Правозахисники наполягають на врахуванні в Мінському процесі компоненту прав людини

Як відомо, наступного тижня відбудеться чергова зустріч у «нормандському форматі». Напередодні цієї зустрічі важливо нагадати про заяву, яку українські правозахисні організації-учасниці Коаліції ...

12646840_350658461725123_2729178290440524766_o
Правозахисники наполягають на врахуванні в Мінському процесі компоненту прав людини

Як відомо, наступного тижня відбудеться чергова зустріч у «нормандському форматі». Напередодні цієї зустрічі важливо нагадати про заяву, яку українські правозахисні організації-учасниці Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі» узгодили напередодні ПАРЄ та поширювали під час свого перебування в Страсбурзі. Заява стосується правозахисного компоненту в Мінських домовленостях, який, по суті, ігнорується. Важливо наголосити, що йдеться не про заперечення Мінських угод як таких, але про констатацію ризиків, які закладені до окремих їх пунктів.

Найперше, ідеться про проблему звільнення незаконно утримуваних осіб і заручників, що перебувають як у РФ, так і в окупованому Криму і на територіях під контролем т.зв. ДНР та ЛНР. На думку правозахисників, вони мають бути звільнені безумовно, незалежно від виконання інших пунктів Мінських домовленостей: «звільнення заручників та незаконно утримуваних осіб має стати безумовною нагальною вимогою. Її не можна прив’язуватися до виконання інших пунктів Мінських домовленостей. Особи, що перебувають в полоні у незаконних збройних формувань, можуть не дожити до чергового раунду переговорів,» – ідеться в документі.

По-друге, правозахисники наголошують на небезпеці, що криється в положенні про амністію, яка може перетворитися на безкарність для тих, хто вчиняв тяжкі злочини на Донбасі. «Ті, хто вчинили воєнні злочини, мають бути покарані. Це базовий постулат міжнародного кримінального права», наголошують автори заяви. Окрім того, для запровадження амністії має бути дотримана процедура: їй має передувати розслідування, справедливий суд, «і лише по завершенні такої процедури засуджена особа може бути визнана суб’єктом, що підпадає під амністію відповідно до Мінських домовленостей».

Третій важливий пункт стосується виборів. Автори звернення наполягають, що за умов відсутності реального забезпечення прав людини вибори перетворюються на «інструмент легітимізації військових диктатур». Вони вважають, що проведенню виборів на Донбасі має передувати створення умов, які мають реально  забезпечити  свободу слова, свободу мирних зібрань, свободу політичних об’єднань, право на справедливий суд тощо.

Під документом підписалися: Центр Громадянських Свобод, Східноукраїнський центр громадських ініціатив, Луганська Правозахисна Група, Луганський правозахисний центр «Альтернатива», Донецький «Меморіал», Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян.

Повний текст заяви доступний за посиланням http://bit.ly/1SKoEQI

Саме цю заяву українські правозахисники озвучували на зустрічах із депутатами різних країн, а також оприлюднювали під час публічних заходів у Страсбурзі. Про січневу сесію ПАРЄ, в тому числі, про реакцію на заяву читайте в матеріалі Центру Громадянських Свобод для видання «Новое Время»: http://bit.ly/1PWrLGk

Джерело: Центр Громадянських Свобод


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

У ліцеї на Сумщині з’явилася модернізована система вентиляції, що забезпечує комфортні умови для навчання

В Україні представили унікальний посібник для молодіжних центрів

Козелецька громада пише стратегію розвитку за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА»

Планування розвитку територіальної громади

У Чорнобаївській громаді на Херсонщині буде реалізовано 4 проєкти, запропоновані мешканцями

Новий безоплатний курс про терапевтичне письмо від Ірени Карпи