Персональні дані «валюта 21 століття»: хто продає, а хто купує?

«Ніхто не має права слідкувати за моїм життям, якщо це не стосується безпеки» – такі висловлювання лунають в аудиторії, коли ми говоримо про право на захист персональних даних (data protection). Люди знаходять десяток розумних аргументів на користь дотримання певних норм. Але чи дійсно ми цінуємо свою приватність, коли на широкий загал розповідаємо, де живемо, працюємо, куди рухаємось, як відпочиваємо, подорожуємо, з ким товаришуємо, кого любимо або ні?

Раніше службам розвідки потрібні були роки аби зібрати хоча б половину тієї інформації, яку сьогодні людина поширює в соціальних мережах. Зрозуміло, в кожного з нас є власні потреби, що спонукають розкривати приватну інформацію. Але незалежно від мотивації, важливо проаналізувати потенційні ризики: яка поширена інформація може завдати шкоди людині та її рідним.

Персональні дані — «валюта 21 століття»

Персональні дані, опубліковані в мережі, зібрані або передані будь-яким іншим способом, стають цінним надбанням багатьох сторін: держави, політичних сил, комерційних установ, приватних осіб і перетворюються в один з найбільш цінних і затребуваних ресурсів. У сучасному світі його називають «валютою» або «нафтою» 21 століття. Цей вислів став афоризмом, оскільки без personal data не можуть існувати державна система, міжнародна політика, бізнес, починаючи від невеличкої маркетингової фірми – і завершуючи гігантами цифрової економіки, такими, як Apple, Facebook, Google. Згідно дослідженням ICO Bench, у 2018 році світовий прибуток від використання персональних даних сягнув понад $ 250 млрд. Експерти прогнозують подальше інтенсивне зростання цього ринку.

Ні для кого не буде секретом, що вся інформація про людину активно обробляється у всесвітній павутині та стає основою успіху безлічі бізнес-проектів (реклама, маркетинг, скорінг).

Проблема полягає в тому, що бізнес, пов’язаний з personal data кожного року набирає шалених обертів. Брак чітких правових норм з використання, зокрема, Big Data, сприяє зростанню «чорного ринку» продажу персональних даних. Крім того, на думку багатьох міжнародних експертів, загрози створює не тільки нелегальний ринок, але й ринок «легальний», який також стрімко розвивається. Наприклад, сервіси, що спрямовані на монетизацію персональних даних, маркетингові проекти, де personal data використовуються як еквівалент оплати.

Бізнес на персональних даних: хто продає, а хто купує?

Уявіть собі, що сьогодні personal data можна продати, як овочі з городу або інший товар. Наведу кілька прикладів.

Платформа Opiria

Opiria-Platform дає змогу заробляти гроші за допомогою продажу personal data. Користувачі надають згоду на обробку своїх даних в обмін на токени PDATA. Розробники позиціонують цю платформу, як «глобальний децентралізований ринок, де компанії можуть купувати personal data безпосередньо у людей».

Піца в обмін на personal data

Американська мережа Domino’s Pizza запустила акцію, де в обмін на 6 фото можна отримати безкоштовну піцу. І на перший погляд, це здається звичайною програмою лояльності: людина завантажує додаток Domino’s, ділиться своїми даними (ім’я, телефон, пошта), накопичує бали, і в підсумку стає клієнтом мережі.

Але… Спитаємо себе разом із автором колонки на Popular Mechanics: 

Для чого насправді Domino’sпотрібні персональні дані?

Навряд чи для того, щоб роздати безкоштовну піцу. Можливо, ця мережа використовує отриману інформацію для вдосконалення своїх алгоритмів роботи.

У цій статті наводиться також приклад флешмобу #10YearChallenge, який, на думку деяких аналітиків, Facebook запустив, щоб покращити алгоритм розпізнавання обличчя. Люди і усьому світі охоче ділилися своїми зображеннями за певний період часу.

Але чи ставили вони собі запитання: «Для чого?»

Так само, як і з програмою Domino’s, автор статті скептично ставиться до гіпотези, ніби все це вигадано лише для того, щоб проілюструвати дух часу. Тому перш, ніж генерувати інформацію в мережу варто задуматися, як вона далі буде конвертуватися.

Мобільні додатки

Завантажуючи мобільні додатки на свій телефон, люди переконані, що вони безкоштовні. Насправді – ні. За цю послугу ви сплачуєте personal data.

Посередництво в бізнесі

Окрім того, що компанії збирають дані для своїх потреб (збільшення бази клієнтів, покращення алгоритмів роботи, реклами, аналізу політичних та інших уподобань тощо), вони також намагаються їх перепродати або зробити обмін. Найчастіше компанії включають угоди про надання послуг положення про передавання даних третій особі. Крім того, існує таке поняття – «інформаційна взаємодія в галузі передавання персональних даних, що реалізовуються за допомогою угод між компаніями».

Повний текст виступу на Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA за посиланням:

http://ecpl.com.ua/news/personal-ni-dani-valiuta-21-stolittia-khto-prodaie-a-khto-kupuie/

#ЕЦПЛ #dataprotection #правалюдини

http://ecpl.com.ua