Південь Запоріжжя і південь Херсонщини: спільне та відмінне

Підсумки соціологічного дослідження конфліктного потенціалу і соціального капіталу мешканців південних районів двох областей, проведеного у квітні-травні цього року.Інструментами дослідження були три ...

opisanie-azovskogo-morya-ploshad-glubina-i-zhivotnij-mir_6
Південь Запоріжжя і південь Херсонщини: спільне та відмінне

Підсумки соціологічного дослідження конфліктного потенціалу і соціального капіталу мешканців південних районів двох областей, проведеного у квітні-травні цього року.

Інструментами дослідження були три фокус-групи у Бердянську, Мелітополі та Приморську (аналогічні фокус-групи на Херсонщині проводилися позаминулого року), у яких взяли участь по 10 осіб та масове опитування (700 респондентів у південних районах: Бердянському, Мелітопольському, Приазовському, Приморському, Генічеському, Каланчацькому, Новотроїцькому, Скадовському, Чаплинському, та 200 у м. Херсон).

Питання, які були поставлені для обговорення в дискусіях, мали на меті вирішити такі завдання дослідження:

- З’ясувати щільність соціальних зв’язків, описати особливості соціального капіталу;
– Виявити ступінь залученості учасників до вирішення проблем громади;
– Визначити точки об’єднання / роз’єднання людей;
– Визначити, які конфлікти є актуальними в регіоні (політичні, релігійні, етнічні);
– Виявити основні проблеми регіону;
– З’ясувати ставлення до ситуації з Кримом.

РЕЗУЛЬТАТИ ФОКУС-ГРУП:

• Учасники фокус-груп описують свої міста як тихі та комфортні, досить унікальні та самобутні. Низький рівень життя та низькі зарплати сприймаються як характерна негативна особливість маленьких провінційних приморських міст, які завдяки своїй туристичній специфіці обмежені у можливостях розвитку та заробляння грошей іншими шляхами.
• В розмові про соціальну взаємодію виникає тема «кумовського міста», міста, де «всі всіх знають», хоча б раз у житті перетиналися або щонайменше мають спільних знайомих. Видається логічним, що це має позитивно впливати на взаємодію та комунікацію щодо вирішення спільних проблем. Але насправді це часто створює бар’єри. Зіткнення інтересів, задіяння багатьох людей, які мають опосередковане відношення до ситуації, – все це створює додаткове навантаження та негативно впливає на ефективність вирішення конкретних питань.
• Загалом про сусідські відносини говорять з недовірою, виникає «вимушена солідарність» заради вирішення конкретних питань благоустрою міста. В цьому контексті позитивним прикладом є Мелітополь, де місцеві жителі та міська влада знайшли спільну мову: мешканці міста ініціюють дії щодо покращення вигляду міста, а влада активно підтримує ініціативу.
• Загальна настороженість і недовіра впливає на відношення до благодійності . Радо люди беруть участь лише у перевірених адресних програмах та конкретних ініціативах , щодо яких мають повну інформації яким чином, кому та як передаються кошти або інші блага.
• Відношення до переселенців з Донбасу досить напружене, незважаючи на те, що загальноприйнятим є дискурс, що їх прийняли досить доброзичливо та ні в чому не утискали. Тим не менш, в розповідях про ВПО відчувається роздратування, яке пов’язано перш за все з більш високими статками приїжджих та їх звичкою активного освоєння життєвого простору.
• Незважаючи на те, що у відношенні до переселенців є певне роздратування, гострої конфронтації з ними немає. Незадоволення, пов’язане з більш високим фінансовим положенням переселенців у порівнянні з місцевими жителями, загалом лишається на вербальному рівні, або, значно рідше, на рівні локального протистояння ініціативам переселенців.
• Значне етнічне та релігійне розмаїття не призводить до виникнення конфліктів на цьому ґрунті. Згадуються поодинокі історії внутрішньо етнічних конфліктів, які не виходять за рамки певної етнічної спільноти.
• Обговорення політичних подій сприймається як конфліктогенний фактор, а не як шлях пошуку спільної мови. Тож люди намагаються уникати цієї теми, маючи на меті зберегти добрі стосунки з оточуючими.
• Оцінюючи відчуття безпеки, учасники фокус-груп зазначили, що вдома відчувають себе найбільш безпечно, а одним з ключових факторів небезпеки в місті та країні вважають близькість лінії розмежування на Донбасі та продовження бойових дій. Також в якості значущого фактора небезпеки згадується розповсюджене вживання алкоголю та наркотиків, що має негативний вплив на відчуття захищеності та спокою мешканців регіону.
• Незважаючи на те, що домінуючим та соціально прийнятним дискурсом є «проукраїнський», у кожній групі відчувається ностальгія за минулими часами, пов’язана як з кращим матеріальним становищем міст у минулі роки, так і з відчуттям втрачених людських потоків, які робили місто більш динамічним.

