Привід сексизму в соцмережах: про що постять у своїх ФБ онлайн-медіа

Соцмережі часто звинувачують у тому, що вони допомагають просувати популізм і маніпулювати громадською думкою. А як щодо сексизму? В українських онлайн-медіа нерівнозначно представлені жінки та ...

гендер
Привід сексизму в соцмережах: про що постять у своїх ФБ онлайн-медіа

Соцмережі часто звинувачують у тому, що вони допомагають просувати популізм і маніпулювати громадською думкою. А як щодо сексизму? В українських онлайн-медіа нерівнозначно представлені жінки та чоловіки. Згідно з дослідженнями ІМІ, про чоловіків утричі-вчетверо більше згадок, ніж про жінок (76 до 24%, якщо бути точними). І це ще протягом останніх п’яти років рівень залученості жінок покращився на цілих 11 (експертки) і 15% (героїні матеріалів). 

Про соцмережі таких досліджень ще не робилося. Тож експерти ІМІ вирішили проаналізувати зображення в матеріалах, які публікуються на фб-сторінках онлайн-медіа.

ЯК РОБИЛОСЯ ДОСЛІДЖЕННЯ?

Експерти ІМІ проаналізували пости, які опублікували 16 топових українських онлайн-медіа *, на своїх офіційних сторінках у фейсбуці. До вибірки потрапило 2015 дописів, що вийшли протягом тижня. Під час дослідження виявилося, що фейсбук не дозволяєпобачити всі пости, які вийшли на сторінці окремого медіа протягом певного дня, якщо минув певний час. Перевірку здійснювали на кількох стаціонарних комп’ютерах з різними IP-адресами, на різних мобільних телефонах на системі IOS та Android, і всюди був цей технічний баг. Експерти ІМІ припускають, що алгоритми показують користувачеві лише топові пости за минулий час. Також експерти ІМІ намагалися “витягнути” пости через поле “пошук” фейсбуку та через сайти-плагіни, однак під час перевірки виявилося, що плагіни теж показують не всі дописи, які було опубліковано певного дня. Єдиний варіант – ручне скролення та фіксація через Chrome-додаток “Media Mоnitor”. У межах дослідження до уваги бралися лише фотографії, на яких були зображені тільки чоловіки або тільки жінки. 

ЯКА СИТУАЦІЯ СЬОГОДНІ?

Дослідження показало, що ситуація з рівністю в соцмережах виглядає гірше, ніж на сторінках онлайн-медіа. Виявилося, що зображення чоловіків траплялися у фб-постах онлайн-медіа вп’ятеро частіше, ніж зображення жінок. 

Із загальної кількості досліджуваних зображень 40,6% припало на зображення тільки чоловіків. Для порівняння: на фотографії, де зображені тільки жінки, припало лише 7,6%. 

Ще 22,4% становили фотографії з абстрактними зображеннями, 17,7% – світлини, де були зображені обидві статі, 4,9% – фото натовпу і 6,8% – інше. 

Високий відсоток фотографій чоловіків може свідчити про те, що більд-редактори не завжди ставлять зображення жінок до “серйозних тем”. 

Якщо взяти загальну кількість зображень, де траплялися фотографії лише жінок, то можна прослідкувати топ-5 тем: кримінал – 16,4%, здоров’я – 15,1%, міжнародна тематика – 14,6%, новини про суспільство – 14,6%, шоу-біз або новини жовтої преси – 13,7%.

Дещо інші відсотки зафіксовано щодо чоловіків. Стосовно загальної кількості зображень, де траплялися фотографії лише чоловіків, можна прослідкувати такі топ-5 тем: політика – 35,5%, кримінальна тематика – 16,1%, міжнародна тема – 15,2%, суспільство – 4,4%, а також по 3,7% стосувалися тем скандалу та війни.

Так, у трьох топтемах, де найчастіше траплялися зображення чоловіків, чітко прослідковується мізерний співвідсоток зображень жінок. Якщо взяти 100% фото, які стосувалися теми політики, то лише на 4% були тільки жінки, водночас на 96%фотографій були зображені виключно чоловіки. У новинах, що стосувалися кримінальної тематики, жінки траплялися на 16% зображень, відповідно чоловіки – на 84% фото. Схожа ситуація з новинами, що стосувалися міжнародної тематики: лише на 15% фотографій були зображені тільки жінки, водночас чоловіки – на 85% світлин.

Під час дослідження експерти ІМІ зафіксували ще один цікавий критерій: скільки місця займає обличчя людини на фотографії. У чоловіків та жінок виявилися дещо схожі відсотки. Так, на фотографії великим планом зафіксовано 20% жінок та 21% чоловіків. Відповідно, у 80% фотографій жінок та в 79% світлин чоловіків було видно не лише обличчя, а й тулуб людини (тобто загальний кадр).

Крім того, експерти зафіксували досить високий відсоток матеріалів  з “безособовими” фотографіями. 25,3% опублікованих новин загальної кількості промонітореного контенту взагалі не містили зображень людей. Таким чином, навіть кількість фотографій з абстраціями втричі перевищила число зображень жінок у фб-постах онлайн-медіа. 

Також один матеріал стосувався трансгендерної особи, але відсоток матеріалу загальної кількості промоніторених зображень нижче 0,1%.

***

Відповідальність щодо рівного представлення жінок та чоловіків повністю лежить на редакторах медіа. Експерти ІМІ рекомендують редакторам та журналістам сісти і порахувати: а ви у своєму ЗМІ точно рівномірно залучаєте жінок і чоловіків? Рекомендуємо також визначити теми, в яких у вашому ЗМІ повністю відсутні чи присутні тільки жінки або тільки чоловіки.

Пам’ятайте про цільову аудиторію: ви робите матеріали для жінок також. Нагадаємо, що, згідно з даними Держкомстату, станом на 2017 рік в Україні 53,6% населення – це жінки. Тому намагайтеся балансувати свій контент за гендерним принципом.

Вплив соцмереж на формування громадської думки зараз зростає, тому важливо нагадувати фоловерам, що і жінки, і чоловіки разом беруть участь – і є відповідальними – за економічний, соціальний і політичний розвиток України як європейської демократичної держави.

Моніторинг проходив з 24 по 30 липня 2019 включно. До моніторингу увійшло 2015 постів офіційних фейсбук-сторінок 16 українських онлайн-медіа: “Обозреватель”, “Сегодня”, 24 канал, ТСН, “Страна”, УП, РБК-Україна, УНІАН, “Гордон”, “Новое время” (М), Ліга (М), Укрінформ (М), “Дзеркало тижня” (М), “Цензор” (М), “Тиждень” (М), Інтерфакс (М). У дужках зазначена літера М біля тих ЗМІ, що підписали меморандум. 

З методологією можна ознайомитися за посиланням.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконує міжнародна організація Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews Network.

Яна Машкова,
медіаекспертка Інституту масової інформації

 

Джерело: ІМІ.


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Новий безоплатний курс про терапевтичне письмо від Ірени Карпи

В американському університеті презентували виставку з історії «Щедрика»

Клуб Добродіїв шукає менторів/ок для участі в проекті підтримки підлітків

"Майбутнє конкурентоспроможності Європи" та його уроки для євроінтеграції України

Рейтинг інституційної спроможності відновлення малих і середніх громад до 150 тис. мешканців на прикладі Дніпропетровської області (пілот)

Кодимська громада розпочала розробку стратегії розвитку