Як залучати ресурси на відбудову та розвиток: На Прикарпатті стартує Школа проєктного менеджменту
В Івано-Франківську презентували проєкт «Проєктна діяльність, як дієвий інструмент сталого розвитку громад Прикарпаття». Його мета — посилити компетенції муніципальних посадовців із проєктного ...
В Івано-Франківську презентували проєкт «Проєктна діяльність, як дієвий інструмент сталого розвитку громад Прикарпаття». Його мета — посилити компетенції муніципальних посадовців із проєктного менеджменту, щоб громади могли ефективно залучати ресурси для відбудови та розвитку. Адже, в Україну йдуть мільйони доларів міжнародної допомоги на відбудову, відновлення та розвиток. Часто за них конкурують громади. І отримують ті, хто вміє написати проєктну заявку, якісно реалізувати та не просто прозвітувати, а показати реальний результат і сталість проєктних активностей.
Проєкт до кінця 2023 року реалізовуватиме громадський центр «Еталон» у партнерстві з Івано-Франківською обласною радою.
Про це йшлося під час пресконференції, що відбулася 15 серпня 2023 року у місті Івано-Франківську. У пресконференції взяли участь Василь Гладій, перший заступник голови Івано-Франківської обласної ради, Володимир Попович, заступник директора департаменту економічного розвитку, промисловості та інфраструктури облдержадміністрації, Леся Аронець, голова правління громадського центру «Еталон», та Олена Зварич, керівниця проєкту.
Конкуренція за донорські гроші
Івано-Франківщина, хоч і не є прифронтовою, відчуває на собі всі виклики війни. Регіон прийняв чимало внутрішньо переміщених осіб, інфраструктура працює з перевантаженням, а потреба в ресурсах зростає.
Якщо громада не вміє написати якісну заявку, оформити документацію відповідно до стандартів, вчасно та прозоро звітувати — гроші, які виділяють міжнародні донори, пройдуть повз, — каже Василь Гладій. — Важливо не тільки вміти оформити проєктну заявку, а й успішно реалізувати проєктні заходи та прозвітувати про них. Якщо говорити про тилові громади, ми бачимо: хто навчився працювати з проєктами, той отримує ресурси на відбудову. Решта програє в конкуренції.
Івано-Франківська обласна рада вже має практики співфінансування з обласного бюджету проєктів органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства. Але цих коштів недостатньо — потрібно залучати міжнародну допомогу.
Від ідеї до готового проєкту
Для того, щоб навчитися плавати, треба зайти у воду, — зазначає Володимир Попович. — Так само для того, щоб вміти працювати з проєктами, слід їх готувати та впроваджувати.
Він підкреслює важливість відповідності проєктів громад стратегічним напрямам розвитку регіону. Наразі діє Стратегія Івано-Франківської області до 2027 року, яка в умовах війни фактично стала планом відновлення та розвитку. У січні 2023 року оголосили збір ідей до плану заходів із реалізації Стратегії на 2024-2027 роки.
На сьогодні налічується близько 500 проєктних ідей, які планується виставити на громадське обговорення, а наприкінці року винести на розгляд обласної ради у вигляді систематизованого плану заходів, — розповідає Володимир Попович. — Пріоритет надаватимемо розвитковим проєктам — тим, які забезпечать довгостроковий сталий розвиток громад та області в цілому. Але ідея — це ще не проєкт. Її потрібно «упакувати» так, щоб донор побачив: це не просто витрати, а інвестиція в майбутнє.
Чому Прикарпаття програє сусідам
Олена Зварич, керівниця проєкту, наводить конкретні приклади. Сусідні Закарпатська та Львівська області залучили значно більше міжнародної допомоги та мають більше партнерських проєктів у громадах.
Це не тому, що їм більше потрібно, — пояснює вона. — А тому, що вони вміють працювати з донорами. Івано-Франківщина прийняла чимало переселенців, потреби величезні — але ми програємо в конкуренції за ресурси через брак навичок. Школа проєктного менеджменту має це змінити.
Як це змінити
Безпосередньо про заходи проєкту розповіла Леся Аронець. На першому етапі запланована інформаційно-просвітницька кампанія, яка охопить усі 62 громади Івано-Франківщини. Команда проведе 10 виїзних зустрічей у громадах за кущовим принципом — у районних центрах та більших населених пунктах.
Великі міські громади вже більш досвідчені та залучають ресурси. Але менші громади, особливо утворені у 2020 році, ще не мають такого успішного досвіду, — каже Леся Аронець. — Тому Школа проєктного менеджменту має акумулювати знання й досвід фахівців із написання та реалізації проєктів з Дніпра, Сум, Ізмаїла Одеської області та Прилук Чернігівської області. Ми свідомо запросили, зокрема, тренерів із регіонів, які вже пройшли через окупацію, обстріли, масове переселення. Вони на власному досвіді знають, як писати проєкти в умовах війни, як швидко реагувати на зміни, як звітувати донорам навіть у критичних ситуаціях. Це ще може бути додатковим стимулом для міжрегіональних колаборацій.
Програма передбачає не лише навчання, а й підготовку реальних проєктів із менторським супроводом. На виході громади матимуть готові пакети документів для подання донорам. У грудні запланована зустріч із донорами для ознайомлення громад з наявними проєктами та програмами, а донорів — із потенційними партнерами.
Готуватися до відбудови
Прикарпатські громади мають використовувати всі можливості для залучення державної та міжнародної допомоги. Але для цього потрібні не лише ідеї та бажання — а й конкретні навички роботи з проєктами. Саме цьому і навчатиме Школа проєктного менеджменту.
Після війни в Україні розпочнеться масштабна відбудова, — підсумовує Олена Зварич. — І готуватися до неї треба вже зараз. Громади, які вміють працювати з міжнародними донорами, отримають ресурси першими. Решта залишаться в стороні. Ми не хочемо, щоб Прикарпаття опинилося серед аутсайдерів.


