Правозахист, просвіта й адвокація: як працює Подільський центр прав людини

«Подільський центр прав людини» (далі — ПЦПЛ, Центр) — це членська організація Мережі правового розвитку, що з 1995 року працює на Вінниччині. За 30 років команда пройшла шлях від правового консультування до масштабних адвокаційних кампаній, охопила своєю  увагою ще декілька областей України та здобула беззаперечну позитивну репутацію у громадах. Підтримка GlobalGiving дозволяє організації продовжувати роботу навіть коли війна вносить свої корективи, а фахівці розосереджені в різних областях держави.

Три десятиліття еволюції

Організацію заснували у перші роки незалежності України. У 1995 році семеро ентузіастів — професійні юристи та студенти-правники. Мета була простою: надавати правову допомогу людям і тим самим захищати їхні права.

На фото: голова правління ГО «Подільський центр прав людини» Михайло Бардин

«Організацію назвали “Подільський центр прав людини” з думкою: от ми розкажемо про права, люди будуть знати, як можна вирішити те чи інше питання, і цим все вирішимо. Але дуже скоро, за три-шість місяців, ми переконалися, що цього далеко не достатньо. Люди, отримавши консультацію, були задоволені нею тільки тимчасово. А далі в житті їм бракувало відваги, освіти, впевненості в собі, щоб доводити справу до кінця», — розповідає голова правління ГО «Подільський центр прав людини» Михайло Бардин.

Так організація швидко розширила діяльність. Представники/ці ПЦПЛ допомагали ініціативним групам формуватися в колективи та реєструвати нові громадські організації. У період 1997-2001 років завдяки підтримці Центру з’явилися і розпочали роботу близько 50 нових громадських організацій. Серед них — організації для людей з інвалідністю «Паросток», «Відкриті серця» та «Надія», Немирівська спілка творчих ініціатив, Асоціація пенсіонерів «Поділля».

Адвокаційні результати

Однією з перших адвокаційних кампаній у роботі ГО стала кампанія спрямована на порятунок мистецьких шкіл у Вінниці. У 1998 році Вінницька міська влада вирішила реорганізувати мережу закладів мистецької освіти. У центрі міста, в одному з давніх триповерхових особняків, розміщувалася дитяча музична школа №1. Приміщення хотіли перетворити на адміністративне або комерційне. Влада оголосила про вивільнення всіх педагогічних працівників чотирьох мистецьких навчальних закладів. У другій музичній школі та школі мистецтв сформувалися страйкові комітети серед педагогів.

У відповідь на події у житті міста ПЦПЛ провів дослідження та порівняв кількість навчальних місць на одну дитину шкільного віку у Вінниці з іншими обласними центрами — Одесою, Львовом, Києвом. Виявилося, що у Вінниці для школярів можливостей здобувати мистецьку освіту менше, ніж в інших обласних центрах.

«Надалі висновок дослідження “Подільського центру прав людини” став головним аргументом на користь збереження усіх закладів мистецької освіти. Вінницька міська рада організувала круглий стіл, на який запросили директорів музичних шкіл, представників страйкових комітетів та нашої ГО. В результаті наказ про вивільнення працівників був скасований. Таким чином ми провели класичну адвокаційну кампанію, результат якоїзмінила рішення органу влади», — каже Михайло Бардин.

Мережа мистецьких навчальних закладів міста Вінниця з 1998 року стабілізована, і ніхто більше не порушує питання про її скорочення.

Ще одна показова адвокаційна кампанія  відбулася у 2007 році в селищі Турбів. Місцева влада  вирішила  перенести поховання воїнів Другої світової війни, що знаходилось в занедбаному старому парку, частково перетвореному на стихійне сміттєзвалище.  Перенесення поховання забирало статус охоронюваної зони навколо меморіалу у парку. Це надало б змогу владі розпоряджатись землями парку на власний розсуд. Місцеві жителі виступили проти такого рішення. Ініціативна група почала охороняти територію меморіалу, не допускаючи туди техніку, та звернулася до «Подільського центру прав людини» за підтримкою.

«Ми, проаналізувавши ситуацію, вирішили обґрунтувати вимогу жителів Турбова скасувати рішення влади. Для цього за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” дослідили походження парку. Виявилося, що він створений в ту ж епоху, що й ландшафтний парк “Софіївка” в Умані Черкаської області», — розповідає Михайло Бардин.

