Чому Мережі правового розвитку важливо посилити юридичні клініки

У 2025 році Мережа правового розвитку (далі — МПР) за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні за підтримки Уряду Данії впроваджує проєкт «Посилення спроможності юридичних клінік для доступу людей до правових послуг у громадах України». У межах проєкту Мережа працює з 13 командами громадських організацій та юридичних клінік — ефективних надавачів правової допомоги з семи областей. Відібрані у результаті відкритого конкурсу, всі вони мають високу мотивацію до розвитку та вдосконалення підходів до своєї роботи. Чому важливо підтримати процес зростання юридичних клінік, читайте далі.

На фото: виконавча директорка МПР Ольга Настіна

«Ще на етапі оголошення про старт ініціативи юридичні клініки активно включилися в процес заявлення про участь. Ми отримували велику кількість листів та дзвінків із усієї України, але, на жаль, за критеріями відбору, не всі отримали можливість доєднатися до проєкту. Чому такий інтерес? У мене відповідь проста: юридичні клініки певний час залишалися поза фокусом уваги великих гравців у сфері доступу до правосуддя. Разом із тим, не варто применшувати роль юридичної клінічної спільноти у правопросвіті, а також треба визнати той факт, що значна частина з них надають безкоштовні юридичні консультації у громадах», — каже виконавча директорка Мережі правового розвитку Ольга Настіна.

За словами Ольги Настіної,  основна перешкода розвитку організаційної спроможності юридичних клінік — це відсутність сталого фінансування, а також належних вмінь його залучення.

«Саме тому наш проєкт має на меті підтримати команди студентів/-ок та викладачів/-ок юридичних клінік, які працюють із ветеранами/-ками та ВПО, менторством, цікавою навчально-практичною програмою, юридичним супроводом щодо реєстрації нових громадських організацій на їхній базі. У нашому фокусі уваги — юридичні клініки, які працюють у партнерстві з громадськими організаціями, адже  це надає їм можливість розвиватися, залучати ресурси, писати та отримувати гранти і ставати належними провайдерами правових послуг», — пояснює Ольга Настіна.

Поряд із підсиленням юридичних клінік МПР має важливу ціль — у підсумку проєкту мати мережу спроможних провайдерів та партнерів у громадах, які надають якісну юридичну допомогу ВПО, ветеранам/-кам, членам їхніх сімей, людям, які постраждали від війни.

На фото: директорка з розвитку правових сервісів Мережі правового розвитку  Дарія Ковальчук

«Ми хочемо підвищити публічну цінність юридичних клінік та їхнє визнання як повноцінних гравців у сфері безоплатної правової допомоги, щоб вони стали впізнаваним елементом правничої інфраструктури, який має високий рівень довіри як від державних інституцій, так і від громад та суспільства в цілому», — наголошує Дарія Ковальчук.

Цінність юридичних клінік

Окрім того, що юридичні клініки є справжньою школою професійного життя для студентів-правників, вони виконують низку інших значущих для суспільства функцій. Перш за все, йдеться про правопросвіту у громадах та забезпечення доступу до безоплатної правової допомоги громадян, чиє фінансове становище не дозволяє звертатися до фахівців приватної юридичної практики.

«Юридична клініка — це унікальна інституція, яка поєднує у собі первинну правову допомогу, правопросвітництво і практичне навчання майбутніх юристів. Як на мене, їхня головна цінність полягає у поєднанні освітнього процесу з соціальним служінням. Адже до юридичних клінік зазвичай звертаються люди з числа вразливих категорій», — зазначає директорка з розвитку правових сервісів Мережі правового розвитку Дарія Ковальчук.

На фото: правозахисниця, членкиня правління Асоціації юридичних клінік у 2017-2024 роках Марія Цип’ящук

«Юрклініки сприяють поширенню якісних правових знань, допомагають у вирішенні юридичних питань тим, хто не має змоги звертатися за платною допомогою. А це сприяє зміцненню доступу до правосуддя та посиленню демократії у суспільстві», — додає правозахисниця, членкиня правління Асоціації юридичних клінік у 2017-2024 роках Марія Цип’ящук.

Місце в екосистемі правозахисту

Попри особливості та першочергову навчальну мету, за роки своєї роботи юридичні клініки посіли невід’ємне місце у системі правозахисту України. Цінність юридичних клінік для Мережі правового розвитку полягає у тому, щоб посилити інституційну спроможність команд юридичних клінік та існуючих громадських організацій при клініках, підтримати їх експертно. Мережа правового розвитку переслідує амбітну ціль об’єднати усіх гравців в системі безкоштовної правової допомоги та разом з усіма стейкхолдерами напрацювати базові стандарти надання безоплатної правової допомоги в недержавному секторі. Нам важливий і цінний досвід юридичних клінік та ОГС, які співпрацюють з ними. Тим юридичним клінікам, у яких є бажання і людський ресурс системно надавати правову допомогу, але немає інституціоналізованого суб’єкта — тобто не створена громадська організація, ми можемо допомогти з державною реєстрацією, професійним зростанням та становленням громадської організації, тим самим підсилюючи не тільки ЗВО, але й громаду у сфері доступу до правосуддя.

