Річниця ініціативи “Культ_о_Во”: культ добрих справ та рецепт успіху з 10 кроків

2 березня першу річницю своєї діяльності відзначає “Культ_о_Во” — неформальна волонтерська ініціатива. Рік діяльності — це 28 благодійних подій та 18 лотерей на підтримку нашого війська. Цьогоріч, в день своєї річниці, ініціатива провела благодійну презентацію роману Любові Єремічевої “Сплячого будди сни” в столичній бібліотеці імені Петра Панча. Модерувала захід комунікаційниця Анна Дерев’янко. Традиційно подія мала на меті допомогти волонтерській банці. 

“Культ_о_Во” — це тусівка творчих, які створюють креативні, камерні події для того, щоб підсилити важливі збори на ЗСУ, а також із користю провести час разом, знайти втіху навіть у часи війни. Все почалося з об’єднання зусиль трьох активістів — Любові Єремічевої, Анни Дерев’янко та Вала Корнєва. Нині це невелика спільнота, до якої залучені творчі люди з різних сфер, які відвідують і донатять на заходах, пропонують та втілюють свої ідеї для благодійних подій. В назві “Культ_о_Во” “зашифровані” слова “культ волонтерства”, а також “культура” і “волонтерство”, що вказують на місію ініціативи. 

Формула діяльності доволі проста: кожен івент — це можливість відпочити, переключитися, чомусь навчитися, побути в дружньому колі і поповнити банку на котрийсь із важливих зборів на військо. За задумом, такі заходи привертають увагу до не дуже популярних зборів, які потребують поштовху і без сприяння можуть закриватися дуже довго. Тому декілька таких невеликих подій і лотерей — і банка може наповнитися по вінця завдяки їх учасникам та додатковій увазі до потреби війська з боку більшого кола людей. 

Серед форматів, випробуваних ініціативою — воркшопи з малюванням та медитацією, літературні зустрічі, настільні ігри та еліаси, “творчі бешкети” з креативними літературними вправами, презентації, лекції, модеровані бесіди на важливі теми. 

“Ви також можете, послухавши нас — я дуже сподіваюся — створити щось своє. Очевидно, у вас є друзі, які щось вміють — в’язати, вишивати, щось робити своїми руками… Ви можете це зробити в своїй громаді. Хтось читає вірші… Ви можете об’єднуватися, робити свої “гуртки за інтересами”, пити каву-чай, в’язати-вишивати і при цьому десять гривень кидати на банку. І таким чином ви будете і себе психологічно розвантажувати, і допомагати нашому війську, бо це зараз головне. Наше світло має долати темряву і це має проявлятися в наших щоденних діях”, — сказала у програмі “Ранок культурної людини” на Радіо Культура письменниця, засновниця неформальної волонтерської ініціативи “Культ_о_Во” Любов Єремічева. Послухати цей ефір із ведучою Єлизаветою Цареградською, присвячений діяльності ініціативи, можна за посиланням. 

Активісти переконують, що створити подібну ініціативу доволі нескладно, але при цьому користь від неї може бути суттєвою. Спеціально для порталу Громадський Простір фундатори ініціативи діляться своїм рецептом — простими кроками, які допоможуть вам, якщо забажаєте втілити в життя щось подібне. Звісно, в процесі ви назбираєте власних ноу-хау, але ось вам наші дружні поради:

1. Друзі. Вам не обов’язково бути визначним інфлюенсером, аби створити подібну ініціативу. Серед нас (поки що) таких немає. Ключове — це ваше близьке коло людей, з якими ви спілкуєтеся, і палке бажання стати в нагоді своїй країні в її боротьбі за свободу і незалежність. Для початку це можуть бути навіть один-два друга чи подруги, які розділяють з вами цінності та погляди. Запропонуйте організувати спільну подію. Поміркуйте над тим, що це може бути? Майстер-клас з малювання? Поетичний вечір? Воркшоп зі створення ляльок-мотанок? Кожен із нас щось знає і вміє. Настав час цим поділитися.
    
2. Банка. Відкрийте свій збір або підтримайте друзів-волонтерів чи фонди, яким довіряєте. Вам не обов’язково відкривати для цього свою банку. Ми допомагаємо колу своїх друзів-волонтерів, наповнюючи їхні. Оберіть збір, який ви хочете підтримати своєю подією. Аби не розпорошувати зусилля, ви можете зробити декілька подій з певною періодичністю, присвячених одному збору. Це велика радість, коли збір, який ви підтримуєте, врешті закривається і ви можете бачити явний результат. 

