Путівник корупціонера, або найпоширеніші способи уникнення відповідальності..

«В Україні активно протидіють корупції...»! Не можна сказати, що антикорупційна діяльність практикується ефективно, проте принаймні подібними гаслами рясніють шпальти українських ЗМІ. Звичайно ж ...

7062
Путівник корупціонера, або найпоширеніші способи уникнення відповідальності..

«В Україні активно протидіють корупції…»! Не можна сказати, що антикорупційна діяльність практикується ефективно, проте принаймні подібними гаслами рясніють шпальти українських ЗМІ.

Звичайно ж законним завершенням кожного акту проти корупції є застосування до винного справедливого покарання. Але із досліджень відомо, що більшість корупціонерів несуть мінімальні, а той зовсім не несуть будь-яких негативних наслідків. Чому так? Причина ховається в національному законодавстві. Останнє допускає чимало способів уникнення адміністративної, кримінальної чи цивільно-правової відповідальності, які з боку закону, не можна назвати неправомірними, а от зі сторони логіки, моралі, здорового глузду вони є явно несправедливими, маніпулятивними.

Корупція за корупцію. 

Просте пояснення цього способу: будь-яку проблему можна вирішити за допомогою хабара. Аналіз адміністративної та кримінальної судової практики свідчить про те, що ця схема успішно спрацьовує і при ухиленні особи від відповідальності за корупційні правопорушення і злочини. Найперше неправомірну грошову винагороду отримують службові особи за не притягнення осіб до кримінальної відповідальності, закриття кримінальної справи, незастосування адміністративного стягнення тощо. Зокрема, Суворовський районний суд міста Херсону у своєму вироку №2120/4126/12, застосував покарання до оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків лінійного відділу на станції Херсон УМВС України на Одеській залізниці, оскільки останній не притягнув до кримінальної відповідальності особу, у якої були вилучені наркотичні засоби (конабіс), за отримання хабара. Аналогічно Голосіївським районним судом міста Києва (постанова №2601/7564/12) притягнуто до адміністративної відповідальності головного спеціаліста відділу контролю за благоустроєм Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації за не складання відносно особи протоколу про адміністративне правопорушення, щодо торгівлі без відповідних дозвільних документів за отримання від порушника однієї тисячі гривень.

Мінімальне покарання.(У цьому випадку мінімум краще!)

Справа в тому, що практично у більшості випадків усі покарання, що застосовуються до корупціонерів мають мінімальний розмір. Наприклад, у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності та накладенні адмінстягнення за корупційне правопорушення, його розмір у майже двох третинах проаналізованих справ не перевищує нижньої межі санкції. Так, якщо стаття 172-2 КУпАП передбачає накладення штрафу розміром від 50 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то штраф здебільшого становить 50(850грн). От, Сахновщинський районний суд Харківської області при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності Багаточернещинського сільського голови за фактично одноособове, без обговорення на засіданні рішення сільської ради про своє преміювання на суму 2328 грн., наклав стягнення у вигляді штрафу (850 грн.) з конфіскацією неправомірної вигоди.

У свою чергу, Теребовлянський районний суд Тернопільської області, розглядаючи справу за обвинуваченням Сущинського сільського голови в одноосібному встановленні собі надбавки за вислугу років без погодження відповідної ради у розмірі 485 грн., застосував стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. та конфіскації неправомірної вигоди.

В обох випадках було заподіяно матеріальну шкоду місцевому бюджету, суб’єкти повністю визнали свою вину та щиро розкаялися. Відрізняються, зокрема, розмір (приблизно у 5 разів) та вид матеріальної виплати. Проте, розміри стягнення однакові – мінімальні.

Протлумачити так як треба… 

«Кожна голова має свій розум». – це українське прислів’я дуже вдало характеризує тлумачення судами одних і тих же понять законодавства. Ніхто точно не знає скільки насправді смислових форм може мати одна і та ж правова норма. Протлумачити норму так, як потрібно, можна і при звільненні від відповідальності.

Наприклад, у чинному Кодексі України про адміністративні правопорушення суперечливо розуміються такі поняття, що є умовами звільнення від відповідальності за Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», як: «використання в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв’язку з виконанням службових повноважень» (стаття 172-8 КУпАП), «сільська місцевость» чи «сфери охорони здоров’я» (стаття 172-7 КУпАП)».

