Шкільний коворкінг як інструмент стимулювання молодіжного підприємництва

Опитування громадської думки свідчить про те, що переважна більшість учнів по закінченню школи планують виїхати з ОТГ чи навіть покинути країну через відсутність роботи. На жаль, в межах наявної ...

Додано:
powerreform

45796528641_2cc0dbff3c_z
Шкільний коворкінг як інструмент стимулювання молодіжного підприємництва
Опитування громадської думки свідчить про те, що переважна більшість учнів по закінченню школи планують виїхати з ОТГ чи навіть покинути країну через відсутність роботи. На жаль, в межах наявної шкільної навчальної програми, вчителі мають дуже мало (чи майже жодних) аргументів, щоб переконати їх змінити свою думку. Окрім цього, органи місцевої влади до останнього часу також не розглядали школу в якості активу місцевого економічного зростання.

З іншого боку, ОТГ потерпає від відтоку робочої сили, в першу чергу молоді, що виїжджає в пошуках роботи та кращих умов життя до міст чи за кордон. Більшість ОТГ України не може похвалитися наявністю кваліфікованого персоналу. Таким чином, отримуємо замкнуте коло: місцеві мешканці з числа молоді покидають свої домівки внаслідок поганих умов життя та недостатньої кількості робочих місць, натомість створюючи ризик для місцевого економічного розвитку через (серед іншого) нестачу робочої сили.

Що і як можна змінити?

Сьогодні освіта потребує змін. Зміни повинні стосуватися трьох пунктів – це сучасний зміст освіти, сучасний вчитель і сучасне середовище (обладнання).

«Тому ми пропонуємо створити умови для того, щоб вчителі, учні, молодь в громаді змогли отримувати нові знання, нові вміння і нові можливості через вдосконалення шкільного процесу таким чином, щоб знання перетворювалися у вміння, а вміння давали можливість дітям і молоді творити нові продукти, які можуть бути реалізовані та покращити матеріальний стан родин», – зазначив координатор молодіжного компоненту проекту «Молодіжний кластер органічного бізнесу Баранівської міської ОТГ» Іван Савицький під час конференції для об’єднаних громад «Стратегічний розвиток та інвестиції», яку проводила програма DOBRE.

Це досягається через створення, комплектування і максимально ефективної діяльності шкільних технічних коворкінгів. Відкритий простір, працювальня, співмайстерка, спільно простір, майстер-хаб назва не головне, головним завданням є те, щоб він був МОЛОДІЖНИМ, спільним місцем для розвитку технічного та підприємницького потенціалу молоді.

Насправді, дуже дорого робити таку майстерню в кожній школі громади, яка б відповідала сучасним вимогам (на одну майстерню приблизно потрібно 500 тис.грн.)

А ще якщо подивитися на завантаження шкільних майстерень на тиждень, то більше 60% часу вони простоюють. І навіть якщо знайдуться такі кошти, то вкладання їх в оснащення майстерень виглядає неефективним, бо техніка буде простоювати.

коворкінг

Тому інноваційністю таких шкільних технічних коворкінгів на базі шкіл є одночасний доступ не тільки учнів шкіл, а й місцевої молоді та людей старшого віку, які зможуть відвідувати заняття та вчитися використовувати сучасне обладнання. Ідея полягає в тому, щоби зробити школу відкритою для усіх мешканців громади. Будь-хто з мешканців ОТГ, який має ідеї, але не має можливості закупити всю необхідну дороговартісну техніку може працювати в коворкінгу.

Після уроків будуть проводитися технічні гуртки для школярів, а з 18.00 до 22.00 буде вільний доступ на певних умовах для будь-якого мешканця (мешканки) ОТГ. Також має бути продуманий графік довозу дітей з інших шкіл громади (з усіх старостатів).

Яким має бути шкільний технічний коворкінг?

  • Наповнений сучасною технікою. Бо якщо ми говоримо про швейну майстерню, то діти до сих пір працюють на ручних швейних машинках, працюють не сучасним електроінструментом, а ручним та застарілим інвентарем. Дитина, яка має технічний потенціал, виходячи за межі школи, попадаючи у будь-яке практичне життя, є непристосованою, бо вона не має практичних сучасних навичок і компетентностей.
  • Відповідно має бути змінена освітня програма і вона вже є змінена, вивчення трудового навчання в 2018/2019 навчальному році учнями 5–9-х класів здійснюється за оновленою програмою, яка базується на проектному навчанні, про яку ми розкажемо нижче.
  • Місцем для реального використання можливостей пошуку конструкторських, дизайнерських рішень і втілення їх у дереві, тканині, вишивці, вирощуванні нових рослин, ІТ-сфері чи інших напрямках діяльності (це залежить від традицій регіону чи громади – не потрібно столярний коворкінг робити в степах, а гончарний, там де немає традиції гончарства і матеріалу для цього).
  • Базою для «набивання гуль» при започаткуванні стартапів або проектів.
Чим не має бути коворкінг? Чим має бути коворкінг?
Будинком побуту чи майстернею з ремонту одягу

