Об’єднані та “безправні” територіальні громади

В нових об’єднаних територіальних громадах області починають з’являтися конфліктні ситуації по лінії центральна громада та приєднані до неї периферійні села.

Ці конфліктні ситуації були цілком прогнозовані, і експерти, і прості сільські мешканці  на старті реформи місцевого самоврядування озвучували побоювання щодо можливих проявів  дискримінації в об’єднаних громадах. Дискримінація, на їх думку, полягатиме в тому, що всі ресурси об’єднаної громади будуть використовуватись на розвиток та посилення її центру, а інші так і залишаться депресивними і нерозвиненими.

Однак, за початковим задумом, реформа місцевого самоврядування мала стати спасінням від деградації та руйнування маленького українського села.

Ідея полягала в тому, що малі громади входять в одну – самодостатню –  на чолі з сильним центром. Вони об’єднують всі свої ресурси (земельні, фінансові, людські) для досягнення спільної мети – забезпечення добробуту та процвітання усіх мешканців.

Такі посилені громади мають взяти відповідальність за своє життя у власні руки та не будуть безкінечно чекати допомоги із району, області, столиці.

Показова об’єднана територіальна громада має виглядати наступним чином – в адміністративному центрі будуть розміщені всі соціальні важливі установи: школи, лікарні, пожежна частина, правоохоронні органи. Центр та інші суб’єкти об’єднання з’єднують відремонтовані дороги, по яким діти із маленьких сіл будуть їздити в добре оснащені школи та дитячі садки. Карета швидкої допомоги зможе дістатись до пацієнта із самого віддаленого села за 20 хвилин. Пожежники та поліцейські з центру оперативно з’являтимуться на місці події. Новенький, спеціально створений ЦНАП надаватиме адміністративні послуги мешканцям громади.

Але в реальності все виглядає не так, як на схемах Мінрегіону.

Наприклад, сільська рада Розквітівської об’єднаної громади Одеської області замість того, щоб в першу чергу відремонтувати вщент розбиту дорогу між центральним селом Розквіт і приєднаним до нього селом Анатоліївка, стелить новенький асфальт під сільською радою с. Розквіт. Якби місцева рада провела консультації із мешканцями всіх сіл, вона би точно виявила більш нагальні проблеми, які потребують вкладення коштів.

Цю ситуацію обурені мешканці села разом із головою громади обговорили на публічних дебатах на тему захисту прав та реалізації інтересів периферійних територій об’єднаних громад Півдня України, що нещодавно пройшли в Одесі.

Дебати організувала ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA). Крім представників об’єднаних громад, в дебатах взяли участь експерти, лідери громадських організацій з Одеської, Миколаївської та Херсонської областей.

Ситуація в Розквітівській громаді не є унікальною. Схожі проблеми існують і в поки що єдиній об’єднаній громаді Миколаївської області – Куцурубській. Староста приєднаних до Куцуруб сіл Іванівка, Покровка, Яселки Оксана Яковенко , вважає, що малі громади у великих об’єднаннях фактично безправні. Представниками їх інтересів в сільські раді є лише пара депутатів та староста. Але, за її словами, мінімальні повноваження старости не дають їй можливості впливати на рішення місцевої ради. Староста наразі не має необхідної матеріально-технічної бази та ресурсів для ефективної роботи. В законодавстві не існує механізмів блокування старостою рішень ради, які протирічать  інтересам його села.

Із представниками громад погоджуються і експерти. На думку Андрія Крупника, заступника голови  Асоціації сприяння самоорганізації населення: «На законодавчому рівні старости, що покликані представляти інтереси периферійних сіл, не наділені достатніми повноваженнями для впливу на порядок денний місцевої ради. Тому, потрібно Статутом територіальної громади та Положенням про старосту наділити його цими повноваженнями. Важливо також, щоб самі мешканці долучатись до вирішення проблем власного села за допомогою створення органів самоорганізації, проведення загальних зборів, громадських слухань».

Експерти Асоціації зробили аналіз умов, в яких зараз опинилися периферійні населені пункти об’єднаних громад Півдня України. І зробили висновок, що вони потребують захисту, оскільки реформа не убезпечує від ігнорування їх інтересів центром. В деяких об’єднаних громадах відносини «центр – периферія» – це рух в односторонньому напрямку: периферія віддає ресурси, повноваження, ставлячи себе в залежність від волі центру, який, в свою чергу, використовує спільні ресурси на забезпечення власного благоустрою та комфортного життя.

Очевидно, що державі необхідно звернути увагу на такі проблемні ситуації та реагувати на випередження, оскільки реформа децентралізації триває і по шляху перших об’єднаних громад має пройти велика кількість інших.

 Асоціація сприяння самоорганізації населення разом із партнерськими організаціями в регіонах здійснює громадський супровід реформи місцевого самоврядування для того, щоб об’єднання громад відбувалося з урахуванням інтересів та прав жителів та потреб територій.