    

   Запропонуйте учасникам різні можливості для донатів: просто готівкою (яку ви перекинете на банку самотужки) чи роздрукуйте номер картки, або QR-код, за яким можна задонатити. Реквізити збору постійно згадуйте в своїх постах і додавайте їх в коментарі. 

3. Місце. Домовтеся про локацію. У вашій громаді точно знайдеться дружня кав’ярня чи книгарня (у нашому випадку, це книгарня-кав’ярня), бібліотека чи інший простір, де вам дозволять провести благодійний захід безкоштовно. Обирайте день і час, який, на вашу думку, буде більш зручним для ваших потенційних учасників та й для вас самих. До прикладу, ми обираємо суботу, іноді неділю, дуже зрідка будній день. З часом у вас можуть виникнути декілька дружніх локацій, де ви зможете проводити події різних форматів. Якщо простір невеликий, то створіть гугл-форму для реєстрації, попередивши в оголошенні, що кількість учасників обмежена, і закрийте її, коли набереться достатньо. 

    

   

   у столичній книгарні-кав’ярні Zakapelok

4. Комунікація. Створіть подію на Фейсбуці, поширте інформацію в інших соціальних мережах, в яких ви присутні. За можливості, попросіть, аби працівники книгарні чи іншого місця, де запланована подія, також поширили інформацію про ваш захід на сторінках закладу  — це привертає увагу нових людей. Час від часу нагадуйтеся своїми постами і сторіз про майбутню подію. Як правило, ми оголошуємо про івент за два-три тижні до початку, а потім нагадуємося постами раз у декілька днів. Ми також маємо спільний чат учасників ініціативи та постійних відвідувачів, в якому робимо оголошення. 

5. “Підвішені квитки”. Це чи не найбільша запорука нашого успіху. Наша подія — цінна не тільки сама по собі, а й як інформаційний привід для привернення донатів. Ми розуміємо, що деякі наші друзі за кордоном, деякі мають свої плани на цей день, а деякі просто не мають бажання відвідувати той чи інший захід і це нормально. Але це не означає, що вони не хочуть допомогти. Ми встановлюємо ціну “вхідного квитка” – як правило, це донат від 200 до 300 гривень, зазначаючи при цьому, що за бажанням, цю ціну людина може підвищити самостійно. Так ось в наших нагадувальних постах ми просимо придбати (себто задонатити на волонтерську банку) так звані “підвішені квитки”, якими потенційно можуть скористатися інші люди, які зараз не мають змоги купити квиток. Або ми просимо задонатити будь-яку доступну суму. Саме сума “підвішених квитків”, довільних донатів і донатів, зроблених безпосередніми учасниками події, разом може виявитися доволі немалою. Одна з ключовий речей в цьому — постійність. Якщо ви зможете заручитися постійною підтримкою деяких ваших друзів, то всі ваші події матимуть результат, незалежно від кількості їх учасників. А постійна підтримка здобувається довірою і працею. 
    
6. Звіт і подяка. Під час події ми фотографуємо і потому робимо звіт в соціальних мережах, розповідаючи як усе пройшло і скільки врешті вдалося зібрати донатів з моменту оголошення події (вони можуть надходити вже з першого дня, а не тільки під час івенту). Нам в цьому допомагають волонтери, чий збір ми підтримуємо. Ми не забуваємо дякувати учасникам і донатерам — люди радіють, коли відчувають свою причетність до чогось більшого, до спільної доброї справи. Коли врешті банка наповнюється і волонтери звітують фотографіями, де військові тримають те чи інше обладнання, ми також дякуємо всім причетним — важливо неодмінно бачити результати своїх дій та різницю, яку вони створюють. 
    
7. Не боятися факапів. У нас такі бували і це не страшно. Головне — гнучкість і кмітливість. За півгодини до однієї з подій нам зателефонували із заброньованої локації і попросили перенести івент через те, що там… заклинило вхідні двері. Ми не розгубилися і залетіли в першу-ліпшу кав’ярню, пояснили ситуацію і наголосили на благодійності наших заходів. Нас залюбки там прийняли. До речі, на ту подію врешті прийшла аж… одна учасниця. Таке було в нашій практиці вперше, але ми не розгубилися і “працювали до останнього клієнта”. Врешті, подія себе окупила саме донатами від друзів, які не прийшли (ті самі “підвішені квитки” — пам’ятаєте?). Ми зібрали гарну суму. 
    
