Революційний закон про «прозоре будівництво»: що і як необхідно оприлюднювати?

З прийняттям змін до закону щодо публічних закупівель змінилися не лише документальні форми, але й з’явилася вимога щодо оприлюднення кошторисів, формату інформації й чітких термінів оприлюднення. Експерти U-LEAD під час інформаційної сесії «Прозоре будівництво: законодавчі новації» роз’яснювали, що і як необхідно оприлюднювати за результатами публічних закупівель у будівництві.

Загальна мета законодавчих змін — максимально наблизити процедуру публічних закупівель до європейського законодавства, підвищення рівня підзвітності та прозорості ОМС під час закупівель послуг та робіт з поточного і капітального ремонту. Новації покликані зменшити кількість винятків із закупівельного законодавства під час дії правового режиму воєнного стану.

Основні зміни, що запроваджуються згідно із Законом України від 19.09.2024 №3988-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі», стосуються договорів на закупівлю послуг і робіт з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єктів будівництва.

Відтепер, як зазначила радниця з питань децентралізації та місцевого самоврядування Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Черкаській області Юлія Поліщук, невід’ємними додатками договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, а також реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси. Теж стосується і робіт з будівництва об’єктів з розробленням проєктної документації. Певні вимоги зміни до закону передбачають і до змісту та формати оприлюднення такої інформації.

Для яких видів закупівель запрацюють оновлені вимоги:

• Послуги з поточного ремонту.
• Роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва.
• Послуги з поточного ремонту з розробленням проєктної документації.
• Роботи з будівництва об’єктів з розробленням проєктної документації.
• У разі внесення змін до договору закупівлі – у випадку зміни цін на матеріальні ресурси.

Радник з питань муніципального управління та відновлення Регіонального офісу U-LEAD у Закарпатській області Сергій Тереля зазначив:

«Оновлені вимоги законодавства охоплюють усі сфери, пов’язані з будівельними роботами. Зокрема, це стосується поточних ремонтів об’єктів державної та комунальної власності, поточного ремонту автомобільних доріг, будівництва, ремонту та реставрації об’єктів будівництва, забезпечення будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд. Ці вимоги поширюються на всіх замовників, що мають дотичність до будівельних робіт».

Терміни оприлюднення: 3 і 10 робочих днів

Серед новацій закону і чіткі терміни публікації цієї інформації, які є різними для різних видів договорів. Загальне правило відтепер для закупівель під час воєнного стану від 50 тисяч грн — це оприлюднення звіту про договір та всіх додатків до нього (в т.ч. з інформацією про ціни на матеріальні ресурси) протягом 3 робочих днів з дня укладення.

«Раніше термін публікації у 10 днів звіту про укладання договору діяв для закупівель на суму більше 50 тис. грн, але менше 1,5 млн грн. Тепер законом в більшості випадків встановлені терміни у 3 робочих дні, але з різною точкою відліку», — акцентував Сергій Тереля.

При укладенні договору про закупівлю послуг з поточного ремонту або робіт з будівництва оприлюдненню підлягає договір про закупівлю з усіма додатками (в т.ч. інформацією про ціни на матеріальні ресурси) у термін протягом 3 робочих днів з дня укладення. При цьому у замовника під час воєнного стану є можливість не розкривати своє місцезнаходження або підрядника. У випадку внесення змін до договору також діє норма про оприлюднення повідомлення про внесення змін та/або оновлених цін на матеріальні ресурси протягом 3 робочих днів з дня внесення змін (повідомлення має включати всі зміни до істотних умов договору). У випадку складання договірної ціни, уточненої відповідно до затвердженої проектної документації (для закупівель послуг з поточного ремонту з розробленням проектної документації, робіт з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації) діє норма щодо оприлюднення повідомлення про зміни, протягом 3 робочих днів з дня складання уточненої договірної ціни. До такого повідомлення додається уточнена договірна ціна (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі.

Окремо у законі прописаний термін оприлюднення інформації для закупівель для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд протягом 10 робочих днів. Але ці зміни наберуть чинності з 22 грудня 2024 року.

Оприлюдненню підлягає звіт про договір, який має містити: найменування замовника, назву предмета закупівлі, ціну, зазначену в договорі про закупівлю та інформацію про ціни на матеріальні ресурси.

Що саме необхідно оприлюднювати та у якому форматі?

Експерти також акцентували увагу на деяких нюансах інформації, яку необхідно оприлюднювати. Поняття інформації про ціни на матеріально-технічні ресурси не нове для абсолютної більшості замовників і підрядників. В розумінні новацій законодавства до її складу входять: найменування матеріального ресурсу (з характеристиками), одиниця виміру, кількість, відпускна ціна, вартість транспортування, заготівельно-складські витрати та країна походження. Ця інформація міститься у підсумковій відомості ресурсів або відомості ресурсів до локального кошторису, які унормовані Кошторисними нормами України «Настанова з визначення вартості будівництва».

Країна походження визначається згідно статті 41 Митного кодексу України та Правил визначення країни походження товарів відповідно до Угоди про створення зони вільної торгівлі між державами-учасницями ГУАМ, яка ратифікована Україною 23 лютого 2024 року і набрала чинності для України 28 березня цього року.

«Тож згідно з Правилами, країною походження товару вважається країна, де товар був вироблений або підданий достатній обробці. Фасування, пакування чи розділення на частини в певній країні не буде вважатись країною походження. Документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару», — додав Сергій Тереля.

Також варто звернути увагу і на спосіб оприлюднення інформації про ціни на матеріальні ресурси. Її замовник має подавати у машинозчитувальному форматі. Проте, як зазначив Сергій Тереля, саме таке формулювання «машинозчитувальний» формат на сьогодні не передбачене і не визначене жодним іншим нормативним актом. Схоже за змістом формулювання «машиночитаний» формат міститься у Положенні про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних.

Згідно з цим Положенням, машиночитаний формат — це формат даних, структурований таким чином, що дає змогу ідентифікувати, перетворювати та отримувати конкретні дані, включаючи окремі факти та їх внутрішню структуру, без участі людини. Це текстові дані в форматах RTF та DOC(X), структуровані дані в форматі XLS(X), графічні дані – в форматі JPG (JPEG), архів даних – в форматах ZIP та 7z.

Однак, у Положенні про набори даних не вказаний формат PDF, який використовують 90% замовників, згідно з пунктом 15 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082. Згідно з цією нормою, договір про закупівлю, додатки до договору про закупівлю, зміни до договору про закупівлю розміщуються замовником в електронній системі закупівель у форматі PDF. Згідно з роз’ясненням на Прозорро Infobox, до машиносчитного формату також відноситься PDF, що був перетворений з Word.

Отже, поки очікуємо на додаткові НПА та роз’яснення, використовуємо те, що закріплене Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних.