Росія використовує воєнні злочини як метод ведення війни, – правозахисники

Армія Російської Федерації свідомо порушує закони і звичаї ведення війни. По суті, воєнні злочини стали невід’ємною частиною тактики російських військових. Про це голова Центру Громадянських Свобод ...

pexels-matti-11284544
Росія використовує воєнні злочини як метод ведення війни, – правозахисники

Армія Російської Федерації свідомо порушує закони і звичаї ведення війни. По суті, воєнні злочини стали невід’ємною частиною тактики російських військових. Про це голова Центру Громадянських Свобод (ЦГС) Олександра Матвійчук повідомила під час онлайн-заходу «Війна Росії в Україні: ядерна зброя, переговори та нейтралітет», організованого американським Інститутом досліджень зовнішньої політики.

Під час свого виступу голова ЦГС підбила головні підсумки щодо ситуації в України після початку нового етапу російсько-української війни 24 лютого 2022 року. Українські правозахисники, об’єднані, зокрема, у глобальній ініціативі «Трибунал для Путіна», зараз можуть констатувати, що:

Для Росії воєнні злочини стали методом ведення війни. «Росія здійснює цілеспрямовані напади на цивільні об’єкти: школи, лікарні, житлові будинки та критично важливу цивільну інфраструктуру; застосовує живі щити, нападає на об’єкти, що посилено охороняються, як-от атомні електростанції. Такі дії не виправдовуються жодною військовою необхідністю», – наголосила Олександра Матвійчук.

Росія свідомо ізолювала та блокувала міста, що призвело до страждань мирного населення. «Яскравий приклад – Маріуполь, Чернігів, Ізюм. Російські війська тероризують населення цих міст голодом, не пускають гуманітарну допомогу в міста та обстрілюють людей, які намагаються евакуюватися. Люди в зруйнованих російськими військами містах, як-от Маріуполь, тижнями сидять у бомбосховищах без їжі, води, світла, медичної допомоги», – додала голова ЦГС.

Росія розпочала політичні переслідування на окупованих територіях. «Ми отримуємо десятки звернень від громадських активістів та їхніх родичів, які постраждали від погроз, фізичного насильства, насильницьких зникнень, свавільних затримань та інших форм переслідування у Мелітополі, Херсоні, Бердянську, Каховці, Славутичі та інших містах і селищах», – зазначила правозахисниця.

Вона також окреслила напрямки, за якими Україна потребує допомоги, аби зупинити черговий акт агресії та масового терору з боку РФ. «Насамперед нам потрібна зброя, і вона потрібна терміново … Масові звірства проти мирного населення в Бучі та інших містах Київської області яскраво продемонстрували, що Росія просто вбиває беззбройних мирних жителів. Україні потрібні системи протиповітряної оборони великого радіусу дії, як-от NASAMS … потрібні військові літаки … важка зброя для захисту наших людей і землі: артилерійські системи, танки, бронетехніка. Нам потрібно багато ударних безпілотників і більше протитанкової зброї, протикорабельних ракет», – наголосила Олександра Матвійчук.

Підсумовуючи свій виступ, голова ЦГС також зазначила, що окрім зброї, для України критично важлива співпраця і координація міжнародного співтовариства щодо підвищення ефективності санкцій проти Росії (відключення від системи SWIFT усіх російських банків, ембарго на постачання російських енергоносіїв, насамперед). Важливими є і початок роботи на створенням спеціального трибуналу щодо російської агресії проти України, і реалізація міжнародними організаціями своїх мандатів в Україні (забезпечення міжнародної присутності та моніторингу в зонах бойових дій, окупованих містах, під час евакуації мирного населення etc.)


Тематика публікації:  

Останні публікації цього розділу:

Як військові дії впливають на захист прав людини?

Що зробив Меморіал у квітні: сторінка пам’яті Далі, дослідження практик меморіалізації, хвилина мовчання на івентах

Мистецькі майстерні проекту Creating Вridges

У громадах Півдня України проводять картування місцевого неурядового сектору

Правоохоронці та фахівці громад Чернігівщини посилюють спроможність з протидії гендерно зумовленому насильству

Участь громадян у процесах відновлення: кейс Березнегуватської громади (Миколаївщина)