Підсумки форуму “Сталимо перемогу: від стійкості громадян до держави вдячності”

На початку 2024 року особливо наочною стала проблема нестачі комунікації всередині українського суспільства та падіння довіри до різних політичних інститутів. У таких умовах особливо важливо ...

Додано:
ANTS

Фото: Вікторія Кравчук
Підсумки форуму “Сталимо перемогу: від стійкості громадян до держави вдячності”

На початку 2024 року особливо наочною стала проблема нестачі комунікації всередині українського суспільства та падіння довіри до різних політичних інститутів. У таких умовах особливо важливо створювати майданчики, які можуть служити інструментів зміцнення стійкості українського суспільства та інклюзивного пошуку спільних рішень.

Форум “Сталимо перемогу: від стійкості громадян до держави вдячності”, що відбувся 9 лютого, поставив собі за мету визначити ключові виклики, що чекають на українське суспільство впродовж 2024-2025 р. в умовах повномасштабної війни. Ціллю заходу також стало об’єднання потенційних партнерів із різних галузей і регіонів України для обміну досвідом та ефективної взаємодії. Форум був організований громадською організацією Мережа захисту національних інтересів «ANTS». До його участі були залучені міністри, депутати, представники місцевого самоврядування, дипломати, журналісти, активісти та представники громадського сектору із різних регіонів України.

У перервах між панелями виступали харизматичні місцеві лідери – митці, активісти та новатори із різних регіонів України, які розповідали про свій вклад у супротив або розвиток країни. У той час як основні панелі були присвячені дискусіям щодо найгостріших викликів сучасності для України. Серед них: міжнародна підтримка України, соціальна політика в умовах демографічної кризи, політика держави щодо ветеранів та роль органів місцевого самоврядування у забезпеченні стійкості держави.

Захід розпочався з панелі за участю послів та представників міжнародних організацій. Серед спікерів панелі посли Японії та Італії, представники посольств Німеччини та Нідерландів, представники фонду USaid і Представництва ЄС в Україні. Вони розповіли про плани фінансової підтримки України, закликали до продовження проведення реформ (зокрема, антикорупційних реформ та децентралізації), висловлювали стриманий оптимізм щодо перспектив конфіскації російських активів на користь України, а також висловили впевненість у європейському майбутньому країни.

Посол Японії в Україні Мацуда Кунінорі запам’ятався відсилками до японського історичного досвіду успішного ведення бойових дій проти Росії під час російсько-японської війни 120 років тому. Японія у той період, як і Україна зараз, здавалась вразливою та крихкою країною, яка, втім, змогла перемогти з підтримкою міжнародних партнерів. Посол порадив Україні не турбуватись про можливі фінансові борги, що виникнуть під час фінансування спротиву. Натомість важливо зберегти єдність всередині країни.

На наступній панелі під назвою “Сильні як земля: сьогодення та майбутнє людського капіталу України” експерти обговорили шляхи для розв’язання ключових соціальних проблем, насамперед демографічної кризи, що утворилась внаслідок масової міграції та ведення бойових дій. 

Експертка мережі “АНТС” Олена Сас наголосила, що проблеми, пов’язані з демографічними  втратами України з початку повномасштабного нападу, все ще до кінця не досліджені. Втім, вже сьогодні чимало людей в Україні змушені займатись не тим, чим вони займались раніше або як мінімум суттєво підвищувати свою ефективність на чинному місці роботи. Це підвищує важливість освітніх і просвітницьких проєктів, які дозволять заповнити лакуни у сферах, для яких сьогодні часто не вистачає кадрів чи експертизи. Нардеп і журналіст Микола Княжицький звернув увагу на те, що безпека є не єдиною причиною масової міграції. Люди також емігрували через численні внутрішні проблеми, серед яких безробіття та відчуття нестабільності. Експерт поскаржився на нестачу уваги уряду до розв’язання ключових проблем внутрішніх мігрантів і переселенців. Наприклад, державних програм, що дають можливість переселенцям опанувати новий фах.

Панель під назвою “Держава вдячності: ефективне публічне урядування замість популістичних рішень та ручного управління” була пов’язана з темою реабілітації ветеранів. Більшість спікерів наголошували на тому, що ветеранської політики як сталого та послідовного плану дій в Україні просто немає. Наявність пільг на певні послуги не заміщує собою політику, наголошують експерти.  Громадський сектор пропонує свої пропозиції глобальних планів і стратегій, але держава фактично ігнорує їх. Вікном можливості для розв’язання цієї проблеми може стати призначення нового міністра соціальної політики. 

