Проблеми родин зниклих безвісти: результати дослідження у Рівненській області

У Рівному презентували результати дослідження потреб і проблем родин зниклих безвісти. Опитування провели ГО «Центр креативу» спільно з ГО «Чайка» за підтримки Міжнародної комісії з питань зниклих ...

3
Проблеми родин зниклих безвісти: результати дослідження у Рівненській області

У Рівному презентували результати дослідження потреб і проблем родин зниклих безвісти. Опитування провели ГО «Центр креативу» спільно з ГО «Чайка» за підтримки Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти.
Експертка, дослідниця Тетяна Мельник розповіла – «Дослідження охопило 16 громад Рівненської області та включало опитування родичів, чиї близькі зникли під час повномасштабної війни. Один із ключових викликів для родин — відсутність системної комунікації з військовими структурами. Часто рідні не можуть отримати жодної офіційної інформації про обставини зникнення, а у випадках прикомандирування до інших частин — відповіді з різних джерел суперечать одна одній».

28

експертка Тетяна Мельник

Спілкування з відповідальними державними структурами переважно відбувається позитивно, про негативний досвід повідомили незначний відсоток учасниць, а саме :
з ТЦК та СП – 10%;
з військовою частиною – 27,1%
з Національною поліцією – 7,1%
з іншими – 10,6%
Учасниці опитування повідомляли про затримки у проведенні службових розслідувань, небажання командування надавати документи, а іноді — на спотворення інформації у звітах.

Дослідж1
У соціальній площині родина також частково зазнають травматизацію, значною проблемою є реакція оточення. Респондентки зазначили, що часто стикаються з емоційно тиснучими або некоректними висловлюваннями: співчуття без запиту, поради «змиритися», припущення про смерть, запитання про грошові виплати. У деяких випадках люди повідомляють про плітки або заздрість з боку знайомих, що додатково ускладнює повсякденне функціонування. Це створює умови соціальної ізоляції та посилює стресовий стан.
Попри психологічні труднощі, більшість жінок не звертаються за професійною допомогою до психологів та інших фахівців. Основними бар’єрами є:
• відсутність усвідомлення потреби (42,4%),
• нестача інформації про фахівців (25,9%),
• упередження щодо отримувачів психологічної допомоги (16,5%),
• недовіра до спеціалістів,
• територіальна недоступність та депресивні симптоми.
• Доступ до допомоги є, проте запит — низький.
Медичні скарги серед опитаних пов’язані з хронічним стресом і психосоматичними симптомами: серцево-судинні порушення, неврологічні проблеми, зниження зору, гіпертонія, біль у суглобах. Частина жінок прямо вказувала, що не готові лікуватися або приймати допомогу, поки не буде відомо, що сталося з близькою людиною. Це вказує на зв’язок між емоційним станом і відмовою від медичних сервісів.
Підтримкою для багатьох респондентів є родина, діти, коло спілкування з іншими родинами зниклих. Декілька респонденток зазначили важливість таких ініціатив, як проєкт «Жити чекаючи». Формат зустрічей «рівний-рівному» виявився ефективним способом емоційного включення, який не має характеру формальної терапії, але виконує підтримувальну функцію. Частина родин підтримує одна одну і не сприймає зовнішню допомогу як достатню або доречну.

30
Учасниці дослідження акцентували на необхідності розмежовувати категорії «загиблий» і «зниклий безвісти», оскільки ці статуси мають різні правові та психологічні наслідки. За їхніми словами, об’єднання в одну категорію ускладнює як процес горювання, так і доступ до виплат, інформації та реабілітації.
Також висловлено запит на покращення державної комунікації, прозорість процедур, гарантії соціальної та правової підтримки, доступ до медичних і психологічних сервісів, юридичний супровід у питаннях документів, комунальних пільг та оздоровлення дітей.

Незначна частина респонденток скаржилася на відсутність або припинення грошових виплат із початку 2024 року. У підсумку, дослідження зафіксувало прогалини в роботі з родинами зниклих безвісти — від нестачі інформації до соціальної ізоляції, особливо у маленьких громадах та віддалених селах. Висловлені запити демонструють потребу у довготривалих механізмах супроводу, міжвідомчій координації, стабільній присутності державних та громадських структур у цій темі, а також уважному підході до роботи з родинами, що залишаються у ситуації невизначеної втрати.

ми команда

Дослідження презентовано та проведено в рамках організації Круглого столу, відбувся в рамках проєкту «Актуальні питання супроводу та підтримки родин зниклих безвісти у Рівненській області. Координація зусиль», який реалізують ГО «Центр креативу» у співпраці з ГО «Центр підтримки громадських ініціатив «Чайка».

Проєкт став можливим завдяки фінансовій підтримці Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти осіб (МКЗБ) коштом Уряду Канади. Думки, висловлені в цій публікації, є думками авторів і не повинні приписуватися Міжнародній комісії з питань зниклих безвісти осіб (МКЗБ), її донорам або державам-учасницям.


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

Онлайн-музей традиційного мистецтва КРОВЕЦЬ відновив свою роботу

Посад-Покровське на Херсонщині: що з відбудовою і кому дістались сотні мільйонів?

Helmholtz-Zentrum Berlin та Національний університет «Києво-Могилянська академія» розпочинають стратегічне партнерство у сферах енергетики та клімату

Стартував новий безоплатний онлайн-курс про євроінтеграцію

ГО «Точка доступу» стартувала в проєкті «Імпульс» — для відновлення постраждалих від війни громад