“Не треба забувати, що Росія — агресор” – румунські журналісти в Україні

“Всі на землю! Валєра, відходимо!” – вибух, що пролунав десь поруч, не на жарт налякав командира. Злякався офіцер не за себе, а за групу румунських журналістів, яких погодився взяти “на передок”. ...

Додано:
Yuliya Pushchenko

67258358_2083199615322910_1550023383247224832_n
“Не треба забувати, що Росія — агресор” – румунські журналісти в Україні

“Всі на землю! Валєра, відходимо!” – вибух, що пролунав десь поруч, не на жарт налякав командира. Злякався офіцер не за себе, а за групу румунських журналістів, яких погодився взяти “на передок”. “Так у вас війна чи ні?”, питали вони у військових на базі. І відповідь тепер побачили і відчули самі, тут, у лісосмузі, де до бліндажів ще треба дістатися, а відходити не можна, бо відкрита місцевість позаду добре прострілюється…

Такою була кульмінація візиту румунських медійників до України 1-5 червня. Але все по черзі.

Безпека – важлива сфера співпраці України та Румунії

Про всі питання двосторонніх відносин України та Румунії запрошені журналісти дізналися з перших вуст — отримали відверті відповіді на свої запитання у відповідальних міністерствах. Серед сфер співпраці, які цікаві обом сторонам — безпека.

“З окупацією Криму Україна втратила доступ до кількох ядерних об’єктів. Раніше Україна гарантувала сусідам, що ці об’єкти заморожені або використовуються виключно для мирних цілей. Тепер Росія як ядерна держава відновила там активність. І це серйозна небезпека для Румунії”, – зазначив заступник міністра закордонних справ Єгор Божок.

“Питання безпеки в Чорноморському регіоні – важлива сфера для співпраці між Україною та Румунією. Росія перетворює Крим на фортецю, а це забезпечує домінування РФ в Чорному морі. Це не вигідно ні Україні, ні Румунії”, – додав Анатолій Соловей, заступник директора другого європейського департаменту, МЗС України.

Про те, що об’єднує і роз’єднує

Поки дві країни так і не вдасться об’єднати залізницею. Анонсований запуск потяга Чернівці-Сучава знову відкладається.

“Через пасивну позицію «Укрзалізниці», яка не має достатньо пасажирських потягів, та неактивну позицію румунської сторони нам поки що не вдалося досягти домовленості про залізничне сполучення Чернівці-Сучава. Але, думаю, це питання буде пріоритетом нового уряду, — пояснив Віктор Довгань, заступник міністра інфраструктури України. Зате вже незабаром має відкритися поромна переправа Орлівка — Ісакче”.

Торкнулися й одного з найболючіших питань — мови навчання для румунської меншини в Україні.

“Закон України “Про освіту” ніяким чином не обмежує право національних меншин на вивчення своєї мови і використання її. Зараз в Україні функціонує 69 шкіл, де учні навчаються румунською мовою — переважно в Закарпатській та Чернівецькій областях. Загалом 16000 учнів навчаються румунською,” – повідомив Вадим Карандій, заступник міністра освіти і науки України.

А про рух України на шляху євроінтеграції поговорили з незалежними експертами – членами Української національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

“Ми почули багато цікавого і важливого про двосторонні стосунки України та Румунії та про ситуацію в Україні. Ще п’ять років тому про зустрічі такого рівня можна було тільки мріяти, — каже Маріан Воіку, журналіст TVR. – До 2013-2014 дуже мало румунів взагалі щось знали про Україну. На жаль, саме цей жахливий конфлікт виніс Україну на перші сторінки румунських газет. Тепер нам треба подбати про те, щоб Україна з’являлася в новинах і з інших, більш приємних приводів.

З ким воює Україна

І от Схід. Ми на Світлодарській дузі в розташуванні 30-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ України.

“То у вас тут війна чи що? З Росією чи з ким?” – питання, які найчастіше лунали від журналістів. Цифри говорять самі за себе.

