Після анексії до Херсонщини має бути прикута особлива увага, — дослідник

Громадська організація «Центр близькосхідних досліджень» (AMES) за підтримки Національного фонду на підтримку демократії США розпочала реалізацію проекту «Попередження конфліктів у південній Україні»

З керівником проекту Сергієм Даниловим говоримо про рівень конфліктності в Херсонській області, факторах, які викликають соціальну напруженість і особливості системної роботи із запобігання конфліктам.

Тетяна Курманова: Про що цей проект?

Сергій Данилов: Він про Херсонщину. Фокус і основне місце, де буде проводитись робота, — це чотири райони, прилеглі до адмінмежі з окупованим Кримом — від Скадовська до Генічеська. Проект про те, що треба зрозуміти, по-перше, що відбувається, щоб давати якісь рекомендації.

Про те, що треба більше говорити про Херсонщину на різних рівнях, різною мовою, на різному матеріалі. Розуміти, як відбуваються процеси в національних громадах, які там проживають, в медіа, процеси, пов’язані з утворенням ОТГ і децентралізацією, з функціонуванням місцевої влади, взаємостосунками між військовими формуваннями, які з’явилися в цих районах після того, як Крим був окупований, і місцевим населенням.

Тобто це комплекс нових проблем для регіону, яких не було до анексії і з якими стикнулися тепер. І також — спроба запропонувати певні інструменти, навчання для тих, хто готовий працювати в своїх громадах по попередженню, трансформації конфліктів, враховуючи наш досвід, який був у рамках Української миротворчої школи.

Тетяна Курманова: Про що ще йдеться?

Сергій Данилов: Про те, що люди опинилися в новій ситуації. Треба розуміти, в 2014 році, наприклад, в Чаплинський район заходили російські війська, в Генічеському районі пересувалися — так званий кордон пересували, потихеньку захоплювали територію. А на територію Чаплинського району просто заходили російські війська — ледь не під саму Чаплинку. Цей стрес, уявлення про те, що завтра тут може бути війна, що ми живемо на порозі, тривалий. В багатьох людей психологічний стан був достатньо важкий в той період.

Зараз відбуваються інші трансформації для дуже багатьох, хто мав ринок збуту своєї продукції.

Тетяна Курманова: Це був Крим. Я знаю, що багато в Росію переправляли.

Сергій Данилов: І на Донбас. Зараз всі ці ринки перекриті.

Тетяна Курманова: Що роблять місцеві? Нові ринки не шукають?

Сергій Данилов: Я думаю, картина складна. Ми зараз знаходимось на початку проекту, але я їжджу на Херсонщину з травня 2014 року, як і на схід. Для мене це був поклик і з професійної, і з людської точки зору, я намагався збирати інформацію по Херсону навіть тоді, коли проект ще не почався.

Є різні стратегії. Є частина фермерів, бізнесменів, підприємців, які не шукають, сподіваються, що все повернеться, ринки відкриються — «нєкіє політікі договорятса». Цього, звичайно, не буде. Прийняття реальності завжди складне. Люди не хочуть приймати.

Але в мене є враження з розмов, з публікацій, що частина шукає. Люди живуть прагматично, раціонально значною мірою. Вони шукають шляхи постачання своєї продукції і ринки збуту в центральній Україні, в Дніпрі, в Одесі — пошук ринків триває.

Там страшенно не вистачає інфраструктури. Логістичної, по зберіганню продукції. Не вистачає нормальної сертифікації, щоб це знаходило споживача в країнах Європи. Але одночасно щось робиться, певні зрушення відбуваються.

Тетяна Курманова: Ми мешкали в Криму і постійно чули, що це «вибухонебезпечний» регіон, бо є багато національностей. На Херсонщині є і кримські татари, турки-месхетинці, курди. З цього ракурсу ви розглядаєте Херсонщину?

Сергій Данилов: Звичайно. Я писав і буду писати про ці проблеми, бо тут поєднання професійного і громадського інтересу. Я не розглядаю це як «вибухонебезпечний» регіон. Але я хочу наголосити, що проблеми і конфлікти будуть. Питання в тому, як до них підходити і як ставитись, а також — як їх трансформувати. Конфлікт може бути і джерелом розвитку, а не проблем. Безконфліктно суспільство не існує ніде.

Першоджерело – Громадське радіо