Нерухомість та кримчани: проблеми оформлення спадку

На «гарячу лінію» КримSOS за півроку майже півсотні людей звернулись з різними питаннями щодо нерухомості в окупованому Криму. Спеціалісти вирішили зробити серію публікацій щодо вирішення ...

notarius1_d_850
Нерухомість та кримчани: проблеми оформлення спадку

На «гарячу лінію» КримSOS за півроку майже півсотні людей звернулись з різними питаннями щодо нерухомості в окупованому Криму. Спеціалісти вирішили зробити серію публікацій щодо вирішення найпоширеніших проблем. У цій статті розповімо про особливості оформлення спадщини. 

Ситуація 1: нерухомість на материковій Україні 

У Володимира з Криму помер дідусь у Херсонській області. У спадок йому заповіли будинок та землю. Щоб усе оформити, чоловік звернувся до нотаріуса. Там він дізнався, що з кримською пропискою, як не резидент, має платити 19,5% від вартості нерухомості. Але «підтвердити» своє резиденство можна через довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (ВПО).

«У спадкоємців є шість місяців з дня смерті, щоб відкрити спадкову справу. Також, якщо спадкоємець постійно проживав з померлим, то він вважається таким, що прийняв спадщину автоматично, якщо не відмовився від неї. У разі прострочення,  цей строк можна поновити тільки через суд, – розповідає Анастасія Калініна, юрист КримSOS, – Через введення вільної економічної зони на окупованому Криму у 2014 році, кримчан у деяких питаннях фактично прирівняли до нерезидентів. Але після 21 листопада мають скасувати цей статус». 

Тобто, у випадок отримання спадку – Володимир платив податок на дохід – 18% та 1.5% воєнного збору.

«Суму податку рахують від загальної вартості майна. Для цього потрібно провести оцінку нерухомості – це ще декілька тисяч гривень. Часто у селах вартість будинків завищена. Наприклад, у колеги будинок та 60 соток землі оцінили в 120 тис грн, а продати усе вдалось лише за 60 тис грн», – розповідає Анастасія  Калініна. 

Для відкриття спадкової справи потрібно прийти до нотаріуса з пакетом документів: 

  1. Свідоцтво про смерть.
    2. Документи, що підтверджують місце проживання померлого (за наявності);
  2. Заповіт, якщо він є;
  3. У нотаріуса за місцем реєстрації померлого написати заяву про відкриття спадщини протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця.

Перед видачею свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє докази родинних відносин зі спадкодавцем. Це можуть бути свідоцтва про народження, шлюбу та інші документи. Якщо ж їх немає – потрібно звертатись до суду, щоб підтвердити родинні стосунки, а отже й право отримати майно у спадок. 

«При оформленні спадщини, коли майно знаходиться на окупованій території, замість довідки про склад сім’ї нотаріусу потрібно надати роз’яснення Міністерства юстиції України. Крім цього, потрібно заповнити заяву, щоб підтвердити факт відсутності прав малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних та обмежено дієздатних осіб на користування нерухомим майном, що відчужується», – зазначає Наталя Забутна, юрист КримSOS.

Вартість відкриття спадкової справи буде коштувати від 300 грн – у приватних нотаріусів цінник на послуги у декілька разів вищий. Кінцевою процедурою оформлення спадщини є видача свідоцтва про права на спадщину при наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Ситуація 2: якщо нерухомість на окупованій території України

У січні в окупованій Ялті померла 88-річна бабуся. Її син приїхав, щоб організувати похорони та оформити усі документи. Згодом він повертається на материкову Україну, але через три місяці несподівано йде з життя. Залишилась дружина з донькою – через певний час вони поїхали в окупований Крим, щоб вирішити питання з нерухомістю.

«Справа ускладнюється тим, що чоловік не встиг оформити спадщину від матері, – зазначає Анастасія Калініна, – Також у той час окупанти пропускали тільки з «гуманітарних причин». А оформлення документів чи оплата комуналки до переліку не входила. Багато людей купували путівки в санаторій для оздоровлення, щоб їх пропустили російські прикордонники».

Головною перепоною в оформленні спадку нерухомості в Криму – те, що вона знаходиться на тимчасово окупованих територіях та там 2014 року не працюють українські нотаріуси. 

«Згідно Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця  є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви. Спадкоємці можуть подати заяву до будь якого нотаріуса на материковій частині України та реалізувати своє право щодо спадкового майна», – зазначає Наталя Забутна, юрист КримSOS. 

Головне, зареєструвати справу в українському Спадковому реєстрі, а оформити нерухомість можна пізніше – законом не встановлений точний строк. 

«На території окупованого Криму поки що діють російські закони, а українські документи, видані після 2014 року – не визнаються. Багатьом доводиться оформлювати спадок у місцевих нотаріусів. Деякі кримчани розповідають, що вони передають пакет документів з материкової України на півострів. Але ми на практиці не стикалась, – розповідає Анастасія Калініна, юрист КримSOS, – Також зазначу, що якщо ти громадянин України без кримського паспорта, то для окупантів – ти нерезидент. А отже й розмір податків буде більший».

Вся процедура оформлення в обох  випадках описана у чат-боті в Telegram: CrimeaIsUaBot. Якщо у вас чи знайомих виникають питання щодо оформлення спадку – звертайтесь на «гарячу лінію» КримSOS у Києві з понеділка по п’ятницю з 10:00 до 19:00 на будь-який з номерів: (096) 684-88-47,  (063) 077-16-19, (095) 031-53-97. Або у Херсоні – (095) 277-53-55 пн.-пт. з  9:00 – 18:00 (Viber з 11:00 до 16:00). 

Нагадуємо, що для встановлення факту смерті на ТОТ існує спрощена процедура. Подробиці читайте у нашій статті тут. 


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

Відчуття безпеки та інструменти впливу на його поліпшення: результати апробації у трьох громадах

Впровадження принципів сталого розвитку в Україні поки на початковій стадії, але головне – це залучати громади

На Хмельниччині провели дослідження розвитку соціального підприємництва у регіоні

Молодь Ріпкинської, Городнянської та Менської громад вчились впливати на життя своїх громад

Опитування громадських організацій від Представництва ЄС в Україні

У Городнянській громаді визначали сильні сторони та можливості для розвитку