Самоврядування воєнного часу: як працювали сільські та селищні ради і військові адміністрації Харківщини у першому кварталі 2023 року

У 2023 громади Харківської області увійшли з низкою спричинених війною змін: зокрема, на території деокупованих громад було утворено військові адміністрації населених пунктів, а в деяких – змінено формат засідань місцевих рад. Чи забезпечено доступ до наказів та розпоряджень начальників військових адміністрацій, а також як проходили сесії сільських і селищних рад регіону у першому кварталі цього року – дослідив Аналітичний центр «Обсерваторія демократії». 

Діяльність військових адміністрацій населених пунктів 

За останній рік найбільших змін у структурі місцевого самоврядування зазнали громади, які певний час перебували в окупації. На їхній території, наказами Президента України, було утворено військові адміністрації населених пунктів (ВА НП), що перебрали на себе повноваження місцевих рад. Начальником ВА НП може бути як діючий голова місцевої ради, так і людина, не пов’язана з громадою, оскільки її кандидатуру подає голова відповідної обласної адміністрації чи Генеральний штаб, а ухвалює президент. 

Діяльність військових адміністрацій регулюється декількома нормативно-правовими актами. Зокрема, Законом України «Про правовий режим воєнного стану» (ст.16, ч.6, п.8), яким встановлюється ідентична до рішень місцевої ради юридична сила розпоряджень та наказів начальника ВА НП. Законом передбачено і те, що ці документи мають бути оприлюднені, за виключенням тих, що мають обмежений доступ. 

Всього у Харківській області існує 26 селищних громад. На території 11-ти з них було створено ВА НП, і лише у 4-х (Великобурлуцькій, Печенізькій, Савинській та Старосалтівській) було опубліковано принаймні одне розпорядження або наказ начальника військової адміністрації. На сайтах 6-ти громад (Борівської, Дворічанської, Золочівської, Малинівської, Роганської та Чкаловської) жодного розпорядження чи наказу не розміщено, а до офіційного web-ресурсу ще однієї громади (Шевченківської) немає доступу.

Джерело: офіційні сайти селищних громад Харківської області.

Сільських громад у Харківський області – всього 13. На території 9-ти з них було утворено військові адміністрації. На офіційних сайтах 6-ти сільських громад з ВА НП (Вільхівська, Вільхуватська, Куньєвська, Липецька, Оскільска та Циркунівська) жодного розпорядження та наказу  начальника військової адміністрації за досліджуваний період опубліковано не було. До сайтів ще 3-х громад (Кіндрашівської, Курилівської та Петропавлівської), які знаходяться на лівому березі Осколу, у безпосередній близькості до фронту, доступу немає. 

Статистика сесій у селищних радах та перебіг пленарних засідань 

Законом України «Про місцеве самоврядування» (ст.46, ч.5) встановлено, що сесії місцевої ради мають відбуватися в міру необхідності, але  не менше одного разу на квартал, а з питань землеустрою та надання документів на ведення господарської діяльності – принаймні один раз на місяць. 

З 26-ти селищних громад Харківської області на території 15-ти не було утворено військову адміністрацію, а зберігся довоєнний формат місцевого самоврядування. У 7-ми з них (Безлюдівська, Близнюківська, Височанська, Донецька, Кегичівська, Сахновщинська та Солоницівська) за перший квартал 2023-го відбулося 3 або більше сесій. 6 селищних рад (Зачепилівська, Коломацька, Краснокутська, Малоданилівська, Пісочинська та Слобожанська) збиралися на засідання менше 3-х разів. На офіційних сайтах 2-х селищних громад (Нововодолазької та Новопокровської) жодної згадки про засідання селищної ради на офіційному сайті немає. Ще в одній громаді (Савинській) у грудні минулого року було утворено військову адміністрацію, попри це, депутати місцевої ради двічі збиралися на сесії. 

Незмінним з минулого року залишився формат засідань. Майже в усіх громадах він класичний – особистої присутності. Лише у Донецькій громаді частина депутатів брала участь у роботі сесії і за допомогою Zoom-конференцій (попри розпорядження селищного голови про скликання сесій, якими передбачена фізична присутність у сесійній залі). Ще у двох громадах (Близнюківській та Малоданилівській) інформація про формат засідань на офіційних сайтах відсутня.

