Протидія дезінформації: європейські підходи та стандарти

16-17 лютого відбувся онлайн-семінар «Протидія дезінформації: європейські підходи та стандарти», організований спільно проєктом «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи ...

Додано:
oksana

media 1716022021
Протидія дезінформації: європейські підходи та стандарти

16-17 лютого відбувся онлайн-семінар «Протидія дезінформації: європейські підходи та стандарти», організований спільно проєктом «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» та Міністерством культури та інформаційної політики України. У заході взяли участь більше 200 осіб, серед яких представники та представниці органів державної влади, міжнародних, громадських організацій, навчальних закладів та медіа.

Під час семінару українські та міжнародні експерти представили європейські стандарти та приклади протидії дезінформації у традиційних та нових медіа.

Розробка всебічного та ґрунтовного підходу до протидії дезінформації в Україні з урахуванням стандартів Ради Європи та досвіду країн ЄС залишається нагальним питанням.

«Події останнього місяця, а саме рішення президента ввести санкції стосовно проросійських каналів ще більше актуалізували тематику протидії дезінформації в Україні», – зауважив Тарас Шевченко, заступник міністра культури та інформаційної політики, під час вітального слова.

Дезінформація – це повідомлення, які навмисно маніпулюють реальністю та фактами з метою нанести шкоду або отримати фінансовий прибуток. Також дезінформацією є сфабрикований чи навмисно змінений аудіо/візуальний контент, спеціально створені конспіраційні теорії чи чутки. Про це розповіла Уршка Умек, Керівниця відділу Медіа Департаменту інформаційного суспільства Ради Європи, а також додала, що ще у 2017 році Рада Європи випустила звіт «Інформаційне безладдя: на шляху до міждисциплінарного підходу до досліджень та вироблення політик», який надає комплексний підхід до дослідження проявів інформаційного безладдя і пропонує нову термінологію, зокрема розрізнення термінів “дезінформація”, “хибна інформація” та “шкідлива інформація”.

Під час панельних дискусій неодноразово підкреслювали, що дезінформація як із внутрішніх, так і з зовнішніх джерел, становить серйозну загрозу для демократії та будь-якого суспільства загалом. Дезінформація породжує безлад, недовіру до державних інституцій, підриває легітимність влади, породжує невиправдану напругу в суспільстві, а також викривлює суспільні дискусії.

«Дезінформацію легко створити і важко спростувати. Протистояти дезінформації можуть лише факти. А факти не користуються таким попитом, як емоційно забарвлена і перекручена інформація», – підкреслив Зураб Аласанія, голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії України.

Комплексне розуміння інформаційного простору, зокрема дезінформації, є ключовим для вироблення дієвої відповіді і створення безпечного середовища, сприятливого для свободи вираження поглядів, яка гарантована статтею 10 Європейської конвенції з прав людини. 

Анка Фельдгузен, Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні, під час свого відеозвернення підкреслила:  «Межі, з одного боку, між легітимним плюралізмом думок, включно із суперечливими, а з іншого – зі шкідливою дезінформацією, не завжди чіткі і зрозумілі, на жаль. Крім того, ми маємо визнати, що вони дуже залежать від нашого власного погляду на світ. І ми також маємо завжди пам’ятати, що будь-які правила, навіть якщо ми створюємо їх із найкращими намірами, можуть стати предметом зловживань або бути використаними проти нас самих. Україна звісно є в авангарді гібридних інформаційних кампаній та дезінформації, саме тому ця тема обговорюється тут багато років і викликає багато суперечок. Ми хоч і маємо потребу захищати інформаційний простір, як це називають тут, також є потреба захищати демократію, свободу вираження і свободу преси, і зважувати їх».

Стосовно дезінформації Рада Європи застосовує підхід на основі прав людини, коли першочергову увагу приділено негативним наслідкам дезінформації саме для здійснення прав людини, зокрема права на вільні й чесні вибори, права на свободу вираження поглядів, право на охорону здоров’я та інші права.

Нещодавно Рада Європи ухвалила низку стандартів, які в комплексі сприятимуть протидії інформаційному безладдю, зокрема:

  • Резолюція  ПАРЄ «Демократія зламана? Як відповісти?» (Democracy hacked? How to respond?) № 2326, в якій ПАРЄ висловила стурбованість у зв’язку з поширенням дезінформаційних кампаній, спрямованих на формування суспільної думки, тенденцій маніпуляцій та іноземного втручання у виборчі процеси;
  • Рекомендація CM/Rec(2018)2 про роль та відповідальність інтернетпосередників;
  • Рекомендація CM/Rec(2020)1 щодо впливу  алгоритмічних процесів на права людини та інші документи.

Фахівці та фахівчині Ради Європи підкреслювали, що застосовуючи заходи для подолання дезінформації, держави мають забезпечити, щоб ці заходи були законними, необхідними в демократичному суспільстві, пропорційними та підлягали постійному нагляду, зокрема з боку парламенту і національних інститутів громадянського суспільства.

