Нова Верховна Рада має повернути переселенцям право голосу на місцевих виборах – правозахисники

Нова Верховна Рада має повернути переселенцям право голосувати на місцевих виборах у громадах, де вони проживають. На цьому наголосили правозахисники на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Поки що усі внутрішньо переміщені особи (ВПО) не можуть голосувати за депутатів на мажоритарних округах на парламентських виборах та брати участь у місцевих виборах. Попередній парламент не прийняв ініціатив, запропонованих експертним середовищем. Лише двоє переселенців своє право голосу через суд.

«Планові місцеві вибори восени 2020 року можуть знову відбутися без участі значної кількості виборців – 1 мільйона 200 тисяч внутрішньо переміщених осіб, які мають право голосу. Це питання потрібно вирішувати не через суд, а в законодавчій площині», – зазначила Тетяна Дурнєва, виконавча директорка ГО «Громадський холдинг «Група впливу».

Правозахисники нагадали, що необхідний проект закону є з 2016 року – №6240 «Про виборчі права ВПО та інших мобільних всередині країни громадян». Окрім переселенців, він стосується трудових мігрантів, які давно проживають в інших громадах.

«Законопроект базується на заявному принципі зміни виборчої реєстрації: громадянин звертається до органу ведення державного реєстру з клопотанням змінити виборчу адресу на постійній основі у зв’язку з тим, що він постійно проживає на тій чи іншій території. Після цього людина зможе голосувати за фактичним місцем проживання на парламентських, президентських та місцевих виборах.  В Україні діє повноцінний державний реєстр виборців, тому є можливість змінювати виборчі адреси, за якими голосують громадяни, в межах всієї країни, і це не призведе до випадків двократного включення громадян у виборчі списки», – пояснює Олександр Клюжев, аналітик Громадянської мережі «ОПОРА».

У законопроекті передбачені запобіжники, щоб механізм зміни виборчої адреси не використали для зловживань.

«Цей законопроект обговорюється вже декілька років, тому тут новій парламентській більшості буде легше: інклюзивність у розробці та обговоренні цього законопроекту вже забезпечені, залишається ознайомити з ним народних депутатів та обговорити на рівні профільних комітетів – і приймати», – зазначає Олександр Клюжев.

Саме на місцевому рівні у переселенців є ключові проблеми, і якщо їхня участь у політичному житті на місцевому рівні обмежена – ці проблеми не вирішуються, наголошує Олександр Клюжев.

Крім того, переселенці, які зареєструвалися за новим місцем проживання, сплачують податки у приймаючу громаду, але при цьому не можуть своїм голосом впливати на людей, які будуть розпоряджатися цими коштами, зазначила Олександра Дворецька, співзасновниця ініціативи «Восток-SOS».

«Колись обговорювалася можливість проведення місцевих виборів на окупованих територіях за Мінськими домовленостями, і тоді переселенці ніби повинні були бути голосом українського Донбасу. Сьогодні про це вже немає мови. За дослідженням Міжнародної організації з міграції, два роки тому близько 50% переміщених осіб планували повернутися до попереднього місця проживання. Зараз близько 70% не планують повертатися, або ще точно не знають: люди інтегруються, отримують нові соціальні зв’язки, нову роботу», – розповіла Олександра Дворецька.

За результатами соцопитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології у травні-червні, 90% мешканців приймаючих громад погоджуються, що ВПО повинні мати такі ж політичні права, як і мешканці приймаючих громад, та повноцінно голосувати на місцевих виборах, брати участь у бюджеті участі, громадських слуханнях тощо, зазначила Тетяна Дурнєва.

Завтра активісти планують адвокаційну акцію під Верховною Радою, аби нагадати новообраним депутатам про проблему.

Щоб держава бачила реальну кількість переселенців, потрібно створити механізм, який відокремить отримання пенсії від довідки ВПО, наголошує Дарина Толкач, координатор з адвокації БФ «Право на захист». Зараз багато людей, які зареєстровані як переселенці у Луганській та Донецькій областях, де-факто проживають по інший бік лінії зіткнення, і реєструвалися лише задля отримання соціальних виплат. «Так ми отримаємо адекватну картину, яка кількість людей реально мешкають у нових приймаючих громадах і хочуть впливати на рішення, які приймаються на місцевому рівні», – каже Дарина Толкач. Ця ідея прописана у законопроекті №6692, він зареєстрований з 2017 року.

Джерело: УКМЦ.