STEM: руйнуй стереотипи, а не життя

Чи правда, що існує гуманітарний та математичний склад розуму? Чи відповідає дійсності той факт, що усі дівчата - гуманітарії, а хлопці - математики та інженери? Відповідь на ці запитання однозначна ...

28 вересня
STEM: руйнуй стереотипи, а не життя

Чи правда, що існує гуманітарний та математичний склад розуму? Чи відповідає дійсності той факт, що усі дівчата – гуманітарії, а хлопці – математики та інженери? 

Відповідь на ці запитання однозначна – ні.

Та правдою є те, що жінок в науці (як світовій, так і українській), значно менше, аніж чоловіків. Відповідно до статистики ООН, лише 33% осіб, які займаються науковою діяльністю, є жінками. У певних країнах рівність чоловіків і жінок (за кількістю) була досягнута у таких науках як біологія, ботаніка, зоологія, мікробіологія, фізіологія, біохімія та суміжних предметах (інколи жінки навіть домінували у цих галузях). Проте жінки залишаються меншістю в цифрових інформаційних технологіях, обчислювальній техніці, фізиці, математиці та інженерії. Наприклад, серед осіб, які працюють у сфері штучного інтелекту, жінок тільки 22%. Саме ці галузі є рушійною силою цифрової революції, а отже, професіями завтрашнього дня.

Окрім того, жінки, як правило, отримують менші гранти на дослідження, ніж їхні колеги-чоловіки, та мають коротшу і менш оплачувану кар’єру. З вражаючих фактів – лише 12% членів національних академій наук є жінками.

2

До основних причин такого стану речей відносять панування гендерних стереотипів, орієнтованість на чоловіків культури робочого середовища, “страх” у дівчат перед математикою та відсутність рольових моделей для них в науці.

Проте жодні стереотипи не повинні впливати на те, ким дівчата захочуть стати, “коли виростуть”, та яку сферу оберуть для свого подальшого працевлаштування. 28 вересня 2022 ГО “Жіноча Ліга” провела майстер-клас “STEM: руйнуй стереотипи, а не життя” для більше як 50 старшокласниць, які знаходяться у пошуку майбутньої професії, студенток ЗВО, які цікавляться STEM спеціальностями, та молодих професіоналок, які тільки розпочали свій шлях і ще не до кінця розуміють, куди він їх приведе.

Подія складалась з двох частин, спікерками першої з яких (дискусії) виступили Марина Попатенко, заступниця Міністра молоді та спорту України, Надія Васильєва, кандидатка економічних наук, засновниця Інституту цифрової трансформації, Катерина Шаванова, кандидатка біологічних наук з генетики, керівниця проєктів R&D у компанії “Кернел”, та Марта Мартиняк-Андрушко, кандидатка технічних наук, доцентка кафедри теплоенергетики, теплових та атомних електричних станцій Інституту енергетики та систем керування Національного університету “Львівська політехніка”. Друга частина заходу була присвячена практичним питанням протидії гендерним стереотипам та дискримінації в освітньому процесі та на робочому місці. Марта Павлишин, юристка центру “ЮрФем:освіта”, на конкретних прикладах продемонструвала, які інструменти жінки та дівчата можуть використовувати для захисту своїх прав.

Марина Попатенко зазначила, що українська наука набуває жіночого обличчя: попри гендерні стереотипи та навколишнє середовище, яке виховує дівчат бути сором’язливими та менш конкурентноспроможними, в Україні 46% жінок-науковиць. Але радіти занадто рано: науковиці, зазвичай, працюють в академічних та урядових секторах, у той час як чоловіки домінують у приватному секторі досліджень, який пропонує більш високі зарплати та можливості кар’єрного зростання. До того ж, жінки обирають предметом своїх наукових інтересів соціальні науки, а от у галузі машинобудування та технологій, які є високооплачуваними, їх все ще небагато.

Під час дискусії на тему “Успішні жінки у STEM: теорія чи реальність?” запрошені спікерки Надія Васильєва, Катерина Шаванова та Марта Мартиняк-Андрушко розповіли про особливості своїх сфер зайнятості, гендерні стереотипи, з якими вони зустрічалися на професійному шляху, та дали поради щодо того, на які напрямки варто звернути уагу наразі, щоб бути затребуваними спеціалістами та спеціалістками у майбутньому.