Так, Овідіопольський районний суд Одеської області, розглядаючи справу за обвинуваченням директора комунального підприємства Овідіопольської селищної ради, закрив справу у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. При мотивуванні свого рішення, суд взяв до уваги пояснення обвинуваченого про те, що він проживає у селищі Овідіополь, тобто у сільській місцевості.

Однак, суддею Таращанського районного суду Київської області було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-6 КУпАП і призначено стягнення у вигляді штрафу розміром 510 грн. начальнику управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі (смт. Рокитне). Обвинувачений у судовому засіданні заперечував свою вину, посилаючись на саме на те, що Рокитне є селищем, тобто сільською місцевістю. Проте такі його доводи, судом були спростовані.

У свою чергу Березнівський районний суд Рівненської області наклав стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. на директора Зірненського сільського будинку культури за порушення вимог про конфлікт інтересів.

Щодо тлумачення сфери охорони здоров’я, то Кіровський міський суд Луганської області постановив рішення про закриття провадження у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення стосовно завідувача епідеміологічним відділом державного закладу «Кіровська міська санітарно епідеміологічна станція». Судом зокрема було встановлено, що завідувач працює в галузі охорони здоров’я, а саме у епідеміологічному відділі ДЗ «Кіровська міська СЕС», а тому на підставі статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» відлягає звільненню від відповідальності.

Однак, суддею Залізничного районного суду міста Львова було визнано винним головного санітарного лікаря Золочівського району-головного лікаря Золочівської районної санепідемстанції у порушенні вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн.

Суддею Пирятинського районного суду Полтавської області також було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення встановлених вимог щодо неповідомлення про конфлікт інтересів головного лікаря Пирятинської районної СЕС.

Уникнути відповідальності можна неправильно обчисливши строк. 

Згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення, стаття 38 визначає строки накладення адміністративних стягнень. Між частинами 2, 3 і 4 цієї статті є конкуренція. Кожна із частин відповідно визначає наступні строки: три місяці з дня вчинення правопорушення, тримісячний строк з дня виявлення і місячний з дня винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи. Для того, щоб уникнути відповідальності якраз і застосовується найчастіше місячний строк з моменту винесення постанови про відмову, або, рідше, тримісячний з моменту вчинення (залежності від обставин справи).

Наприклад, Апеляційний суд Кіровоградської області задовольнив апеляційну скаргу в частині пропущення місячного строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого частиною четвертою вищезгаданої статті. Суд роз’яснив: «районний суд, накладаючи 26 квітня 2012 року адміністративне стягнення на порушника за ч. 2 ст. 172-2 КУпАП, не звернув увагу на те, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно цієї особи винесена 23 березня 2012 року, а тому на час накладення адміністративного стягнення по даній адміністративній справі сплинув місячний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч. 4 ст. 38 КУпАП, який закінчився 23 квітня 2012 року. Тим самим, накладення судом першої інстанції на особу адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 172-2 КУпАП, поза межами строку, передбаченого ч. 4 ст. 38 КУпАП, є незаконним».

На противагу такому підходу, Апеляційний суд Дніпропетровської області, встановлюючи обґрунтованість і законність рішення Петриківського районного суду щодо неправомірних дій начальника міліції громадської безпеки Петриківського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, вказав на обґрунтованість та доведеність у судовому засіданні вини порушника. Щодо пояснень апелянта про порушення місячного строку накладення стягнення відповідно до ч. 4 статті 38 КУпАП, апеляційний суд погодився із строками накладення стягнення, які застосував районний суд. Свою позицію апеляційний суд роз’яснив у такий спосіб: «дійсно ч. 4 ст. 38 КУпАП передбачено, що у разі відмови у порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову у порушенні кримінальної справи або про її закриття. Однак, дія вказаної норми закону розповсюджується виключно на ті випадки, коли вирішується питання накладення на правопорушника адміністративного стягнення після закінчення, передбаченого ч. 3 ст. 38 КУпАП, тримісячного строку з дня виявлення корупційного правопорушення».

Звільнення від покарання з випробуванням 

Даний вид звільнення від кримінального покарання застосовується дуже часто. Стаття 75 Кримінального кодексу України містить вичерпний перелік покарань, від яких особа може бути звільнена з випробуванням. До них належать: покарання у вигляді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п’яти років. Якщо ж будь-яке із цих покарань, у санкції статті непередбачено, то не біда. У судовій практиці немає нічого неможливого. Так, Липовецький районний суд Вінницької області, всупереч нормам закону, які чітко передбачали застосування до винного покарання у вигляді штрафу (зважаючи на зворотну дію кримінального закону в часі), призначив покарання у вигляді позбавлення волі. Згодом винного звільнено від покарання з випробуванням, чим мінімалізовано усі негативні наслідки, які останній міг понести через вчинення корупційного злочину.