Науковці з Софіївського ландшафтного парку приїхали до Турбова, взяли участь в круглому столі з селищною радою і представили цінність парку. Це зупинило рішення про забудову. Далі ПЦПЛ звернувся до Турбівської селищної ради з ініціативою про резервування 4,7 гектара землі під пам’ятку природи місцевого значення «Турбівський парк». Рішення ухвалили.

Команда і фокус на громади

Сьогодні команда ПЦПЛ — це голова правління Михайло Бардин, заступниця голови правління Оксана Яцюк, директор ГО Володимир Димань, юрист та заступник директора Олександр Довбиш, бухгалтерка Олена Довгопол, представники/ці у громадах Володимир Пастушенко та Оксана Комісаренко, експертка з фінансовмх питань Галина Тучинська.

У 2026 році, як і в усі роки, увага команди Центру спрямована на роботу у сільських громадах та районних центрах. Свій вплив ГО нині поширює на Вінниччині, Чернівеччині та Івано-Франківщині. Організовуючи роботу з надання безоплатних правничих консультацій та проведення правопросвітніх заходів, ГО тісно співпрацює з органами місцевого самоврядування на місцях.

На фото: (зліва на право): юрист, адвокат, заступник директора Олександр Довбиш; голова ГО «Тиверці» (м. Тиврів Вінницької обл.), член ПЦПЛ Ольга Пастух; заступник голови правління, тренерка Оксана Яцюк; юрист, директор ПЦПЛ Володимир Димань; голова правління, адвокат Михайло Бардин; експертка з фінансових питань, член правління Галина Тучинська; юрист-волонтер, студент Донецького національного університету імені Василя Стуса (м. Вінниця) Владислав Скаковський

На фото: (зліва на право): юрист, адвокат, заступник директора Олександр Довбиш; голова ГО «Тиверці» (м. Тиврів Вінницької обл.), член ПЦПЛ Ольга Пастух; заступник голови правління, тренерка Оксана Яцюк; юрист, директор ПЦПЛ Володимир Димань; голова правління, адвокат Михайло Бардин; експертка з фінансових питань, член правління Галина Тучинська; юрист-волонтер, студент Донецького національного університету імені Василя Стуса (м. Вінниця) Владислав Скаковський

Правнича допомога

Ключовий фокус діяльності ПЦПЛ — це безоплатна правнича допомога. Щомісяця команда юристів надає понад 100 правових консультацій. Більшість звернень стосується військового та спадкового права, а також соціального захисту громадян. Окремий масив запитів надходить від внутрішньо переміщених осіб, які нині намагаються влаштувати своє життя в областях, де працює ГО. Зокрема, Центр допомагає вимушеним переселенцям у партнерстві з ГО «Ми з України» в місті Сторожинець Чернівецької області. Останнім часом найбільше запитів від ВПО стосувалися оформлення виплат на проживання та «Зимової підтримки» від держави.

ПЦПЛ не обмежує свою допомогу наданням клієнтам первинних консультацій. Юристи ГО, які водночас є професійними адвокатами, визначають і супроводжують у судах стратегічні справи — ті, які мають велике значення для вирішення проблем конкретної категорії людей або спільноти.

Приклад успішної стратегічної справи — допомога у Вінниці раді садівничих товариств дачного масиву «Сальник». Група рейдерів незаконно змінила керівництво масиву, провівши збори з порушеннями. До ПЦПЛ звернулися законні керівники. Юристи ГО підготували позов до господарського суду, який був задоволений. Рішення на користь клієнтів тепер підтверджене і в апеляційному суді.

Інформаційна безпека: місія Оксани Яцюк

Окремий напрям роботи ГО — правопросвіта з питань інформаційної безпеки та протидії фейкам. Цим займається заступниця голови правління Оксана Яцюк.

На фото: заступниця голови правління ГО «Подільський центр прав людини» Оксана Яцюк

«З 2014 року я займаюся темою інформаційної безпеки. Вбачаю в цьому свою місію. Десятиліття тому відчутно бракувало інформації на цю тему. Тому я стала її вивчати, а потім — ділитися знаннями», — ділиться заступниця голови правління ПЦПЛ Оксана Яцюк.

У бібліотеках та школах містечок та сіл Вінницької області Оксана проводить заходи майже щотижня. Іноді ініціює їх сама, проте найчастіше відгукується на запити освітніх і культурних закладів, які прагнуть розвивати свої цільові групи.