Іншою проблемою для реабілітації військовослужбовців є нестача кадрів, наприклад професійних і кваліфікованих психологів. Голова організації “Принцип” Масі Найєм зазначив, що сфера надання послуг психолога не контролюється державою сьогодні. Тому шкідливих чи етично некоректних психологів фактично неможливо покарати.

Нардеп Роман Костенко представив на форумі власний законопроєкт про мотивацію до військової служби. На думку депутата, більш прозоре інформування про втрати України стимулюватиме до військової служби, оскільки розвінчає негативні стереотипи про масові втрати. Також нардеп пропонує доплати за знищення бойової техніки чи за перебування у бойовому розпорядженні.

У наступній панелі під назвою “Роль органів місцевого самоврядування в забезпеченні стійкості України в умовах війни” місцеві депутати та голови громад поділилися своїм досвідом відбудови та роботи у регіонах, що страждають від бойових дій або навіть перебували під окупацією, 

Зокрема, спікери розповідали про роботу в режимі кадрового дефіциту та необхідності бути “універсальними солдатами”. Директор Інституту фронтиру Євген Глібовицький наголосив, що місцеве самоврядування стало єдиним політичним інститутом, який майже не втратив суспільну довіру у 2023 році. Також він звернув увагу, що реформа децентралізації є важливою передусім тим, що надала можливість низовій суб’єктності України розвиватися.

Віталій Бєлобров, заступник голови Херсонської військової адміністрації, розповів, що у містах, які пережили окупацію та досі перебувають під регулярними обстрілами практично не працює бізнес, а місцева влада навіть не здатна простимулювати його розвиток. Як наслідок, органи місцевого самоврядування стають майже напряму залежні від субвенцій з центрального бюджету. Мер міста Миколаїв Олександр Сенкевич звинуватив центральну владу, яка часто сприймає очільників населених пунктів як своїх політичних конкурентів, у розповсюдженні негативних стереотипів про місцеву владу Зрештою, це вдарять і по рейтингах самої центральної влади, наголошує експерт. 

Народний депутат Віталій Безгін відзначив, що 2023 рік розпочав негативну тенденцію падіння ефективної співпраці між місцевою та центральною владою. Попри те, що перші місяці повномасштабного нападу продемонстрували спроможність українських громад. Також він наголосив, що вже сьогодні важливо реалізовувати міжнародні проєкти за кошти європейських фондів. Це потрібно для того, щоб у момент вступу в ЄС як українські муніципалітети, так і центральна влада вже мали значний досвід освоєння таких грантів.

Логічним продовженням цієї розмови стала панель “Економіка перемоги з точки зору бізнесу та громад”. У ній експерти обговорювали оптимальні моделі економічної взаємодії між “центром”, місцевою владою та бізнесом в умовах повномасштабної війни. Під час дискусії Директор інституту розвитку територій Юрій Ганущак закликав ставитись до регіонів як до капілярів української економіки, які потрібно укріплювати для нормальної роботи організму не меншою мірою, ніж аорту (центр). Депутат Полтавської міської ради Юлія Городчаніна критикувала зусилля уряду з надмірної централізації влади. Зокрема, ідею прийняття бюджету керівником військової адміністрації, який знає специфіку регіону гірше, ніж місцеві депутати. Також депутатка наголосила на важливості продовження судової реформи для нормальної роботи бізнесу у регіонах.

Натомість виконавчий директор Центру економічної стратегії закликав не ставитись до децентралізації як до “священної корови”, і допускати перегляд баланс витрат у воєнний час. Нардепка Юлія Клименко визнала, що чинне законодавче регулювання потребує доопрацювання. Водночас вона закликала пам’ятати про те, що воєнний час потребує централізації, а не децентралізації ресурсів.

Насамкінець, в останній панелі форуму очільники провідних українських і міжнародних грантових організацій (програма “Долучайся”, відділ співробітництва посольства Німеччини в Україні та ІСАР Єднання) розповіли про специфіку своєї роботи та відповіли на питання представників громадських організацій щодо можливостей фінансової підтримки українського громадського сектору.

 Автор: Андрій Любарець, Мережа захисту національних інтересів “АНТС”


Тематика публікації:          

Останні публікації цього розділу:

На Харківщині оцінили збитки через втрати ґрунтів внаслідок війни

Триває набір на безкоштовні онлайн-групи підтримки

В Україні запустили безкоштовний онлайн-курс із фінансової грамотності

Перший ярмарок молодіжного підприємництва Junior EXPO-2024 відбувся в Івано-Франківську

Спілка 33 організацій презентувала Дорожню карту забезпечення прав дитини

Проєкт Cedos з розвитку центрів спільнототворення переміг у конкурсі Єврокомісії