Стратегічне планування розвитку Великоберезовицької громади: від аналізу до проєктних рішень
Стратегічне планування в сучасних громадах це не формальність, а інструмент довгострокового розвитку, інституційної спроможності та доступу до інвестицій. Великоберезовицька територіальна громада ...
Додано:
Ірина Куропась
Стратегічне планування в сучасних громадах це не формальність, а інструмент довгострокового розвитку, інституційної спроможності та доступу до інвестицій. Великоберезовицька територіальна громада демонструє саме такий підхід: у процесі розроблення Стратегії розвитку до 2027 року з перспективою до 2034 року громада послідовно застосовує європейські стандарти планування, поєднуючи аналітику, участь усіх зацікавлених сторін і проєктну логіку для досягнення вимірюваних результатів.
16 грудня 2025 року у Великоберезовицькій селищній територіальній громаді відбулося друге засідання Робочої групи з розроблення Стратегії розвитку громади до 2027 року з перспективою до 2034 року. Цей етап став важливою віхою у формуванні цілісного, обґрунтованого та орієнтованого на результат стратегічного документа, що має визначити довгостроковий вектор розвитку громади в умовах трансформацій і викликів.
Із вітальним словом до учасників звернувся голова Великоберезовицької селищної ради Андрій Галайко, наголосивши на важливості стратегічного планування як інструменту сталого розвитку громади та ефективної взаємодії між владою, експертним середовищем і громадськістю: “Великоберезовицька громада у першій пятірці рейтингу громад Тернопільської області, з року в рік підвищує свою фінансову спроможність, та є платником реверсної дотації. Це свідчить про динамічний розвиток громади та високі шанси реалізації планів у найближчій перспективі, що важливо в контексті стратегічного планування”.
Від аналізу до бачення: логіка стратегічного процесу в європейському контексті
У ході засідання учасники зосередилися на ключових компонентах класичного циклу стратегічного планування. Насамперед було ґрунтовно опрацьовано результати SWOT-аналізу, що дозволило не лише систематизувати сильні та слабкі сторони громади, а й критично оцінити зовнішні можливості та загрози. Такий підхід створює основу для ухвалення зважених управлінських рішень і мінімізує ризик декларативності майбутньої Стратегії.
Наступним кроком стало формування бачення розвитку громади. У європейській практиці саме бачення виступає рамкою для узгодження політик, інвестицій та партнерств, забезпечуючи спадкоємність стратегічних рішень незалежно від змін політичного циклу. Обговорення бачення відбувалося у форматі відкритого діалогу, що дало змогу ідентифікувати особливості громади, поєднати стратегічні амбіції з реалістичною оцінкою ресурсів та потенціалу громади.
Особливу увагу було приділено початку формування дерева стратегічних і оперативних цілей. Цей інструмент дозволяє логічно пов’язати довгострокові пріоритети з конкретними завданнями та показниками їх досягнення, забезпечуючи внутрішню узгодженість Стратегії. Така логіка відповідає підходам ЄС до програмування розвитку, де стратегічні цілі деталізуються через операційні завдання, результати та індикатори (output–result–impact).
Паралельно учасники працювали над розумінням структури Плану заходів з реалізації Стратегії на 2026–2027 роки, який має стати практичним інструментом впровадження стратегічних рішень. Важливим елементом стало також обговорення підходів до підготовки проєктних заявок як ключового механізму залучення фінансових ресурсів для реалізації стратегічних пріоритетів.
Експертний супровід процесу забезпечили експертки ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України» Ірина Сторонянська та Лілія Беновська, які представили методологію стратегічного планування, надали фахові роз’яснення щодо структури та змісту стратегічних документів, а також поділилися практичними рекомендаціями, заснованими на досвіді роботи з громадами. Їхній внесок дозволив поєднати теоретичні підходи з прикладними рішеннями, орієнтованими на реальні потреби громади.
Друге засідання Робочої групи показало, що стратегічне планування у Великоберезовицькій громаді відбувається як системний управлінський процес, а не формальна підготовка документа. Робота базується на аналізі, залученні ключових учасників і чіткій логіці переходу від бачення до цілей та проєктних рішень. Такий підхід створює основу для сталого розвитку громади, посилення її управлінської спроможності та ефективної реалізації стратегічних пріоритетів.
Розроблення стратегії здійснюється в межах проєкту «Стратегії наступного покоління: посилення спроможності громад через планування з урахуванням європейських практик», який реалізовує Агенція місцевого економічного розвитку Яворівщини за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом».