3

Надія Васильєва зауважила, що робота у сфері IT дає стабільність та незалежність: ви можете заробляти гроші з будь-якої точки світу, працюючи самостійно чи у команді. Молодим людям, які знаходяться в пошуку себе, вона порадила звернути увагу на такі напрямки, як data science, робототехніка, квантова фізика та 3D принтинг, адже вони невпинно розвиваються, тому потребують багато нових професіоналів та професіоналок. Катерина Шаванова розповіла про те, що сільське господарство в Україні є надзвичайно інноваційним, адже поєднує здобутки IT сфери та біології. Експертка наголосила на важливості у майбутньому таких галузей як біотехнологія, біоінформатика та молекулярне моделювання. Галузі атомної та відновлювальної енергетики як ніколи стали актуальними в останні роки, переконана Марта Мартиняк-Андрушко. Висококваліфіковані спеціалісти та спеціалістки з цих галузей цінуються у всіх куточках планети, тому проблем з пошуком роботи у вас ніколи не буде. Також спікерка рекомендувала вивчати глибше автоматизацію та комп’ютерно-інтегровані технології, дизайн та містобудування, адже при відбудові країни знавці та знавчині цих сфер матимуть дуже багато роботи.

4

Проте, яку б галузь ви не обрали, завжди потрібно бути готовими боротись за своє право бути там. Наприклад, Надія Васильєва розповіла, що навіть у великій beauty-компанії, у якій вона працювала та споживачками якої здебільшого були жінки, серед десятків чоловіків було тільки дві топ-менеджерки: вона та представниця Польщі. Марта Мартиняк-Андрушко зазначила, що до складу комісії, перед якою вона мала захищати свою дисертацію в університеті, входила 24 осіб, серед яких лише одна особа була жінкою. Катерина Шаванова підкреслила, що у зв’язку із пануючими в STEM спеціальностях гендерними стереотипами, особливо у контексті менеджерських посад, де жінок значно менше, аніж чоловіків, важливо розвивати концепцію сестринства: ділитися досвідом та підтримувати одне одну.

5

Одна із учасниць заходу також поділилися своєю історією:

«В університеті викладачка програмування сказала мені перед всією групою: “Голубушко, мізки в тебе є, але, чи потрібно це тобі, краще вийди заміж”. Тоді я була однією дівчиною у групі із 60 осіб»

Під час майстер-класу “Як відстоювати свої права в освітньому процесі та на робочому місці” Марта Павлишин наголосила, що про випадки дискримінації чи насильства не варто мовчати. Щоб отримати допомогу ви можете звернутися до: 

  • міжнародного правозахисного центру “Ла Страда – Україна” (0 800 500 335);
  • асоціація жінок-юристок України “ЮрФем”;
  • центру безоплатної юридичної допомоги у вашому місті;
  • комісії з етикету та академічної доброчесності факультету, студентської ради чи освітнього омбудсмена;
  • профспілки чи HR-відділу на роботі, тощо.

6

Та, як зазначила Олена Компанієць, молодша наукова співробітниця Головної астрономічної обсерваторії НАН України, яка наприкінці заходу поділилася захоплюючою історією про свій шлях із маленького містечка із поганими знаннями математики до мрії досліджувати космос: “У кожної є сили, щоб реалізувати свою”, тому вірте у себе, рухайтесь вперед і не бійтесь помилок, адже будь-яка помилка – це не катастрофа, а лише одна маленька сходинка на шляху до досягнення вашої мети.

Модерувала подію Лілія Антонюк – виконавча директорка ГО “Жіноча Ліга”, PhD дослідниця на проєкті “Гендер, партійна політика та демократія в Європі: Дослідження партійних груп Європейського парламенту” (EUGenDem) в Університеті Тампере (Фінляндія).

Матеріал підготувала Дарина Линник – проєктна та комунікаційна менеджерка ГО “Жіноча Ліга”.

Слідкувати за новинами ГО “Жіноча Ліга” ви можете на наших Instagram-сторіці та Facebook-сторінці.


 

Останні публікації цього розділу:

Клуб Добродіїв шукає менторів/ок для участі в проекті підтримки підлітків

"Майбутнє конкурентоспроможності Європи" та його уроки для євроінтеграції України

Рейтинг інституційної спроможності відновлення малих і середніх громад до 150 тис. мешканців на прикладі Дніпропетровської області (пілот)

Кодимська громада розпочала розробку стратегії розвитку

Зимноводівська громада: спільний пошук рішень для розвитку

Будувати спільноту в часи війни: як партисипативний театр змінює громади в Україні