Джерело: офіційні сайти селищних громад Харківської області.

Статистика сесій у сільських радах та перебіг пленарних засідань 

За перший квартал цього року в усіх сільських громадах, на території яких не було утворено військову адміністрацію (4 з 13-ти), місцеві ради провели щонайменше по 3 засідання. Їхній формат є звичним – за особистої присутності депутатів у залі для пленарних засідань сільради або іншому передбаченому розпорядженням сільського голови адміністративному приміщені.

Джерело: офіційні сайти сільських громад Харківської області.

Висновки 

З 26-ти селищних громад Харківської області на території 11-ти було утворено військові адміністрації населених пунктів. На сайтах 4-х з них (Великобурлуцька, Печенізька, Савинська та Старосалтівська) розмістили щонайменше по одному розпорядженню начальника ВА НП, втім у жодній з них цей процес не має систематичного характеру. На сайтах 6-ти селищних громад (Борівської, Дворічанської, Золочівської, Малинівської, Роганської, Чкаловської) жодного розпорядження чи наказу не опубліковано, а до web-ресурсу ще однієї громади (Шевченківської) взагалі немає доступу. 

З 13-ти сільських громад Харківського регіону військові адміністрації було утворено у 9-ти. Сайти 4-х з них (Вільхівська, Вільхуватська, Липецька, Оскільська), попри оновлення розділу із новинами громади, жодного розпорядження чи наказу начальника ВА НП не містять. Офіційні web-ресурси 2-х громад (Куньєвської та Циркунівської) функціонують, але жодної нової публікації, з моменту повномасштабного вторгнення, розміщено не було. Немає доступу до сайтів ще 3-х громад (Кіндрашівської, Курилівської та Петропавлівської), які знаходяться у безпосередній близькості до зони бойових дій. 

Проведений аналіз діяльності сільських і селищних рад Харківської області за перший квартал 2023 року показує нерівномірну активність їхніх депутатських корпусів. В 15-ти з 26-ти селищних громад не було утворено військових адміністрацій населених пунктів. У 7-ми з них (Безлюдівській, Близнюківській, Височанській, Донецькій, Кегичівській, Сахновщинській, Солоницівській) було проведено три та більше засідань селищної ради. В 6-ти громадах (Зачепилівській, Коломацькій, Краснокутській, Малоданилівській, Пісочинській, Слобожанській) відбулися одна або дві сесії. На сайтах ще 2-х громад (Новопокровської та Нововодолазької) остання інформація про засідання селищної ради датується січнем-лютим 2022 року. 

На території лише 4-х з 13-ти сільських громад (Біляївська, Наталинська, Олексіївська, Старовірівська) військові адміністрації утворено не було. Сільські ради цих громад провели від 3-х до 5-ти сесій. 

Питання, які виносили на голосування на засіданнях, здебільшого, були звичними для мирного часу – ухвалені рішення стосувалися землеустрою та управління комунальним майном. Якщо говорити про рішення спричинені війною, то у переважній більшості громад було ухвалено отримання та передачу гуманітарної допомоги від благодійних фондів та організацій. 

Збереження традиційного формату засідань у більшості громад не призвело до появи проблем із забезпеченням кворуму. Найгірша ситуація із відвідуванням засідань спостерігалась у Солоницівській селищній громаді, де на двох сесіях присутніми були 15 та 16 депутатів з 26-ти обраних (58 та 62% відповідно). Відмінний від звичного формату засідань – змішаний – за якого частина депутатів присутня у сесійній залі, а інша бере участь за допомогою відео-конференції, було використано лише у Донецькій селищній громаді. 

У жодної з громад, за наявної у публічному просторі інформації, не виникало проблем із кворумом, навіть попри формат особистої присутності у більшості з них. Місцеві депутати продемонстрували досить високий рівень явки. 

Водночас, більшої уваги з боку громадськості потребує ситуація з військовими адміністраціями регіону. На сайтах 16-ти з 20-ти (80%) сільських та селищних громад, на території яких функціонують ВА НП, не опубліковано жодного розпорядження або наказу начальника військової адміністрації. 

З повним текстом дослідження можна ознайомитися за посиланням. 

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії». 

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Elections in Eastern Ukraine», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду в підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».