Ратифікація Конвенції Тромсо: як відкрити нову сторінку у сфері доступу

Україна має ратифікувати Конвенцію Ради Європи про доступ до офіційних документів. Цим кроком ми покажемо лідерство України в темі доступу до публічної інформації – зокрема і на міжнародній арені. Перші кроки для цього вже зроблені, надалі необхідні зусилля МЗС, Президента України та Верховної Ради. 

Про це йшлося під час експертного обговорення, яке відбулося 16 грудня 2019 року. Його організатором став Центр демократії та верховенства права. Учасники заходу закликали Міністерство закордонних справ підтримати ініціативу ратифікації Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів та подати Президенту України відповідні пропозиції щодо ратифікації цього міжнародного документу.

Ще у квітні 2018 року Україна підписала Конвенцію Ради Європи про доступ до офіційних документів (Конвенцію Тромсо). Це перший міжнародний документ, у якому держави не лише визнають право на доступ до інформації, а й погоджуються забезпечувати таке право і співпрацювати у сфері доступу. Зокрема, країни-учасниці створять міжнародні моніторингові органи.

Втім, для цього необхідно, щоб Україна ще ратифікувала Конвенцію. Парламент нового скликання вже зробив перший крок: 11 вересня 2019 року Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики ініціював процес ратифікації документа. Зазначимо, що Центр демократії та верховенства права з 2018 року закликає українську владу ввести Конвенцію в дію.

Конвенція набуде чинності лише після ратифікації у 10 країнах. Наразі це зробили 9 держав. “Для України це історичний шанс запустити конвенцію в дію, ставши десятим підписантом. Так, Рада Європи надає їй велике значення, адже з 2009 року не розробляє нових документів у цій сфері. І це перша конвенція Ради Європи де детально описана тема доступу до інформації”, –  наголосив Тарас Шевченко, директор ЦЕДЕМ.

Свій крок до ратифікації вже зробило Міністерство юстиції. За словами Валерії Коломієць, заступниці Міністра юстиції України, 9 грудня 2019 року відомство за погодженням інших центральних органів виконавчої влади підготувало пропозиції щодо ратифікації Конвенції та передало їх до Міністерства закордонних справ.

“Так, український закон “Про доступ до публічної інформації” надає ширші гарантії для громадян, ніж у Конвенції, але вона потрібна. Адже часто державні органи маніпулюють цією темою чи посилаються на відсутність знань –  що означає часті відмови для громадян, і це негативне для суспільства явище”, –  наголосила вона. 

Додамо, що відповідно до статті 1 цієї Конвенції у разі, якщо українське законодавство надає громадянам ширші права, ніж цей міжнародний документ, застосовуватися будуть норми саме національного законодавства.

А ключовим етапом для вступу в дію Конвенції стане ратифікація документа у Верховній Раді. Парламент минулого скликання вже розглядав це питання у 2018 році, однак депутатам забракло голосів. 

Для України ратифікація Конвенції Тромсо є передусім історією успіху, адже наша країна стане прикладом для Європи (зокрема –  у сфері доступу), а не лише перейматиме досвід. “Конвенція Тромсо доведе, що Україна стоїть на демократичному шляху. Країна захищає себе від зовнішньої агресії, тож тут народжуються нові практики у інформаційній сфері. І ми можемо посилити імідж України як держави, здатної втілювати найкращі ідеї”, –  вказала Олександра Павловська, програмна менеджерка Internews.

Головним нововведенням Конвенції Тромсо для України стане створення нових органів: Групи міжнародних експертів та Наради сторін. Так, учасники Групи будуть стежити за застосуванням положень документа, вивчати досвід країн та обмінюватися ним. Зокрема, для цього експерти зможуть співпрацювати із громадським сектором.

Другим органом Конвенції стане Нарада сторін – комісія з представників країн-учасниць, яка розглядатиме зміни до документа та вивчатиме рекомендації експертів.

За словами Христини Буртник, юристки Центру демократії та верховенства права, українські експерти вже мають ідеї з покращення Конвенції. Зокрема, у документі немає чітких строків для надання інформації громадянам. В той час, як український закон встановлює чітку межу –  п’ять робочих днів. Експерти готові надавати свої пропозиції після ратифікації Конвенції.

Наразі ж пропозиції щодо ратифікації Конвенції Тромсо Міністерство закордонних справ має передати Президенту. Лише глава держави може внести законопроект про ратифікацію цього документу до Верховної Ради. Учасники експертного обговорення погодились та закликають МЗС підтримати ініціативу та якомога швидше звернутися до Президента з відповідними пропозиціями щодо ратифікації цього важливого міжнародного документу.