«Щоб допомогти Україні реалізувати ці стандарти, медійні проєкти Офісу Ради Європи в Україні, зокрема проєкт «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні», надає експертизу українським партнерам. Наприклад, створено практичний посібник для журналістів «Правила світу інформації: Як українським медіа наблизитися до європейських стандартів», що містить корисні поради для верифікації інформації, цитування джерел інформації, перевірки інформації в соцмережах та блок юридичних порад», – зауважила Олена Литвиненко, в. о. Голови Офісу Ради Європи в Україні. Також Олена Литвиненко зазначила, що Офіс Ради Європи в Україні допомагає наблизити медійне законодавство України до європейських стандартів, підтримує розвиток суспільного мовлення в Україні, щоб протистояти проявам інформаційного безладдя та розвивати критичне мислення медійної аудиторії.

Ремі Дюфло, заступник голови Представництва Євросоюзу в Україні зазначив, що Європейський Союз активно бореться з дезінформацією протягом багатьох років, систематично здійснюючи моніторинг та протидію, а також підкреслив: «Підхід Європейського Союзу полягає в тому, щоб підсилити і надати можливості широкому колу учасників, серед яких громадянське суспільство, медіа, академічні кола, приватний сектор, а особливо онлайн-платформи та рекламодавці, щоб захистити наші демократії від іноземного втручання та дезінформації». Також Ремі Дюфло підкреслив: «Особливо під час інфодемії, пов’язаної з  COVID-19, ми побачили, наскільки можуть бути шкідливими зовнішній вплив та дезінформація для питань безпеки. Надавати дієву відповідть дезінформації, пов’язаній з COVID-19 є  абсолютною необхідністю».

Доктор Тарлах МакГонагл, старший науковий співробітник/викладач Інституту інформаційного права (IViR), юридичного факультету Амстердамського університету, а також доктор Кріштіна Розгоній, доцент Віденського університету, звернули особливу увагу на нове визначення у контексті дезінформації – “інфодемію”, яка є глобальним феноменом, боротися з яким, як і з дезінформацією, варто шляхом багатогранного підходу з відновлення громадської довіри, сприянню соціальній згуртованості, доступу до інформації, яку можна перевірити, та сприянню незалежній журналістиці.

Детально про успішні практики реагування на дезінформацію з боку Європейського Союзу розповіли Юргіс Вілчінскас, другий заступник голови відділу Європейської служби зовнішніх справ та Танел Танг, член групи з підтримки України у Європейській Комісії. Крім того, учасники та учасниці заходу почули про національні підходи до боротьби з дезінформацією в соціальних мережах від представників урядів Швеції та Німеччини, а також експерта з Естонії.

Що стосується України, Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики, наголосив, що у міністерстві питанню протидії дезінформації приділяють особливу увагу: «Мова йде про дві ініціативи, які ми започатковуємо цього року. Перша пов’язана із створенням Центру протидії дезінформації, який буде орієнтований на співпрацю з нашими українськими громадськими організаціями, щоб протистояти російській пропаганді. Зараз триває підбір команди і затверджується концепція. Сподіваємось, що цей центр розпочне роботу вже в березні. Ми зараз контактуємо з нашими колегами в Латвії у сфері стратегічних комунікацій, а також з аналогічними центрами в Європейському Союзі, зокрема у Фінляндії. Одночасно ми розпочали програму координації дій з Міністерством освіти та Мінцифрою щодо проєкту медіаграмотності. Рухаючись цими двома напрямками у співпраці з РНБО, Офісом Віцепрем’єрки з європейської інтеграції, МЗС, Мінцифрою, сподіваємось найближчим часом відповісти на ті виклики, які нам дає російська пропаганда. Плануємо працювати разом з фактчекінговими організаціями заради синхронізації дій і створення спільної платформи, щоб можна було не лише виявляти акти фейків та маніпуляцій, але й протидіяти їм за допомогою позитивних українських наративів».

Серед інших питань, які піднімались на заході:  роль медіарегулятора та суспільних медіа у боротьбі з дезінформацією, реагування на дезінформацію з боку онлайн-посередників, а також важливість медіаграмотності у виявленні та спростуванні дезінформації.

Учасники та учасниці міжнародного онлайн-семінару дійшли висновку, що задля ефективної відповіді дезінформації необхідно об’єднувати зусилля як на міжнародному, так і на національному рівнях. Такий підхід допоможе відповісти на пов’язані з інформаційним безладдям виклики сьогодення.

Доступними за посиланнями є записи першого та другого дня заходу, а також матеріали, які підготували спікери та спікерки.

Проєкт «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» має на меті зміцнити роль медіа, їхню свободу та безпеку.

Слідкуйте за новинами проєкту на Facebook https://www.facebook.com/CoEUPSIS/


Тематика публікації:                      

Останні публікації цього розділу:

Квіти пам’яті для учасників Медвинського повстання і жертв більшовицького терору

19 жовтня - Всеукраїнський день відповідальності людини. Долучайтеся до відзначення!

Відбувся тренінг "Молодіжне лідерство в громаді та створення власної команди"

«Тест-драйв професій для дівчат»: ЄС усуває гендерні стереотипи у профтехосвіті

Українська соціальна академія розпочинає проєкт з покращення якості соціальних послуг в громадах

У Волновасі, Маріуполі та Вугледарі жінки навчались розвитку підприємництва в умовах пандемії