Сторічна афіша, нота «соль» і людина з солі

Над чим у березні працювали учасники арт-резиденції «Заземлення», організованої  платформою культурних ініціатив ІЗОЛЯЦІЯ У березні двоє митців взяли участь в арт-резиденції «Заземлення» у Соледарі. ...

Додано:
Ekaterina Ivanova

тренінги навчання команда
Сторічна афіша, нота «соль» і людина з солі

Над чим у березні працювали учасники арт-резиденції «Заземлення», організованої  платформою культурних ініціатив ІЗОЛЯЦІЯ 

У березні двоє митців взяли участь в арт-резиденції «Заземлення» у Соледарі. Це – художник, куратор, співзасновник галерей Detenpyla gallery та Еfremova 26 gallery Павло Ковач зі Львова. І мисткиня Валентина Бєро, яка працює з керамікою, скульптурою, текстилем, живописом і графікою.

изо

Серія короткострокових резиденцій для митців «Заземлення», ініційована культурною платформою ІЗОЛЯЦІЯ, триватиме до серпня. Її мета – мовою сучасного мистецтва привернути увагу до екологічних і соціальних проблем у регіоні, спровокованих людською діяльністю. Митці протягом тижня живуть у Соледарі, куди в 2020-му з Києва переїхала ІЗОЛЯЦІЯ, й працюють над мистецькими проєктами, які потім залишаються у місті.

«Я подав заявку на участь у резиденції від ІЗОЛЯЦІЇ, бо тут, у Соледарі, присутня тема солі, з якою я вже працював у 2020 році в Дрогобичі, – розповідає Павло Ковач. – Можливість попрацювати з цією темою ще раз, але вже в іншому за духом місці, в іншому контексті, видалася мені цікавою». 

У Соледарі митець переважно працював із архівами, які й наштовхнули його на ідею експериментального музичного проєкту. Зараз проєкт – на стадії розробки.

«Я занурився в усі ці документи, спогади, дослідження – і 17 березня 2021 року натрапив на стару афішу про те, що 17 березня 1902 року, рівно 119 років тому, в Бахмуті відбувся концерт. На афіші був вказаний репертуар. Мене це зацікавило, я почав думати, як із цим можна попрацювати. Поки що ідея полягає в тому, щоби з партитур забрати всі ноти, крім ноти «соль», і зробити концерт. Хочу залучити львівський гурт, який грає дрон-музику (дронна музика – мінімалістичний жанр музики, який акцентує на використанні стійких звуків, нот, кластерів – ред.), і групу молодих музикантів із Соледара. Можливо, вдасться залучити ще й оркестр. Було б класно зіграти цей концерт у соляній шахті, де є велика акустична зала, вже влітку. Працюємо над цим», – розповідає Павло Ковач.

Також митець прочитав у Соледарі лекцію про самоорганізаційні практики в мистецтві й поділився власним досвідом у цьому. За словами Павла Ковача, ці практики набувають особливого значення у часи пандемії, адже дають можливість організовувати культурні події у нових форматах, наприклад, камерні виставки у квартирах, онлайн-презентації тощо. Різні стратегії самоорганізації можна успішно втілювати як у великих містах, так і в невеликих, тож деякі з них можуть бути цікавими і корисними для Соледара.

«Треба працювати громадою і нічого особливо не чекати від політиків – і поступово зміни будуть. Це якраз той шлях, яким може йти громада та її учасники, чим би вони не займалися – урбаністикою, мистецтвом, туристичною діяльністю», – говорить Павло Ковач.

Художниця Валентина Бєро подавалася на резиденцію «Заземлення» з ідеєю проєкту, в основі якого була робота з сіллю як з матеріалом, і ця ідея поступово викристалізувалась у візуальний образ.

«Я знала про Соледар із розповідей друзів, які бували тут на екскурсіях, але сама тут ніколи не була і не знала, який вигляд мають ці соляні блоки, якого вони розміру, чи реально з них щось зробити, як з ними взагалі працювати. Все це я дізнавалася вже в процесі підготовки до резиденції, але тільки приїхавши до Соледара, змогла переконатися, що все задумане реально втілити і що робота йде за планом. Сама ж ідея зробити скульптуру з соляних блоків у мене виникла дуже давно, і ось така нагода нарешті випала», – розповідає Валентина Бєро.

На резиденцію мисткиня приїхала зі стопкою ескізів, металевим дротом для майбутньої скульптури і домовленістю із соледарським майстром щодо роботи в його соляній майстерні. Її скульптура «Сліди» – це образ людини, яка має потужний вплив на все довкола, але водночас є крихкою і вразливою, бо і сама потрапляє під вплив своїх дій і вчинків. Висота скульптури близько 220 см, вага – приблизно 130 кг, вона підсвічена зсередини світлом.

«Тема резиденції – Антропоцен, тобто вплив людини на довкілля. Наскрізна тема мого проєкту – це місто, а також видобуток у ньому солі, що, на мою думку, є яскравим прикладом діяльності людини в епоху антропоцену. Моя скульптура – про те, що дії людини впливають не лише на природу, а й на неї саму. Що людина та її діяльність є нероздільними, вони не існують окремо. Я сплітаю тіло людини з металевого дроту і маленьких соляних плиточок. Ці соляні плиточки якраз і символізують ці окремі дії людини, – пояснює Валентина Бєро. – Попри те, що людина багато що може – видобувати ресурси з землі, літати в космос тощо, вона лишається крихкою і вразливою. І сіль як матеріал чудово передає цю ідею».

Голову для скульптури мисткиня зробила за допомогою спеціального обладнання у місцевій соляній майстерні. Розповідає, що все це для неї було вперше – і робота з сіллю, і робота з новими для неї інструментами у майстерні, та й сама майстерня, вкрита соляним пилом, вражала. Валентина пояснює, що ця арт-резиденція – чудова можливість для митців втілити в життя свої ідеї, отримати новий досвід, поспілкуватися і повзаємодіяти з місцевими жителями. Це важливо, наголошує художниця, щоб сучасне мистецтво не концентрувалося лише у великих містах, а й освоювало нові території – малі міста й містечка.

«Культура – це те, що несе позитивні зміни. Вона дає змогу збагатити свої знання, свій досвід, а це змінює мислення, змінює погляд на власне життя. Наприклад, у Соледарі місцеві жителі традиційно працюють на підприємствах, пов’язаних із видобутком солі, але культура може привнести нові сенси й нове бачення, зокрема і щодо розвитку цих підприємств. Вона розширює сферу зацікавлень та діяльності. Такі мистецькі досвіди корисні усім – і митцям, і жителям цих міст», – підсумовує художниця.

Нагадаємо, платформа культурних ініціатив ІЗОЛЯЦІЯ виїхала з Донецька у 2014 році. Спочатку культурний фонд розмістився у Києві, але влітку 2020-го повернувся на Донбас, у місто Соледар. Резиденція для митців «Заземлення» стала першим масштабним проєктом фонду на новому місці.

Усі новини проєкту читайте на сайті Фонду ІЗОЛЯЦІЯ, а також у телеграм-каналі.

Марія Семенченко


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Визначені переможці Конкурсу соціальних ініціатив 2021 за підтримки Європейського Союзу

Як допомагають бездомним котикам та песикам в Харкові

Перша груднева добірка актуальних можливостей

Підприємствам пропонують пройти оцінку сталого розвитку

ІзбірКом домігся скасування обмеження по допуску журналістів до будівлі ОДА

Grammarly продовжує дію безкоштовної пропозиції для НУО до кінця 2022 року