Статут що працює, як одна із складових організаційного розвитку

Статут неприбуткової організації – це документ, який  кожна неприбуткова організація складає на початку своєї діяльності. З одного боку це документ, який потрібен організації для легалізації її діяльності, з другого боку це документ, який формує правила діяльності неприбуткової організації.  До 2015 року статути неприбуткових організацій в основному складались, для того, щоб виконати всі юридичні вимоги і здійснити реєстрацію. Внесення змін у 2015 році до Податкового Кодексу, рекомендації  міжнародних інституцій та постійна робота організацій над своїм організаційним розвитком  внесли свої корективи до порядку складання статутів. На сьогоднішній день кожна неприбуткова організація може використати ТИПОВИЙ СТАТУТ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗІ СТАТУСОМ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ, розроблений  та попередньо погоджений спеціалістами Мін’юсту та ДФС.

Кожна неприбуткова організація повинна пам’ятати, що статут не повинен бути формальністю, він повинен працювати, а  його складова повинна:

1. Відповідати законодавчим нормам
2. Містити всі податкові вимоги
3. Формулювати чіткі правила роботи управлінських органів.

1. Законодавчі норми.

Порядок використання законодавчих норм розглянемо на приладі правил діяльності громадських об’єднань та благодійних організацій.

Закон України «Про громадські об’єднання», а саме Стаття 11 містить наступні вимоги до відомостей, які має містити статут:

1) найменування громадського об’єднання та за наявності – скорочене найменування;

2) мету (цілі) та напрями його діяльності;

3) порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об’єднанні, права та обов’язки його членів (учасників);

4) повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління  громадського об’єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об’єднання, та її заміни (для громадських об’єднань, що не мають статусу юридичної особи);

5) періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об’єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв’язку;

6) порядок звітування керівних органів громадського об’єднання перед його членами (учасниками);

7) порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об’єднання та розгляду скарг;

8) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об’єднання;

9) порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об’єднання (у разі їх створення громадським об’єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи);

10) порядок внесення змін до статуту;

11) порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об’єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, – для громадського об’єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.

Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», Стаття 14 надає перелік необхідних розділів, які повинні бути у статуті.

Установчі документи благодійної організації повинні містити:

1) найменування благодійної організації;

2) цілі та сфери благодійної діяльності;

3) органи управління благодійної організації, їх склад, компетенцію, порядок діяльності та прийняття ними рішень;

4) порядок призначення, обрання або затвердження членів органів управління благодійної організації, крім вищого органу управління благодійного товариства та благодійного фонду, їх заміщення, зупинення їх повноважень, припинення їх повноважень (відкликання);

5) порядок внесення змін до установчих документів благодійної організації;

6) джерела активів (доходів), порядок контролю і звітності благодійної організації;

7) підстави та порядок припинення благодійної організації, у тому числі порядок розподілу активів.

Отже, законодавство України чітко формує перелік необхідних положень, які повинні відображатись в статутах неприбуткових організацій. Кожна організація також може передбачати додаткові положення у своїх статутах.

2. Податкові вимоги.

На сьогоднішній день, кожна неприбуткова організація може прийняти рішення  – чи вона планує бути платником податку на прибуток, чи ні. Для того, щоб організація мала статус не платника на прибуток, вона повинна виконати вимоги, що встановлені в 133.4.1. Податкового Кодексу України, а саме:

«Неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

1. утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
2. установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту;
3. установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;
4. внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.»

Згідно п. 133.4.1. Податкового Кодексу статутні документи повинні обов’язково містити п.2 і п.3.

Дані пункти повинні бути зафіксовані у статуті. Розділ в якому вони будуть зафіксовані вибирає кожна організація самостійно. Головне, щоб вони були озвучені точно так, як цього вимагає п.133.4.1. Податкового Кодексу. Ці вимоги стосуються кожної неприбуткової організації.

3. Управлінські органи.

Якщо вже говорити про громадські та благодійні організації, то вимоги щодо правил формування управлінських органів є тільки в Статті 19  Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».

Стаття 19 визначає, як формуються органи управління благодійних організацій в залежності від виду (благодійне товариство, благодійний фонд, благодійна установа):

• Органами  благодійних фондів є загальні збори учасників, виконавчий орган і наглядова рада. 
• Вищим органом управління благодійних товариств та благодійних фондів є загальні збори учасників.
• Органами управління благодійних установ є виконавчий орган і наглядова рада.
• Вищим органом управління благодійних установ є наглядова рада.

Закон України «Про громадські об’єднання» не містить чітких вимог до правил формування управлінських органів. Єдине Стаття 11, яка регулює правила формування статуту громадського об’єднання містить п.4, який говорить про те, що кожна організація повинна в статутах визначити повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень.

Є також міжнародна практика побудови управлінських органів. І багато міжнародних донорських організацій працюючи з українськими неприбутковими організаціями, хочуть бачити у своїх партнерів міжнародну практику побудови управлінської складової.

Зазвичай вищим органом управління неприбуткової організації є Загальні збори учасників/членів організації, його іноді ще іменують Генеральною Асамблеєю, Конференцією тощо. До його складу входять члени організації (громадські об’єднання) або учасники (благодійні організації). Потім неприбуткова організація повинна вибрати управлінський орган, який буде здійснювати управління організацією між Загальними зборами. Зазвичай цей орган має назву Правління. Правління працює на безкоштовних засадах і здійснює управління роботою організації між Загальними зборами. Кількість Правління не повинна бути менше чим три особи. До Правління входять члени організації, але це не обов’язково.

Крім Правління неприбуткова організація повинна створити Наглядову Раду, яка буде виконувати контролюючу та наглядову діяльність. До складу Наглядової ради можуть входити , як члени організації, так і запрошені особи (консультанти, фінансисти, аудитори тощо). Ці всі питання вирішує кожна організація у своїх статутних документах. Робота Наглядової ради здійснюється на безкоштовних засадах. Кількість членів Наглядової ради не повинна бути менше, чим 3 особи.

Багато організацій ще формують Дорадчі комітети,  до яких входять, як члени організації, так і інші сторонні особи, які зацікавленні в ефективній роботі організації.

Виконавчий орган, це орган, який здійснює управління поточною діяльністю неприбуткової організації. Це може бути Дирекція на чолі з Генеральним директором/Виконавчим директором/Президентом. Вже кожна організація називає свого головного управлінця, як того забажає. Головне пам’ятати, що дана особа є штатною одиницею організації, тому дана посада повинна відповідати діючому класифікатору професій. В статуті повинно бути чітко передбачено, що дана особа являється керівником неприбуткової організації. Дану посаду буде включеною до штатного розпису і дана особа повинна отримувати заробітну плату за свою роботу в організації.

Правила формування управлінських органів, детально планується розглянути в окремій статті. Тому ми відкриті до питань, які ви можете надсилати нам на нашу електронну адресу [email protected].

Шкурка Лариса
Консультант з організаційного розвитку
Директорка компанії “CompassGroup”