“З січня по позиціях бригади було 982 обстріли. З 2014 року, коли бригада почала нести службу, наші бойові втрати складають 180 військових, — каже Михайло Близнюк, тимчасово виконуючий обов’язки командира бригади. – Дуже багато хто забуває про те, що тут війна, але це війна. З ким ми воюємо? Усі керівні посади по той бік займають виключно кадрові російські офіцери.

На руїнах психіатричної лікарні у Семенівці командир підрозділу з позивним Малюк пригадує, як звільняв ці місця від бойовиків у 2014. І його відповідь на головне питання проста:

“Адекватні люди повинні самі розуміти, що у двох областях України зброї більше, ніж у всій Україні, і дуже важкої зброї. Це не була громадянська війна від найпершого дня. Всі міста, захоплені сепаратистами, займалися під прапором Російської Федерації. І тільки потім з’являлися прапори так званих республік.

Щоб розвіяти усі сумніви, журналістів погоджуються взяти “на передок”. Важкі бронежилети, суворі команди “не говорити, виконувати накази, рухатись швидко” – жарти скінчилися. Офіцери йдуть попереду й попереджають: ні на крок не сходити з дороги, скільки в тихому степу нерозірваних снарядів, не знає ніхто. Дорога устелена осколками боєприпасів, воронки від позавчорашньої міни, а вчора тут серйозно обгорів військовий. Заходимо в лісосмугу й чуємо вибух. Офіцери командують сідати, переглядаються і вирішують, що робити… В очах читається страх, не за себе — за нас…

Але вибухи більше не повторюються і ми швидко доходимо до бліндажів, де несуть службу наші військові.

- Спостерігаємо за противником цілодобово, ми не атакуємо, виконуємо Мінські домовленості, — пояснюють військові.

До позицій ворога — якихось 280 метрів.

– Буде наказ — завтра їх тут не буде! – впевнено каже командир батальйону.

Журналісти вражені. І більше не питають, чи у нас війна.

“Це не те, що бачиш в казках чи на відео у ютубі. Коли бачиш таке на власні очі, відчуваєш небезпеку, розумієш, що все по-справжньому, — ділиться враженнями Віктор Козмей, журналіст Hotnews. – В Румунії та й в Європі загалом думають, що в Україні уже спокійно, війна закінчилася. Але ми бачили на власні очі: війна триває, люди гинуть і отримують поранення щодня. І про це не треба забувати. Не треба забувати, що Росія — агресор, тримає в страху багато країн, і Румунія також серед них”.

Це вже четвертий візит журналістів з країн-сусідів, що організувала Національна Платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства у співпраці з «Українською призмою» та Громадською радою при Міністерстві закорднних справ України за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту “Громадська синергія”. Раніше Україну вже відвідали групи медійникві з Угорщини, Польщі та Білорусі. Раніше Україну вже відвідали групи медійникві з Угорщини, Польщі та Білорусі.

“Візити журналістів із сусідніх країн є одним з ефективних інструментів казати людям правду за кордоном, долати стереотипи та гори дезінформації. Одна справа писати про Україну опираючись на новинні стрічки про віртуальних міністрів. Зовсім інша — самому в них запитати та отримати відповідь без купюр і корекцій. Також відчути на власній шкурі та побачити на власні очі, що і чому відбувається на Сході України вартує тисячі сухих повідомлень, прочитаних з чиїхось слів. Тільки правда, тільки з перших рук”, – підсумував проект Геннадій Максак, голова Ради зовнішньої політики “Українська призма”.

“Окремі думки, висловлені в матеріалах або озвучені на заході, є особистою позицією авторів/спікерів і необов’язково відображають точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».”


Тематика публікації:          

Останні публікації цього розділу:

Urban Space 500 запускає першу ґрантову програму для підтримки проєктів, які роблять Київ кращим

У Лубнах підвищуватимуть обізнаність громадян щодо бюджету участі

Інформаційна безпека: історії успішних рішень Естонії

Бюджетна адвокація в рамках програми "Дитинство без туберкульозу"

Координаційний офіс безпеки в Татарбунарах підвищує обізнаність молоді щодо правосуддя

Ком’юніті людей, що роблять події соціальнішими