«Не буде перебільшенням сказати, що юридичні клініки підсилюють інших провайдерів. Вони насправді знімають частину навантаження з державної системи безоплатної правничої допомоги, оскільки поширюють достовірну інформацію щодо юридичних питань і тим самим запобігають появі чуток, пліток, розгортанню дезінформації», — акцентує Дарія Ковальчук.

Більшість юридичних клінік проактивні у своїй діяльності, реагують на актуальні теми, які з’являються у їхніх громадах, та тісно взаємодіють із локальними громадськими організаціями.

На фото: голова Асоціації юридичних клінік Юлія Ломжець

«Після повномасштабного вторгнення юридичні клініки включилися в роботу з вимушено переміщеними, постраждалими від війни людьми, ветеранами/-ками та їхніми сім’ями, якими опікувалися різні волонтерські центри. Це і заходи для дітей, і інформаційні матеріали, і робота безпосередньо у шпиталях», — розповідає голова Асоціації юридичних клінік Юлія Ломжець.

За словами Юлії Ломжець, найчастіше юридичні клініки беруться за різні запити клієнтів/-ок — заради навчального інтересу. Хоча окремі з них можуть обмежувати свою роботу чітко окресленими тематиками, зокрема, актуальними в умовах війни. Разом із тим, є теми, з якими юрклініки не працюють — для прикладу, кримінальне право. Тут стає у нагоді механізм перенаправлення.

«Складні запити, зокрема, що стосуються кримінальних справ і супроводу у суді, оскільки клініки не мають адвокатів, вони перенаправляють до центрів БПД та партнерських організацій», — зазначає Юлія Ломжець.

«Завдяки людиноорієнтованому підходу через живе спілкування студентів із клієнтами та взаємодії юридичних клінік із іншим провайдерами надання юридичних послуг, створена екосистема безоплатної допомоги, де кожна ланка має свою роль, доповнює іншу, а разом вони досягають спільної мети — посилення правової спроможності громад», — наголошує Дарія Ковальчук.

Виклики воєнного часу

З початком війни у 2014 році деякі юридичні клініки втратили можливість працювати на звичних територіях.

«Наприклад, клініка Східноукраїнського університету ім. В. Даля, яка у 2014 році перемістилася разом із ЗВО з Луганська до Сєвєродонецька, а потім, у 2022 році, повторно перемістилася — до Києва. Або ж юридична клініка Донецького державного університету управління*, яка після 2014 року вимушено перемістилася до Маріуполя», — наводить приклади Марія Цип’ящук.

(*Нині клініка припинила роботу, як і університет, який об’єднався з Маріупольським  державним університетом, який у свою чергу, перемістився до Києва. — Авт.)

Таким чином головним викликом для юридичних клінік було зберегти і продовжити свою роботу. Перед тими із них, яким це вдалося, постали наступні виклики. Це — навчання та практика за незвичними для правничих шкіл галузей права, які не актуальні в мирний час: військове право, міжнародне гуманітарне та міжнародне кримінальне право тощо.

«Асоціація юридичних клінік та правничі школи нині шукають можливості додаткового навчання, впроваджують нові спеціалізовані дисципліни у свої навчальні плани. Нещодавно, Асоціація радо відгукнулася на пропозицію дружньої організації «Юридична сотня», юристки якої проводять серію навчальних вебінарів із військового права для студентів юридичних клінік. Також в Українському католицькому університеті вже тривалий час діє спеціалізована юридична клініка з допомоги військовим та ветеранам», — розповідає Марія Цип’ящук.

За словами виконавчої директорки ГО «Північна правозахисна група» Наталії Єсіної, повномасштабна війна докорінно змінила роботу їхньої партнерської юридичної клініки — Сумського державного університету. Відтоді як у 2023 році клініка набула статусу спеціалізованої з питань, пов’язаних із війною, її діяльність охоплювала дослідження правових аспектів відшкодування втрат і репарацій, супровід справ щодо компенсацій, участь у створенні правових механізмів на національному та міжнародному рівнях.

На фото: виконавча директорка ГО «Північна правозахисна група» Наталія Єсіна

«Змінюється не лише зміст роботи клініки, а й рівень відповідальності. Студенти та студентки мають змогу працювати з актуальними кейсами, допомагаючи людям, які постраждали від обстрілів, отримати правовий захист і консультації», — підкреслює Наталія Єсіна.

Для усунення інформаційних прогалин у практиці юридичні клініки за підтримки Асоціації розвивають напрям міжнародної співпраці.

«Зараз ми надаємо юридичним клінікам можливість налагоджувати зв’язки із професорами з усього світу, які спеціалізуються на тих галузях, де у нас є нестача знань. Під час додаткових занять і зустрічей ми отримуємо відповіді на свої запитання», — зазначає Юлія Ломжець.

Успішна реформа правосуддя неможлива без досягнення високого рівня правової обізнаності суспільства. Внесок юридичних клінік як провайдерів правової допомоги не варто недооцінювати. Тож віримо, що проєкт «Посилення спроможності юридичних клінік для доступу людей до правових послуг у громадах України» надасть нових стимулів їхнім зусиллям, щоб клініки запрацювали на повну потужність.

Матеріал підготовлений у межах ініціативи «Посилення спроможності юридичних клінік для доступу людей до правових послуг у громадах України», яку впроваджує громадська спілка «Мережа правового розвитку» за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансової підтримки Уряду Данії.