За роки глибокого опрацювання теми інформаційної гігієни та безпеки Оксана Яцюк напрацювала масив матеріалів. Багато з них лягли в основу її авторського видання для середнього шкільного віку дітей «Твій інтернет: секрети безпеки онлайн». Книга, що вийшла у видавництві «АССА» 2025 року, побудована у вигляді історій про учнів п’ятого класу, які потрапляють у різні ситуації онлайн. Ці ситуації є доволі поширеними та відповідають тій цифровій реальності, в якій зростають діти. Тому юні читачі зможуть пізнати у книзі самих себе, а завдяки цьому легко запам’ятати, як діяти у мережі, аби не потрапити у небезпеку.

На думку Оксани Яцюк, найбільша небезпека для дітей в інтернеті — це ризик отримати травму для незрілої психіки. Причому гейтерські коментарі, знущання й осуд можуть бути так само шкідливими, як неймовірний успіх та захоплення. Адже сторінку можуть зламати, блог може зникнути, завтра може не бути вчорашніх тисяч вподобань. Для психіки дитини такі ситуації — це повноцінна втрата, переживання якої може бути занадто болісним.

Дорослі ж учасники/ці правопросвітніх заходів ПЦПЛ найчастіше розповідають про переходи за фішинговими посиланнями з втратою коштів, нав’язування товарів по телефону, довіру до реклами у соцмережах та замовлення неякісних товарів.

«Одна жінка розповідала, що в неї “ківі” росте на квітнику. Я запитую, який ще ківі? Виявляється, вона замовила через інтернет-продажі два кущі ківі. Не один, бо два — дешевше. Виявилося, що насправді це звичайні кущі шипшини. Жінка каже: “Один кущ псевдо-ківі я викинула, а один лишила у квітнику, щоб воно мені нагадувало, в яку я ситуацію потрапила”», — ділиться Оксана Яцюк.

Правопросвітні заходи — це також можливість розповісти більшій кількості людей про те, що вони завжди можуть звернутися до Мережі правового розвитку та отримати потрібну юридичну консультацію.

«На всіх правопросвітніх заходах я завжди роблю наголос на тому, що можливість без зайвих витрат отримати допомогу юристів є, що в Мережі правового розвитку є онлайн-чат, чат-бот, гаряча лінія. Люди активно собі нотують контакти», — зазначає Оксана Яцюк.

Робота в умовах розосередження

В умовах воєнного стану команда ПЦПЛ розосереджена. Михайло Бардин нині проживає в Івано-Франківській області, де допомагає жителям Косівського району. Періодично їздить до міста Сторожинець Чернівецької області для роботи з вимушеними переселенцями у партнерстві з ГО «Ми з України».

Через логістичні труднощі особистий прийом громадян в офісі організації у Вінниці відбувається тільки за попереднім записом. Велика кількість правової допомоги надається телефоном та у Viber, де люди можуть детально описати своє питання і додати документи у справі.

GlobalGiving: можливість не зупинятися

Підтримка GlobalGiving для організації — це можливість продовжувати роботу, на яку Подільському центру прав людини своїх ресурсів було б недостатньо. Перш за все, завдяки гнучкому фінансуванню вдається покривати витрати на доїзд у віддалені громади.

«Доїхати до Сторожинця — це 50 км з того місця, де я проживаю, але туди і назад це потрібно зробити. Те саме стосується правопросвітніх заходів Оксани Яцюк: часто дорога не близька і затратна», — пояснює Михайло Бардин.

Фінансування благодійної платформи також дозволяє сплачувати оренду офісу у Вінниці, комунальні послуги, оновлювати оргтехніку. Також ПЦПЛ планує оновити свою організаційну стратегію, оскільки команда вже стабілізувалася у стані розосередження.

ГО «Подільський центр прав людини» надає юридичні консультації, дбає про захист прав людей і правопросвіту, надає менторську підтримку громадським ініціативам, що тільки формуються, реалізує адвокаційні кампанії та розвиває партнерства різного рівня. Не зупинятися у цій роботі, а виконувати її системно — головна мета організації. Хай не надто амбітна, але цілком досяжна, попри всі спричинені війною виклики та перешкоди.

Матеріал створила ГС «Мережа правового розвитку» за підтримки міжнародної благодійної платформи GlobalGiving. Зміст публікації є виключно відповідальністю Мережі правового розвитку.