Місцем, де діти можуть творити авторські речі як для себе (чи на продаж) так і для школи/громади (тобто робити соціальні проекти)

Підсобною майстернею адміністрації школи/ ОТГ (влади)

Практичною базою, де діти разом з вчителями роблять певні речі для громади (наприклад, в теплиці – вирощування рослин для озеленення громади;швейний коворкінг – пошиття халатів, робочого одягу для локального бізнесу, технічний коворкінг –виготовлення лавок та інше)

Шкільною майстернею

Коворкінг має бути відкритий для усіх бажаючих, а не лише для школярів.

Він має стати місцем концентрації креативної молоді, яка не боїться експериментувати і фантазувати

У тривалій перспективі це допоможе самовизначитись молодим людям у спосіб пов’язання свого майбутнього із майбутнім громади, а також приєднатися до стратегії її розвитку.

буклет коворкінги-02 (3)

Що вже зроблено?

Це не гола теорія.

У 2017р. Інститут громадянського суспільства ініціював, а Міністерство освіти та науки України підтримав авантюрну ідею – змінити концепцію національного фіналу Олімпіади: окрім традиційної оцінки від журі учасники отримали грошову оцінку своїх виробів на онлайн аукціоні.

Експеримент вдався і надихнув на кардинальні зміни навчальної програми. Довкола інноваційної ідеї сформувалася спільнота активних вчителів – група у фейсбуці Трудове навчання в українській школі (стартувавши з десятка активістів, на сьогодні налічує 3900 учасників).  

На сьогодні нова модель трудового навчання за сприяння Європейського Союзу проходить апробацію  в Баранівській ОТГ.

Поставлено обладнання і запущено швейний та технічний коворкінги, встановлена теплиця. За наступний рік планується втілити другу фазу проекту, а саме розробка та виготовлення власної продукції, створення молодіжного бізнес-інкубатора та налагодження комунікації між громадою, локальним бізнесом, учнями, відділом освіти та із створеними коворкінгами.

Що коворкінги дадуть Баранівській ОТГ:

  • покращена якість знань в школах технологічної освіти, з акцентом на розвиток бізнес-компетенцій;
  • сприяння розкриттю підприємницького потенціалу шкільної молоді, підвищення активності в бізнес сегменті ОТГ;
  • залучення молоді до змін в ОТГ;
  • створення нових робочих місць для молодих людей з органічного виробництва та інших секторів;
  • виявлення нових лідерів;
  • розвиток активної громадської позиції.

По закінченню проекту усі об’єкти стануть невід’ємною частиною Баранівської ОТГ.

Столярно-слюсарний та швейний коворкінги, молодіжне тепличне господарство та бізнес-інкубатор СТАНУТЬ САМОДОСТАТНІМИ, самостійними майданчиками для реалізації творчого, технічного, економічного, проектного та соціального потенціалу членів ОТГ, школярів, молоді та усієї громадськості.

2

З чим ми зіткнулися під час реалізації проекту:

  • Попри масштабну реформу, яку впроваджує МОН, на місцях вчителі не хочуть виходити  з “зони комфорту”, вчитися новим підходам, чи взагалі змінювати стиль викладання “от сіх – до сіх”. На жаль, методисти та адміністрація шкіл не завжди готові виступати агентами змін. А від них залежить все! Головним має бути вчитель. Його бажання змінитися, самовдосконалюватися і випускати дітей практичних, сучасних і гордитися ними – це і є його основне завдання.
  • Розуміння усіх гілок влади, що коворкінг – це потужний інструмент всестороннього розвитку громади: економічного зростання, залишення молоді на місцях в громаді.
  • Розуміння усіх, що головними в коворкінгах є МОЛОДЬ, а не директор та завуч.

Школа не острів, школа частина материка ОТГ. Пора перестати бачити у школі лише проблеми. А побачити школу як інкубатор ідей для розвитку дитини і громади. А сама школа має вийти за межі подвір’я і усвідомити відповідальність за майбутнє учня і громади в цілому.

Давайте створювати світлі місця, бо молодь тягнеться до світла!

********

Проект «Молодіжний кластер органічного бізнесу Баранівської міської ОТГ» реалізується Баранівською міською радою, Інститутом громадянського суспільства та ПП « Галекс- Агро» за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Джерело фото Програма DOBRE


Тематика публікації:                                           

Останні публікації цього розділу:

У Києві назвали основні проблеми легалізації іноземців

У Києві обговорили проблеми маргіналізованих жінок

Про «Всеукраїнський громадський бюджет» України

У Сумах обговорили стан та нові можливості для соціального підприємництва

Політичні рішення повинні супроводжуватись аналізом, який показує наслідки рішень

Новороздільська школа і з кумирами познайомилась, й інвентар виграли