми, оптимізувати формати надання послуг.
3. Мають важливе значення для документування впливу війни на доступ до правосуддя. Специфічні правові проблеми внутрішньо переміщених осіб, людей старшого віку, які залишилися у прифронтових зонах, трансформація правових потреб в умовах воєнного стану — це унікальний контекст, який має бути задокументований.
4. Результати досліджень можуть використовуватися для фандрейзингу та партнерства. Донори та партнери цінують організації, які у своїй роботі спираються на дані, розуміють свою аудиторію та можуть продемонструвати зв’язок між інтервенціями й реальними потребами громади.
5. Ці дослідження моделюють нову культуру роботи в секторі доступу до правосуддя, яка цінує дані, рефлексію, постійне навчання та адаптацію. Вони демонструють, що соціологічні дослідження — це не розкіш для академічної спільноти, а потрібний інструмент для будь-якої організації, яка прагне робити свою роботу якісно і з максимальним впливом.

Матеріал підготовлений у межах ініціативи «Посилення спроможності юридичних клінік для доступу людей до правових послуг у громадах України», яку впроваджує громадська спілка «Мережа правового розвитку» за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансової підтримки Уряду Данії.