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ:

• Майже 1/5 респондентів на Півдні тимчасово не працює, ще 1/3 перебуває на пенсії. У місті Херсон статистично більше населення, що працює.
• Більшість на Півдні спілкується російською мовою, але україномовного населення більше на Півдні Херсонської області, а російськомовного на Півдні Запорізької області.
• 4/5 мешканців Півдня вважають себе українцями. Але на Півдні Запорізької області кожен п’ятий вважає себе росіянином. Тобто Південь Запоріжчини більш зросійщений, ніж Південь Херсонщини.
• Серед тих, хто вважає себе росіянином, майже 40% старше 60 років.
• Майже половина мешканців Півдня — матеріально незабезпечені.
• Сегмент «умовно забезпечених» присутній здебільшого завдяки мешканцям Півдня Запорізької області — їх там кожен четвертий.
• Південь Херсонської області значуще бідніший за Південь Запорізької області. Ця відмінність — за рахунок великих міст Бердянська та Мелітополя
• Лише 6% опитаних вважають, що за останній рік життя в Україні покращилося.
• У порівнянні з 2017 роком, на Півдні Херсонщини значно погіршилися оцінки рівня життя в Україні, в той час як в місті Херсоні ці оцінки покращились.
• Відносно позитивніше мешканці Півдня оцінюють зміни життя у власному місті або селищі, майже половина вважає, що в чомусь життя все ж таки покращилося.
• Оцінка змін на місцевому рівні у позитивному сенсі значно відрізняється на Півдні Запорізької області у порівнянні з тим, що відбувається у Херсоні та на Півдні Херсонської області. Більше того, на Півдні Херсонської області спостерігається значне погіршення ситуації у порівнянні з 2017 роком.
• Якість доріг — проблема, що домінує серед усіх опитаних. Алкоголізм, бідність та безробіття доповнюють список найбільших проблем районів.
• Вживання алкоголю та наркотиків — проблеми, яскраво виражені на Півдні Запорізької області, в той час як бідність — більше проблема Херсонщини.
• Вживання наркотиків – проблема великих міст Півдня.
• Корупція та корумпованість місцевої влади обговорювалась та обговорюється значуще більше в місті Херсон. Так було і в 2017 році, так залишається і в 2019 році. У той час як на Півдні загалом ці проблеми називають вдвічі рідше.
• Майже третина респондентів говорить про різні комунальні проблеми: проблеми пов’язані з водопостачанням, безпритульні тварини, проблеми освітлення та вивезення сміття.
• Місця дозвілля – проблема більше Півдня Запорізької області, на що дуже впливає ситуація у Мелітополі.
• Громадський транспорт – проблема третини населення Півдня Херсонської області.
• Серед найменших проблем — проблеми туристичного бізнесу, «таксистські розборки», децентралізація, проблеми паспортних столів і проблеми, пов’язані з перетином адміністративного кордону з АР Крим. Значущих відмінностей на різних територіях немає.
• Проблема незаконного носіння зброї обговорювалась та обговорюється значуще більше в місті Херсон. Так було і в 2017 році, так залишається і в 2019 році. В той час як на Півдні загалом ці проблеми називають вдвічі рідше.
• Країни, з якими, на думку респондентів, потрібно більше дружити Україні, якщо брати до уваги потреби населеного пункту і взагалі регіону: Білорусь та Росія, менше Польща та Німеччина.
• Ставлення до Росії у Херсонській області покращилось майже вдвічі у порівнянні з 2017 роком. Якщо раніше партнера в ній бачили майже 40% опитаних, то зараз більше 70%.
• Ставлення до Німеччини та Польщі різне в областях. У Херсонській області до цих країн ставлять значно краще, у Запорізькій гірше.
• Чим старше та бідніше людина, тим швидше вона буде називати пріоритетною країною для дружби Росію. Така ж ситуація зі ставленням до Білорусі та Польщі. Що стосується залежності відповідей на це питання від матеріального положення, то більш заможні респонденти взагалі менш схильні шукати партнерів закордоном, роблячи значно меншу кількість виборів серед всіх країн списку.
• Половина респондентів вважають Європейський союз пріоритетом для дружби, але лише трохи менше мешканців півдня вважає, що таким же пріоритетом є Митний союз. Лише 18% вважають, що нам потрібно дружити з НАТО.
• НАТО та ЄС стали значуще популярніші у Херсонській області у порівнянні з 2017 роком. Але в той же самий час популярнішим став і Митний союз.
• Європейський союз менш популярний на Півдні Запорізької області у порівнянні з Півднем Херсонської області
• Популярність Митного союзу зростає у старших вікових групах, в той час як Європейський союз менш популярний у віковій групі «60 років і старше».
