Обшуків у бізнесу з приводу 1С не буде – СБУ

Присутність російських продуктів на ринку створює загрозу безпеці держави та персонально кожному громадянину. Про це говорили експерти, політологи, юристи, бухгалтери, представники бізнесу та влади під час круглого столу «Нові санкції щодо країни-агресора: що далі», який відбувся 17 травня за організації ЛІГА:ЗАКОН. Питання блокування доступу до ресурсів: соціальних поштових сервісів, бухгалтерських програм, викликало не лише активне обговорення, а й занепокоєння.

Українське суспільство звикло до санкцій, коли заборонено працювати із певною компанією, але ІТ-сектор у такому масштабі вперше потрапив під санкції, зокрема, питання блокування соціальних мереж для України є новим і немає відпрацьованого алгоритму.

Представники державних органів пояснили, що саме стало причиною введення нових санкцій.

«Санкції стосуються не програмних продуктів, а юридичних або фізичних осіб. Якщо ми говоримо про ІТ-сферу, то мова йде про розробників, розповсюджувачів, фірм, які надають підтримку. Це все обумовлено питаннями національної безпеки. 

Коли розслідували атаки на фінансовий сектор, більшість машин, які були пошкоджені, мали установлене російське програмне забезпечення. Ми припускаємо, що воно надає можливість несанкціонованого доступу до інформації, має можливість нанесення пошкодження цілісності, доступності, повноті інформації, як один аспект пов’язаний із кібербезпекою». – повідомив Валентин Петров, керівник служби з питань інформаційної безпеки Апарату РНБО.

Другим аспектом, який став причиною введення санкцій є те, що 3-4 рік йде війна і ми не можемо собі дозволити, особливо, за гроші державного бюджету фінансувати країну-агресора. Варто зазначити, що Україна витрачає на російське програмне забезпечення до мільярда гривень у рік.

Було наголошено, що влада не може передбачити всі способи, за допомогою яких будуть намагатись обійти санкційні заборони, але буде ефективно працювати у цьому напрямку.

«Ми не можемо впливати на приватний сектор, і лише нагадуємо, що дані, які отримуються від бізнес-структур, підприємств обробляються в РФ. Але це залишається правом бізнесу, користуватись, чи ні. Адже в 2014 році був прийнятий у Росії закон, що дозволяє отримувати інформацію стосовно персональних даних без дозволу суду». – заявила Юлія Лапутіна, заступник начальника департаменту інформаційної безпеки Служби безпеки України.

Рішення РНБО щодо «санкційних» компаній учасники круглого столу умовно розділили на 2 складові: інформаційно-психологічна та технологічна.

«Проти України ведуться бойові дії не лише на полі бою, а й паралельно проводяться інформаційна та сенсова війна. І питання інформаційного контексту тих сенсів, які продукуються російських соціальних мережах, це також є елементом сенсової війни проти України.

Програмне забезпечення, яке розроблене в інших країнах може бути не лише використане для збору персональної інформації, а також для «логічних бомб». Це програмний мікрокод, який в один момент може «покласти» будь-яку автоматизовану систему управління. «Логічна бомба» має годинниковий механізм, який запускається за певних умов і у певний час. Так можна «покласти автоматизовану систему управління включно із системою протиповітряної оборони України». – наголосив на ризиках, які несуть у собі російські продукти Андрій Дацюк, доцент кафедри національної безпеки Національної академії державного управління при Президентові України.

Питання війн нового покоління «мережево-центричних війн», до яких готується увесь світ стає все більш актуальним. Big Data являється для них основних інструментом та цінністю.

«Програма «1С» складається із оболонки, яка пристосовується під конкретне завдання та ядро, яке абсолютно закрите. Ніхто із тих хто обслуговує програму,  тим більше користувачі, не мають до нього доступу. Навіть в Москві доступ є у небагатьох. Що вони з ним роблять, як міняють не знає ніхто». – наголосив Олександр Кочетков, аналітик, виконавчий секретар Асоціації національних розробників програмного забезпечення.

Представники телекомунікаційного бізнесу заявили, що питання технічної реалізації заборони не виникає. Зараз стоїть питання як правильно це реалізовувати та який буде механізм юридичного обґрунтування.

«Ми зараз вибудовуємо із бізнесом партнерські відносини і кожна складність, яка виникає у процесі нововведення, це складність у фінансовому еквіваленті. Якщо ми додаємо складність для бізнесу, то ми додаємо перешкоди для того, щоб отримати від нього капітал». – прокоментував технічну реалізацію Указу Президента Олександр Гончар, Національний менеджер Київстар.