8. Неформальність, відкритість до нових ідей та людей. З часом до вас можуть притягнутися нові люди, з якими ви зможете більше. Кожен має свій потенціал — важливо вміти це бачити і застосовувати таланти всіх для наближення спільної мрії. Не забувайте наголошувати, що ви відкриті до нових ідей та ініціатив, запитувати, хто і що вміє, залучати. Експериментуйте з форматами, запрошуйте когось цікавого зі сторони, “творчо бешкетуйте” і все вдасться! Комунікацію зі своєю командою активних учасників та постійних відвідувачів подій ми підтримуємо у спільному чаті, а на власну річницю плануємо невеликий “корпоратив” для своїх. Дружнє коло створює основу для сталості. У дружньому колі розкриваються таланти і кожен може взятися за завдання до душі, не боятися ініціювати. 
    
9. Свій ритм. В процесі відчуйте, наскільки часто ви готові організовувати події, аби не вигоріти. Регулюйте це по ходу справи. Якщо треба, не бійтеся трохи пригальмувати, аби відновитися і почати заново. Ми вийшли на свою формулу поступово (2-3 події та 1-2 лотереї на місяць), але ви знайдіть власну, комфортну вам, аби це було в радість. 
    
10. Головне — діяти. Найменший донат, залучений нами на даний час, складає 10 гривень. Це був донат від пенсіонерки. Він був щирим. Найбільший донат — 10 тисяч гривень. Кожна гривня в боротьбі світла проти темряви є важливою. Не бійтеся зробити щось не так. Мають значення ваші наміри і те, що врешті-решт ви допомагаєте нашому війську. Зовнішня підтримка Україна важлива, але без внутрішньої опори — просто ніяк. 

“Формування комфортної спільноти — наш порятунок у часи інформаційної війни. Бо наш ворог хоче знищити нас не тільки фізично. Для мене “Культ_о_Во” став цим рятівним колом. Спільнотою, де збираються такі ж як і я люди, які вірять у нашу Перемогу і які відкривають серця новому досвіду, — розповідає комунікаційниця, співзасновниця волонтерської ініціативи Анна Дерев’янко. — Якось до нас прийшов чоловік років 45, який останній раз малював ще в школі. І це неймовірно, що він подолав внутрішні бар’єри і прийшов до нас творити. І, звісно, підтримувати наших захисників та захисниць”.

“Культ_о_Во — це про те, що немає маленьких людей, — говорить дизайнер, співзасновник ініціативи Вал Корнєв. — Нас усіх часто захоплює відчай від того, що ми не можемо на щось вплинути. Але речей, на які ми можемо вплинути, більше ніж ми гадаємо. І ми маємо думати не про те, що не можемо змінити, а робити усе, що в наших силах, щоб змінити усе, що в наших силах. Нам ніколи не осягнути, який вплив має та чи інша добра справа. Але навіть одна добра справа має значення. Одна добра справа на день — це не так багато, чи не так? У “Культ_о_Во” у нас культ маленьких добрих справ, якщо хочете. У нас є сила це робити і ми це робимо. Кожен може щось робити, адже 1000 маленьких добрих справ — це вже одне велике коло радості на поверхні води відчаю. Немає маленьких людей. Ми усі маємо значення і у нас є сила”.

“Культ_о_Во — це можливість зробити свій внесок у перемогу світла над темрявою, — додає Вал Конєв. —  Культ_о_Во — це острівець тепла та взаємодопомоги, який генерує ресурси для допомоги нашому війську. Культ_о_Во — це про простих людей, яким не байдуже. Культ_о_Во — це круто, будьте як Культ_о_Во”. 

“Ми не з тих, хто збирає мільйони. Так, це правда. Ми збираємо тисячі гривень на наше військо і при чьому допомагаємо цивільним знайти внутрішній ресурс у такий складний час. Але я вірю, що наш скромний пазл є не менш важливим у великій картині української Перемоги. Кожен пазл на своєму місці і має значення. Тому закликаю всіх і кожного ставати такими пазлами на полотні української сили. Незалежно ні від яких зовнішніх обставин, ми повинні бути міцною внутрішньою опорою для Сил добра”, — підсумовує Любов Єремічева. 

Сторінка ініціативи, де можете слідкувати за майбутніми анонсами та пропонувати співпрацю.

Світлини Даніеля Свідерського та інших учасників спільноти з архіву ініціативи

“Культ_о_Во” спеціально для Громадського Простору