Що допомагає Луганщині в релокації: стійкість, консолідація, відновлення

Цього року Міжнародний фонд «Відродження» запровадив дуже важливий формат проведення регіональних конференцій стійкості. Одна з таких конференцій «Що допомагає Луганщині в релокації: стійкість, консолідація, відновлення» відбулася 16 грудня 2025 р. у Києві та об’єднала представників органів державної влади, громадянського суспільства, експертного середовища, освітніх і наукових інституцій. Захід став важливою платформою для фахового обговорення сучасних викликів і перспектив розвитку громад Луганської області в умовах війни, вимушеної релокації та майбутнього повоєнного відновлення.

Програма конференції передбачала проведення трьох панельних дискусій, кожна з яких була присвячена окремому, але взаємопов’язаному аспекту проблематики Луганщини.

Серед ключових питань для спікерів першої панелі: обговорення стратегічного бачення ролі та місця Луганщини в державній політиці, забезпечення сталості функціонування та публічного управління. Відповіді шукали разом з головою Луганської обласної державної адміністрації Олексієм Харченко, народними депутатами України Тамілою Ташевою та  Віталієм Безгіним та директором програми «Демократія і належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження» Олексієм Орловським.

Виступ Олексія Харченка був сфокусований на проблемі управлінської та комунікаційної невизначеності на тимчасово окупованих територіях: «Фактично щодня ми змушені виборювати визначеність – у повноваженнях, у ролях, у розумінні того, де і як ми можемо бути корисними. Це непростий процес. Він відбувається на різних рівнях – у спілкуванні з народними депутатами, з центральними органами виконавчої влади, з партнерами». За його словами, область регулярно залучають до координаційних нарад щодо прифронтових територій. Водночас проблеми таких регіонів суттєво відрізняються, і в загальному порядку денному голос окремих областей часто губиться. Але ж постійного системного майданчика, де ці питання можна було б обговорювати фахово, й регулярно, по суті, не існує.

Тему інституційної спроможності продовжив директор програми «Демократія і належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження» Олексій Орловський. Він звернув увагу на нестачу системного й глибокого аналізу регіональних трансформацій та акцентував на потребі формувати рішення, здатні працювати за різних сценаріїв розвитку подій. Окремий фокус було зроблено на напрацюваннях щодо моделі функціонування публічної влади на тимчасово окупованих територіях, а також на оновленні законодавства про військово-цивільні адміністрації, яке має стати основою для управління в перехідний період після деокупації.

Тамила Ташева наголосила, що релоковані громади Луганщини слід сприймати не лише як отримувачів допомоги, а як носіїв інституційної пам’яті та основу відновлення після деокупації. Збереження їхньої спроможності в релокації є критично важливим для повернення українського життя. Вона також розповіла про роботу Робочої групи з формування державної політики щодо ТОТ, зокрема про зустріч підгрупи по Луганщині: «Реінтеграцію, – підкреслила Ташева, – не можна відкладати: рішення потрібно готувати вже зараз, щоб держава була готова не лише повернути території, а й людей та українське життя».

Друга панель була присвячена практичним аспектам релокації та ініціативам зі збереження соціальних зв’язків, культурної пам’яті й ідентичності вихідців з Луганщини. У ній взяли участь представники громадських організацій, місцевої влади, освіти та культури Микола Надулічний, Наталя Петренко, Олена Ніжельська, Олеся Мілованова, Світлана Вовк.

Третя панель була зосереджена на конкретних рішеннях і кроках, актуальних уже сьогодні та в період повоєнного відновлення, з акцентом на економічні, соціальні, гуманітарні й освітні ініціативи та координацію зусиль державних, громадських і науково-освітніх інституцій. Свої пропозиції висловили Інна Заблодська, Андрій Сімонов, Олександр Капитоненко, Юлія Рябуха, Євгенія Бойко.

Учасники заходу розповідали про релокацію, стійкість і збереження ідентичності, про спільні ініціативи, які народжуються між людьми

Наталя Петренко, начальниця Шульгинської сільської військової  адміністрації: «Сьогодні дуже чесно звучала думка про те, що державна позиція щодо окупованих територій досі не до кінця сформована. Є окремі рішення, є сильні люди, є правильні слова. Але немає цілісної рамки. А без неї людям важко не втрачати віру».

Світлана Вовк наголосила на ролі ЛНУ імені Тараса Шевченка як ключового освітнього центру, який у релокації продовжує забезпечувати якісну освіту, підтримувати студентів з Луганщини та готувати фахівців для майбутньої відбудови, зберігаючи людський потенціал регіону.

Директорка Луганського обласного краєзнавчого музею Олеся Мілованова розповіла, як інституція, що вже вдруге за десять років змушена покидати дім, продовжує працювати, досліджувати та мріяти про повернення на Луганщину: «Луганщина — це не стіни, це люди. Музей — це не речі, це пам’ять!».

Загалом обговорювали проблеми визначення чіткої державної моделі управління громадами Луганської області; про перегляд та визначення чіткого функціоналу органів влади, які відповідають сучасним умовам; формування нових форматів або платформ для спільнодії;  залучення громадськості; про створення умов та пільгові програми для релокованого бізнесу та ВПО.

Загалом, озвучена на конференції позиція відкриває ширшу фахову дискусію на всіх рівнях.

Захід організовано ГО «Громадська ініціатива Луганщини» спільно з Луганською ОДА в межах проєкту «Забезпечення спроможності активної спільноти вихідців з Луганської області реагувати на виклики часу та представляти свої інтереси вже зараз», за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в межах Проєкту «Імпульс: розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України», що реалізовується завдяки фінансуванню Норвегії (Norad) та Швеції (Sida), у партнерстві з Фондом Східна Європа.