• 80% населення Півдня вважають, що росіяни, білоруси та українці — це один народ. 3/4 вважають, що Україна та Росія мусять відновити дружні відносини. Більше 60% кажуть, що серед їх близьких є прихильники Росії.
• Але в той же час половина мешканців Півдня вважають, що Росія окупувала український Крим і має бути покарана за цей злочин.
• В комплексі з прихильним ставленням до Європейського союзу, дані прихильного ставлення до Росії говорять не стільки про радикально проросійські погляди, скільки про впевненість, що можна йти до Європи, пробуючи дружити з Росією.
• Наймолодші більш критичні до Росії і частіше вважають її окупантом. Ті хто вважають себе росіянами – найбільш лояльна до Росія групи в усіх без виключення питань.
• Несподівано, але україномовні мешканці Півдня частіше хочуть відновлення дружніх зв’язків з Росією, ніж російськомовні. Цей факт дуже цікавий і характерний, бо україномовне населення як і в дослідженні 2017 року залишається найбільш патріотично налаштованим.
• У Херсоні та Херсонській області у порівнянні з 2017 роком стало значно більше тих, хто вважає Росію окупантом.
• 88% Півдня Запорізької області вважають, що росіяни, українці та білоруси – це один народ, але водночас в Херсоні та на Півдні Херсонської області значно більше тих, хто хоче відновити з Росією дружбу.
• 91% опитаних вважають, що їх область — багатонаціональний регіон, де раді всім. У той же час 17% вважають, що турки-месхетинці — це загроза, а кримські татари отримують більше прав та привілеїв, ніж повинні. А 45% мешканців Півдня впевнені, що роми — це джерело безладу і кримінальних проблем в їх регіоні.
• Характерно, що єдина значуща відмінність між Півднем Херсонської та Запорізької областей в блоці питань про інші національності в тому, що у Херсонській області менше готові приймати у владу кримських татар: 55% на Херсонщині проти 36% на Запоріжчині.
• 15% мешканців Півдня вважають, що мусульмани — це загроза. 36% проти будівництва мечеті в їх населеному пункті. Лише 13% помічають конфлікти між Московським та Київським патріархатом.
• Майже половина респондентів не бачить позитивних змін від децентралізації. Третина — бачить. Децентралізація — проблема більше Херсонської області, а не Запорізької.
• Підтримка твердження «Поміняти орендаря землі дуже складно» залежить від території опитування і виглядає як проблема Херсонської області, а не Запорізької.
• У себе вдома респонденти почуваються у відносній безпеці. Але що далі від власної оселі, то більше небезпеки вони відчувають. Уже на рівні населеного пункту 1/3 починає почувати себе в небезпеці, на рівні країни таких більше половини.
• У місті Херсон почувається у небезпеці значно більше людей ніж в середньому по Півдню, але ситуація покращилась у порівнянні з 2017 роком.
• У порівнянні з 2017 роком на Півдні Херсонської області почувається у небезпеці більше людей на рівні оселі/двору/вулиці, але водночас ситуація покращилась у відчуттях на рівні району та всієї території України.
• Відчуття небезпеки «у власній оселі» відрізняється в залежності від території опитування. На Півдні Херсонської області боїться за свою оселю кожен 5-ий. У Херсоні та на Півдні Запоріжчини – кожен десятий.
• Злочинність і бідність — фобії, що турбують мешканців Півдня області більше, ніж наступ Росії.
• У порівнянні з 2017 роком, на Півдні Херсонської області всі основні страхи почали статистично почали значуще втрачати свою актуальність. Особливо це стосується незаконного обігу зброї.
• Бідності та злочинності більше бояться жінки.
• Україномовні мешканці Півдня більше бояться бідності, злочинності та наступу Росії.

Результати цього дослідження, здійсненого партнерським соціологічним бюро “Sociologist”, враховуватимуться при напрацюванні адресованих відповідним суб’єктам владних повноважень рекомендацій щодо попередження конфліктів, зміцнення безпеки і сприяння стабильному розвитку південного регіону країни.

Проект “Попередження конфліктів у Південній Україні” здійснюється Центром близькосхідних досліджень (AMES) за підтримки National Endowment for Democracy.

logo


Тематика публікації:               

Останні публікації цього розділу:

Бідний бо...

100 років Української Революції. Як відзначаємо? Чернігівщина.

Молодь Миколаєва пройшла співбесіду з професійними HR-ми на фіналі «Skills Lab: успішна кар’єра»

Підготовка та розробка проекту для конкурсу "Проекти міжнародної співпраці"

Людський фактор в партнерстві

Мова жестів, перформанси та виступ у бліндажі: фестиваль «З країни в Україну» на Луганщині