Правозахисники обговорили відповідальність місцевої влади за початок війни на Донбасі

5 вересня о 17:00 у Сєвєродонецьку на Фестивалі думок відбулася дискусія “Мери російської весни: чи несе місцева влада відповідальність за події 2014?”, а також презентація видання “Місто, з якого почалася війна” про порушення прав людини у м. Слов’янськ під час окупації та мирному врегулюванні у громаді після звільнення міста.

Спікерами заходу були:

• Антон Удовенко — проектний менеджер Східноукраїнського центру громадських ініціатив, редактор видання «Місто, з якого почалася війна».
• Наталія Каплун — аналітикиня БФ Восток SOS, співавторка видання «Місто, з якого почалася війна».
• Ганна Куровська — аналітикиня Східноукраїнського центру громадських ініціатив, співавторка видання «Місто, з якого почалася війна».
• Сергій П’ятниця — координатор Кризовий медіа центр “Сіверський Донець”.

Видання фокусується на 78 свідченнях цивільних, які стали свідками “російської весни” та постраждали внаслідок обстрілів, торгівлі людьми, обмеження свободи пересування, релігійних переслідувань та інших порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права. Велику роль при цьому відіграла бездіяльна позиція місцевої влади, яка зайняла позицію невтручання. 

“Інфільтрація агентів впливу, захоплення інформаційного простору російськими медіа, брак проукраїнськи налаштованих правоохоронців сприяли розгортанню «російської весни» у Слов’янську. Окрему роль відігравав ідеологічний вплив УПЦ МП, яка мала підтримку та преференції з боку тодішньої влади “, – підкреслив Антон Удовенко.

Автор розділу “Втрачене дитинство” Ганна Куровська зауважила, що серед підлітків ставлення до місцевої влади було неоднозначним. Ще перед окупацією міста, молодь Слов’янська поділилася фактично на два табори: прихильників “Євромайдану” та “Антимайдану”. Деякі з них брали участь у русі опору та малювали українські прапори на вулицях міста. Також вона зазначила, що колеги зі Східноукраїнського центру громадських ініціатив задокументували 14 випадків залучення неповнолітніх зі Слов’янська до незаконних формувань “ДНР”.

“У збройному конфлікті діти є однією з найвразливіших категорій, які потребують особливої уваги. Ця увага має фокусуватися не лише на убезпеченні від ризиків і наслідків конфлікту, але і на примиренні у молодіжному середовищі та розвитку молоді“, – зазначила Ганна Куровська. 

Політика пам’яті стала одним із методів комунікації місцевої влади з суспільством після відновлення контролю над містом. Велику роль відіграли й волонтери, які власними ініціативами підкреслювали важливість взаєморозуміння та довіри один до одного заради відновлення міста.

“Важливим є  компонент уваги до думок звичайних людей, пошуку взаємних точок дотику між ними. На прикладі волонтерів ми бачимо як турбота про кожного мешканця стала базисом для співпраці заради кращого майбутнього. На мою думку, місцева влада має орієнтуватися в першу чергу на створення таких низових ініціатив, які сприяють відновленню довіри“, – вважає аналітикиня БФ Восток SOS Наталія Каплун.

Сергій П’ятниця відзначив, що ситуація у Сєвєродонецьку та Лисичанську була ідентичною, як і у Слов’янську. Фактично, до влади прийшли люди, які мали політичну, а згодом і збройну підтримку РФ. Місцеві правоохоронні органи також зайняли позицію невтручання. Наразі місцева влада не займається розслідуваннями та пошуками винних, попри суспільний запит щодо відновлення справедливості та притягнення до відповідальності учасників «російської весни».

“Серед чинної влади спостерігається мовчазний консенсус щодо розслідувань злочинів часів «російської весни»: ми ні туди, і ні сюди. Фактично, відповідальність за події 2014 року замовчується, а діяльність осіб, які тоді були при владі, не обговорюється у публічному просторі“, – сказав Сергій П’ятниця. 

Видання «Місто, з якого почалася війна» спільно підготували Східноукраїнський центр громадських ініціатив, БФ «Восток SOS», Правозахисний центр громадських досліджень, ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», які є членами Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі», за підтримки Kurve Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках програми «Громадянська служба миру», яка фінансується Федеральним урядом Німеччини.