Адміністративна чи кримінальна відповідальність – автоматичне уникнення цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності?

На відміну від інших видів юридичної відповідальності, до яких корупціонери в певній мірі притягаються, цивільно-правової відповідальності вони уникають дуже часто. Причиною цьому є помилкове враження органів влади, фізичних і юридичних осіб про поняття відшкодування шкоди, завданої корупційним діянням.

Мають місце ситуації, коли корупціонера притягають до юридичної відповідальності і накладають стягнення у вигляді штрафу, конфіскації майна, позбавлення волі тощо, та, в майбутньому, не вимагають відшкодування ним завданої шкоди.

Згідно Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», якщо корупційним діянням порушено права, завдано матеріальну або моральну шкоду фізичній або юридичній особі, державі — можуть додатково звернутись до суду за захистом своїх прав та відшкодуванням шкоди.

Однак, органи державної влади не завжди застосовують дану норму. На даний час в Єдиному державному реєстрі є лише близько 25 рішень, згідно яких шкоду було відшкодовано.

В країні, де суди кожного дня виносять рішення про притягнення винних осіб до відповідальності за корупційні діяння, де суми шкоди, завданої корупцією, вимірюються мільярдами, такі цифри є по меншій мірі смішними.

Крім того, факт вчинення корупційного правопорушення у великій частині випадків не тягне всупереч закону «Про засади запобігання і протидії корупції» застосування також і дисциплінарної відповідальності.

Штраф без конфіскації як спосіб економії. 

З судової практики досить часто видно, що корупціонери несуть весь тягар покарання за рахунок тих таки ж матеріальних засобів (в основному це гроші), одержаних в результаті вчинення корупційних дій.

Для прикладу за ст. 172-2 КпАПУ, порушення обмежень щодо використання службового становища тягне накладення штрафу з конфіскацією незаконно одержаної неправомірної вигоди матеріального характеру.

Тобто, при визнанні особи винною у вчиненні цього корупційного правопорушення, суд повинен застосувати і штраф, і конфіскацію неправомірної вигоди. Проте, майже у третині справ про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення обмежень щодо використання службового становища стягнення застосовується лише у вигляді штрафу без конфіскації неправомірної вигоди. При тому суд жодним чином не обґрунтовує у свої рішення такої своєї позиції, не дається жодного тлумачення цьому.

Для прикладу, Дарницький районний суд м.Києва при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності начальника гаража державного підприємства за одержання неправомірної вигоди у грошовому виразі шляхом виконання ремонтних робіт автомобіля без офіційної реєстрації та нарахування суми робіт, застосував санкцію тільки у вигляді штрафу.

Або Сквирський районний суд Київської області у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 172-2 КУпАП державного виконавця за використання наданих йому за посадою службових повноважень та пов’язаних з цим можливостей для одержання неправомірної вигоди в сумі 255 грн. наклав стягнення знову ж таки тільки у вигляді штрафу.

Отож, у таких випадках замість того, щоб порушник поніс два негативних наслідки у вигляді штрафу та повернення неправомірно одержаної матеріальної вигоди — винна особа нестиме лише один — штраф.

Отож, шановні потенційні корупціонери – користуйся на здоров’я даним путівником та уникайте відповідальності! Бо, закон як дишло, куди повернув– туди й вийшло!

Публікацію підготовлено за сприяння програми „Громадянське суспільство та належне врядування” МФ „Відродження”.

Джерело: ІПЦ «НАШЕ ПРАВО»
Автор: Юлія Стасюк, Галина Кунька, Богдан Зелений


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Реєстрація на серію воркшопів та закритих зустрічей з відбудови та розвитку власних ресурсів під час війни

«Своїм прикладом хочу показати, як можна допомагати»: дніпровський музикант евакуює людей із Донеччини

А ви готові приєднатися до руху самоорганізації?

Рятувальники Дружківської громади отримали спеціалізоване обладнання для роботи під час війни

Проєкт «Добрі сусіди – одна країна» підготував серпневу навчальну кампанію

«Оперативна допомога при посттравматичному стресовому розладі» — новий серіал на Дія.Цифрова освіта