Потреба у вірусі доброчесності

Хто відповідальний за корупцію в Україні? Під такою назвою 28 лютого у Львові відбувся круглий стіл, організований Центром культурного менеджменту та Меморіальним музеєм Гідності у м. Львові в рамках ...

Круглий стіл "Хто відповідальний за корупцію в Україні? "
Потреба у вірусі доброчесності

Хто відповідальний за корупцію в Україні? Під такою назвою 28 лютого у Львові відбувся круглий стіл, організований Центром культурного менеджменту та Меморіальним музеєм Гідності у м. Львові в рамках проекту «Культура законності», фінансованого Посольством Королівства Нідерландів в Україні.

Учасниками круглого столу були представники громадських та культурних організацій, медіа, освіти, поліції, сектору з питань доброчесності та запобігання корупції Львівської міської ради. 

Захід розпочався доповіддю Мирослава Мариновича, який наголосив на важливості ціннісного виміру в боротьбі з корупцією. Посилаючись на власний життєвий досвід та цитуючи митрополита Андрея Шептицького, пан Мирослав вказав на брак громадянської відповідальності з боку політичної еліти та всіх громадян України. Така взаємна відповідальність, зокрема, полягає в обов’язку влади служити народові України для його загального добра, але й також у повсякденному свідченні доброчесності усіма громадянами.

Круглий стіл "Хто відповідальний за корупцію в Україні? "

Головні підсумки круглого столу є такими:

  1. Поза належною увагою суспільства залишена повсякденна корупція, яка є підґрунтям і поживою для політичної корупції. Останні дослідження сприйняття корупції є тривожними, оскільки вказують на те, що збільшується відсоток людей, які «з розумінням» ставляться до корупції. Корупція в Україні набирає ознак системної, тобто такої, яка є органічною складовою суспільного культурного коду. Суспільству непросто буде побороти її «напряму», оскільки це боротьба проти самих себе  і власних злодіянь – необхідно впроваджувати нові тактики, які б базувалися не на зовнішній мотивації («корупція руйнує країну»), а на внутрішній («будь доброчесною і гідною людиною, бо тільки так тобі буде добре»). Прикладом такої тактики є нова кампанія Центру культурного менеджменту «Доброчесність України 2020».
  2. Важливо засуджувати й викривати прояви корупції, використовуючи для цього всі можливі засоби. Ще більше треба створювати нові привабливі ціннісні орієнтири та тренди правосвідомості, доброчесності, законності, гідності. Це ті якості, які, на жаль, залишені поза належною увагою та пошаною. Їх необхідно розвивати й популяризувати через нові освітні програми, культурні продукти, медіа, симуляційні ігри, квести тощо.
  3. Кожен відповідальний громадянин і кожна відповідальна громадянка України мають бути прикладом доброчесності. Особиста недоброчесність не може виправдовуватися посиланнями на недоброчесність державної системи.  
  4. Необхідно створювати нову організаційну культуру в місцях нашої праці, оскільки вона великою мірою визначає поведінку всіх працівників. Організаційна культура має заохочувати до доброчесності та засуджувати недоброчесність. 

Круглий стіл "Хто відповідальний за корупцію в Україні? "

Як зазначив Ігор Гармаш, громадсько-культурний діяч, заступник директора з промоції та розвитку  Меморіального музею Гідності у м. Львові, фокусування уваги суспільства засобами масової інформації на кричущих випадках корупції серед можновладців є недостатньою для боротьби з цим явищем. Він переконаний, що «побутова», чи «маленька», корупція набагато шкідливіша, оскільки створює підґрунтя і атмосферу толерування «великої». Корупція живиться з обох сторін – як тими, хто дає хабар, так і тими, хто його бере. Щоб знизити рівень корупції,  у першу чергу варто використовувати методи освіти й виховання. Це з часом створить атмосферу нульової толерантності до проявів корупції. Правоохоронні ж органи тим часом хай роблять свою справу – карають порушників закону. Також доволі ефективними у формуванні суспільного запиту на доброчесність як противагу корупції можуть бути культурні програми. Маємо докладати зусиль та створювати такі умови, щоб система цінностей у суспільстві повернулася до стандартів міжнародного права.

Віта Думанська, координаторка Руху ЧЕСНО, підкреслила, що сьогодні в суспільстві є запит не на домінування законності, а на жорстоке покарання. Чи не під кожним дописом про кнопкодава у соцмережах вимагають відрубати руки порушникові, коли ж пишемо про корупціонера – вимагають його повісити. При цьому, як не парадоксально, але доброчесними в Україні бути невигідно.  Законотворці створили умови, за яких доброчесні програють. Якщо кандидат буде чесно збирати гроші на кампанію – він не збере стільки, щоб якісно її провести, якщо витрачатиме кошти тільки на те, що дозволено законом, – його легко обійдуть конкуренти із “сірими грошима”. Корупція та підкуп є токсичними для українців, і потрібно, щоб вони були такими і у сприйнятті, в ментальності.

Круглий стіл "Хто відповідальний за корупцію в Україні? "

Наталя Субботіна, провідна спеціалістка сектору з питань доброчесності та запобігання корупції департаменту «Адміністрація міського голови» Львівської міської ради, поділилася позитивним прикладом процесу побудови системи доброчесності в міській раді. Одним із важливих елементів системи доброчесності є Кодекс етичної поведінки працівників, розроблений за широкої участі громадськості та затверджений Виконавчим комітетом у вересні 2019 року. Кодекс містить морально-етичні орієнтири і стандарти поведінки, а також вказує на неприйнятну поведінку. На цьому етапі тривають інтерактивні тренінги для працівників, що сприяють втіленню вимог цього документа у повсякденній роботі. З лютого 2020 року функціонує система сповіщень для повідомлень про неприйнятну поведінку, якою можуть скористатися як працівники, так і мешканці міста, включно з можливістю анонімних звернень на електронну скриньку [email protected] чи через форму на сайті міської ради. Подальші плани стосовно підвищення рівня культури доброчесності в місті включають розробку інструмента взаємодії «Пакт доброчесності».

Марія Василець, програмна менеджерка Українського культурного фонду, зазначила, що культура доброчесності – це один зі стовпів цінностей, який можливо сформувати в суспільстві через різні форми культурної взаємодії. Митці й культурні менеджери є важливими гравцям, які можуть формувати й артикулювати переконання та ідеї серед суспільства. Культурний продукт, створений у результаті роботи митців та менеджерів, стає інструментом поширення доброчесності серед аудиторії.

Наступний круглий стіл на суміжну тему відбудеться у Харкові 1 квітня 2020 року. Для участі необхідно зареєструватися тут.


 

Останні публікації цього розділу:

У громадах Півдня України проводять картування місцевого неурядового сектору

Правоохоронці та фахівці громад Чернігівщини посилюють спроможність з протидії гендерно зумовленому насильству

Участь громадян у процесах відновлення: кейс Березнегуватської громади (Миколаївщина)

Відбулась настановча сесія програми «Урядування в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення»

Курси англійської для переселенців стартують у 8 містах України

У Тернополі нагородили переможців всеукраїнського конкурсу «Золотий фліпчарт»