Від реагування до сталості: як Карітас України будує майбутнє разом із громадами

Партнерська зустріч Карітас України — це насамперед можливість для відкритого діалогу. Тут можна чесно говорити про виклики, ділитися практичним досвідом і разом шукати підходи, які працюють. Цього року я брала участь у зустрічі вже втретє і вкотре переконалася, наскільки важливими є такі розмови для розвитку спільних рішень та партнерств.

Партнерські зустрічі Карітас України проводяться вже давно — це усталена традиція, яка об’єднує представників національного офісу, місцевих організацій мережі, міжнародних партнерів та органів центральної та місцевої влади. Цього разу у Львові зібралися представники понад десяти міжнародних Карітасів – організацій, які супроводжують українську мережу ще з 1991 року, а деякі долучилися у 2014-му та 2022-му.

Зустріч стала майданчиком для зміцнення наявних партнерств та формування нових. У форматі відкритого діалогу ми говорили про виклики, ділилися практикою і разом шукали відповіді на питання, які неможливо вирішити поодинці.

 Три принципи, які визначають шлях

Відкриваючи зустріч, президентка Карітас України Тетяна Ставничи нагадала: у 2024 році організація пройшла через стратегічне планування, і визначила три ключові принципи, які стали компасом для всієї мережі.

Перший – шукати найкращий спосіб допомогти людині в потребі. Це означає гнучкість, готовність реагувати на реальну ситуацію, що постійно змінюється, і не боятися інноваційних підходів.

Другий – не втратити людину. У двох вимірах: не втратити з поля зору тих, кому служиш, і не втратити тих, хто служить усередині організації. Бо стійкість мережі починається з уваги одне до одного.

Третій – співдіяти і мережуватися. Виклики, з якими стикається Україна, надто масштабні для когось одного. Тому партнерство: з місцевою владою, церквою, міжнародними структурами, іншими організаціями, є не опцією, а необхідністю.

Ці принципи пронизували всі дискусії зустрічі й стали контекстом для представлення програм та сталих рішень.

Програми та сталі рішення: від екстреного до системного

На зустрічі були представлені всі ключові програми Карітас України – від гуманітарної допомоги до довгострокових рішень у сфері соціальних послуг, захисту та житла. Кожна програма демонструвала той самий вектор: від реагування на кризу – до системних змін, які залишатимуться після завершення проєктів.

Окремим фокусом стала презентація Housing Pathways – моделі сталих житлових рішень, яку Карітас України розвиває на основі власного практичного досвіду. Разом із колегами з Карітас Донецьк та Карітас Надвірна ми представили підхід, який вже змінює життя тисяч внутрішньо переміщених осіб.

Мільйони українців втратили не просто житло – вони втратили точку опори. І найбільша помилка, яку можна зробити в такій ситуації, – це вирішувати цю проблему фрагментовано. Окремий проєкт не змінює системи. Саме тому Housing Pathways – це не набір ізольованих ініціатив, а цілісна архітектура підтримки.

Housing Pathways: житловий шлях як система

Суть підходу – у цілісності. Житло в розумінні Housing Pathways – це безпечне і гідне розміщення, доступне середовище, соціальні послуги, підтримка інтеграції, можливість працювати та навчатися і, що принципово важливо, місцева житлова політика, яка закріплює всі ці елементи на системному рівні.

Модель описує житловий шлях: від екстреного розміщення в колективних центрах – через соціальний супровід – до довгострокових житлових рішень та повноцінної інтеграції людини в громаду.

Мережа Карітасу управляє колективними центрами в різних регіонах України, які стали першим кроком до безпеки для тисяч людей. Але ми розглядаємо їх не як кінцеве рішення, а як відправну точку.

Карітас Донецьк (у Дніпрі) зосередився на трансформації колективних центрів у гідне та інклюзивне житло: реновація приміщень, забезпечення доступності для людей з інвалідністю та літніх людей, індивідуальний кейс-менеджмент, правова та психосоціальна підтримка, заходи для інтеграції в громаду.

Карітас Надвірна демонструє, як колективні центри можуть еволюціонувати в постійні об’єкти соціальних послуг, які служать як переселенцям, так і приймаючим громадам — через підтримуване проживання, догляд для літніх людей, послуги з охорони психічного здоров’я та соціальної підтримки.

Карітас Полтава працює на рівні системи: розвиток місцевої житлової політики, муніципальні стратегії, оцінка житлових потреб, підтримка соціального та доступного житла, розбудова спроможності місцевої влади. Бо стійкість починається тоді, коли окремі проєкти стають частиною системи.

Локалізація – вже не концепція

Один із найважливіших сигналів, що пролунали від міжнародних партнерів: локалізація в Україні більше не є гаслом чи теоретичною рамкою. Вона стала практикою.

Значна частина гуманітарного фінансування вже спрямовується безпосередньо через українські організації. А українські підходи, зокрема Housing Pathways, дедалі частіше стають цікавими для міжнародної спільноти як модель, яку варто вивчати.

У дискусіях неодноразово звучала думка, з якою я повністю погоджуюся: справжні сталі рішення завжди народжуються на місцевому рівні. Бо місцеві організації – не гості в громаді. Вони є її частиною. Вони знають її потреби, залишаються поруч десятиліттями і несуть відповідальність за результат не перед донорами, а перед людьми.

Міжнародні партнери привносять ресурси, експертизу, глобальний досвід. Але саме поєднання міжнародного знання та локальної довіри дає рішення, які справді працюють у довгостроковій перспективі.

Нові партнерства і спільний горизонт

Зустріч стала не лише платформою для представлення досягнень – вона дала поштовх для нових домовленостей. Ми обговорювали механізми довгострокового фінансування, розвиток інституційної спроможності, залучення українських експертів до формування міжнародних рішень та створення спільних майданчиків для обміну досвідом на місцевому, національному та міжнародному рівнях.

Паралельно з робочими сесіями тривали двосторонні зустрічі, де зміцнювалися вже наявні зв’язки та закладалися основи нової співпраці.

Довіра як фундамент

Для мене одним із головних висновків цієї зустрічі стало усвідомлення того, наскільки сильну спільноту ми разом формуємо. Спільноту, яка вже сьогодні думає не лише про реагування на кризу, а й про те, якими будуть українські громади через 5, 10 чи 20 років.

Окрема подяка всій команді Карітас України – за експертність, за відданість і за те, що перетворюють складні виклики на дієві рішення. Ви і є та сама локальна довіра, про яку ми говоримо.

Якщо ми хочемо будувати стійку Україну, ми маємо говорити не лише про відновлення будинків. Ми маємо говорити про відновлення життєвих можливостей – для кожної людини, у кожній громаді.

Довіра починається з людей. І саме вона, зрештою, є фундаментом будь-якого сталого рішення.